Постанова № 35542861, 22.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 804/12158/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.

секретаря судового засідання: Бердника С.О.

за участю:

представника позивача: Потуремець Т.І.,

представника відповідача: Бойко О.В.,

представника відповідача: Малютіної В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000431420 від 30.05.2013,

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000431420 від 30.05.2013 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 731536,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.05.2013 №349/14.2-14308368 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 839099,00грн. Позивач не погоджується зі вказаним повідомленням-рішенням №0000431420 від 30.05.2013 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 731536,00 грн. за лютий 2013 року за терміном виникнення понад 1095 днів. На думку позивача, відповідач неправомірно застосував такий строк, оскільки право на податковий кредит виникло в умовах дії Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В жодному із законодавчих актів на теперішній час не встановлено обмежень по відшкодуванню ПДВ в залежності від строку (дати), коли було задеклароване збільшення суми податкового кредиту, яка в подальшому підлягала бюджетному відшкодуванню. За таких обставин, позивач вважає протиправним повідомлення - рішення №0000431420 від 30.05.2013 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 731536,00 грн. та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства України і того, що діяло на момент виникнення правовідносин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2013 відкрито провадження у справі №804/12158/13-а та призначено її до розгляду на 03.10.2013 на 10:00.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 у цій справі суд здійснив заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів як належного відповідача у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та просили відмовити в його задоволенні. Заперечуючи проти позову, представники відповідача зазначили, що позивачем порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з врахуванням термінів давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за лютий 2013 року на суму 731536,00 грн., який має термін виникнення понад 365 та 1095 днів. Також представники відповідача зазначили, що згідно додатка 2 до декларації з ПДВ за лютий 2013 року, позивачем залишається не задекларованою до відшкодування сума за періоди січень та лютий 2010 року.

Крім того, представники відповідача вказали, що у рядку 24 декларації за лютий 2013 року відображається залишок від'ємного значення, який у попередніх періодах не потрапив під бюджетне відшкодування внаслідок неповної сплати «вхідного» ПДВ постачальникам, відтак, за відсутності заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, зазначення суми у рядку 24 декларації носить штучний характер, оскільки таке відшкодування вже не може бути заявлено. Таким чином, відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000431420 від 30.05.2013 та зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 731536,00 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, в період з 15.04.2013 по 17.05.2013 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за лютий 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №349/14.2-14308368 від 18.05.2013, в якому відображено ряд порушень законодавства, зокрема, на порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з врахуванням термінів давності, визначених ст. 102 р. II Податкового кодексу України, підприємством «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за лютий 2013 року на суму 731536,00 грн.

Не погодившись із вказаним актом №349/14.2-14308368 від 18.05.2013, позивач 22.05.13 надав відповідачу свої заперечення (вих. №121/1036).

На підставі акта перевірки №349/14.2-14308368 від 18.05.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30.05.2013 № 0000431420, в якому вказано, що позивач порушив п. 46.5. ст.46, статті 102, п.200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, пп.14.2, 14.3. 14.5 пункту 14 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11 2011 №1492 та пп.11.7, пп.11.8, пп.11.9, п.11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, за яким Державному підприємству «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 839099,00грн. (декларація за лютий 2013 року, зареєстрована в органі ДПС за № 9014821946, дата реєстрації в органі ДПС 20.03.2013).

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням №0000431420 від 30.05.2013 в частині зменшення йому розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 731536,00 грн., а тому оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Як визначено пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення у позивача права на формування податкового кредиту (за січень - лютий 2010 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абзацу 1, 2 п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 (далі - ПК України), визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Дніпропетровський трубний завод" на підставі договору № 2001101 від 20.01.2010 та платіжного доручення (а.с. 117), за яким позивач сплатив 7788994,09 грн., була виписана податкова накладна № 1 від 28.01.2010 на суму 7788994,09 грн. в т.ч. ПДВ - 1298165,68 грн.

12.02.2010 ДП АНТК ім. О.К.Антонова/філія "Серійний завод "АНТОНОВ" на підставі договору №084/684/06-804 від 30.03.2006 та платіжного доручення №353 від 12.02.2010 (за яким позивач сплатив 95152,46 грн.) була виписана податкова накладна №05 на суму 95152, 46 грн. в т.ч. ПДВ - 15858,74грн.

ВАТ "Енергопостачальна Компанія "Дніпрообленерго" на підставі договору № 15-ц від 01.01.2002 та платіжного доручення №543 від 26.02.2010 (за яким позивач сплатив 3500000,00грн.) була виписана податкова накладна від 28.02.2010 № 340 на суму 9218486,16 грн., в тому числі ПДВ 1536414,36 грн.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, п. 200.4 ст.200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судом, формування податкового кредиту у січні - лютому 2010 року позивачем відбувалося на підставі податкових накладних: № 1 від 28.01.2010, № 5 від 12.02.2010 та № 340 від 28.02.2010, виданих платником податку на додану вартість, які мають силу податкового і одночасно розрахункового документу, та підтверджують факт вчинення позивачем господарської операції, що є об'єктом оподаткування. Виходячи з цього, податковий кредит позивача з ПДВ підтверджений належними доказами, а саме: податковими накладними, до того ж, факт здійснення господарських операцій податковим органом не спростовується.

На підставі податкової накладної № 1 від 28.01.2010 позивачем було заповнено рядок 25.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" податкової декларації з податку на додану вартість за лютий (в якій декларувався січень 2010 року) та зазначена в ньому цифра - 1507234грн.

Вказана декларація отримана відповідачем 22.03.2010 (вх.2280). Разом із вказаною декларацією, в установленому порядку, позивачем було подано Додатки 2 і 3 (вх. 2282 та 2283 від 22.03.10), а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), відповідно до якої сума бюджетного відшкодування, визначена у податковій декларації за лютий (в якій задекларовано січень) 2010 року, що підлягає перерахуванню на банківській рахунок позивача, становить 1507234грн. Вказану заяву відповідач отримав 22.03.2010 (вх. 2284).

Після цього відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.10 по 31.01.10. За результатами перевірки відповідачем складено акт № 1017-08-02/1-143-8368 від 12.05.2010.

Згідно з висновками податкового органу, викладеними в акті №1017-08-02/1-143-8368 від 12.05.2010, відповідач за результатами перевірки не підтвердив заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на суму 1507234грн., що пов'язано з неотриманням матеріалів перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з "ВО ПМЗ ім. Макарова".

У зв'язку з тим, що відповідач відправив на дослідження суму у розмірі 1507234грн., позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5) за лютий (звітній період січень) 2010 року (дата подання 21.05.2010).

У вказаному уточнюючому розрахунку позивачем збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 8.5) на загальну суму 1507234 грн., та зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 1507234 грн. (рядок 8.8). Разом з уточнюючим розрахунком за лютий 2010 року позивачем подано додатки 2 та 3.

Таким чином, подавши означений уточнюючий розрахунок, позивач зняв суму бюджетного відшкодування у розмірі 1507234грн., яка перераховується на банківській рахунок платника, і включив її до складу від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі податкових накладних №5 від 12.02.2010 та №340 від 28.02.2010 позивачем було заповнено рядок 25.1 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" податкової декларації з податку на додану вартість за березень (в якій декларувався лютий 2010 року) зазначена в ньому цифра - 1 331685грн.

Вказана декларація отримана відповідачем 20.04.2010 (вх.3092). Разом з означеною декларацією, в установленому порядку, позивачем було подано Додатки 2 і 3 (вх. №3096 та 3094 від 20.04.10), а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування, визначена у податковій декларації за березень (в якій задекларовано лютий) 2010 року, що підлягає перерахуванню на банківській рахунок позивача становить 1 131685грн. Вказану заяву відповідач отримав 20.04.2010 (вх. 3104).

15.06.2010 за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.10 по 31.02.10 відповідачем складено акт № 1342-08-02/1-14308368.

Відповідно до висновків податкового органу, визначених у вказаному акті від 15.06.2010, із заявленої позивачем суми у розмірі 1131685 грн., відповідачем підтверджено суму 928881 грн., а суму у розмірі 402804 грн. відповідач не підтвердив, у зв'язку з неотриманням матеріалів перевірки щодо підтвердження відомостей отриманих від осіб, які мали правові відносини з "ВО ПМЗ ім.Макарова".

У зв'язку з тим, що відповідач відправив на дослідження суму у розмірі 402804,00 грн., позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5) за березень (звітній період лютий) 2010 року (дата подання 30.06.2010).

У вказаному уточнюючому розрахунку позивачем збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 8.5) на загальну суму 402804,00 грн., та зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 402804,00 грн. (рядок 8.8). Разом з уточнюючим розрахунком за березень 2010 року позивачем подано додаток 2 та додаток 3, згідно яких, суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню зменшено до 928881,00 грн.

Також, разом із вищевказаними документами, позивачем подано і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року, що підлягає перерахуванню на рахунок платника у банку у розмірі 928881,00 грн.

Таким чином, подавши означений уточнюючий розрахунок, позивач зменшив суму бюджетного відшкодування, яка перераховується на банківській рахунок платника з 1131685,00грн. до підтвердженої відповідачем суми у розмірі 928881,00 грн., і збільшив суму від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 402804,00 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 15.3.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Це положення повністю кореспондується з п.102.5 ст.102 чинного ПК України, яким визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Вищенаведені норми визначають порядок проведення бюджетного відшкодування платнику ПДВ на його банківський рахунок, яке здійснюється тільки на підставі відповідної заяви (додаток 4). До того ж, означені правові норми встановлюють строк у 1095 днів саме для подання таких заяв (додаток 4).

Слід зазначити, що вказані норми передбачають один із двох способів відшкодування ПДВ - на банківський рахунок платника за його заявою. Інший спосіб відшкодування ПДВ платнику - зарахування податкового кредиту в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ, в тому числі і у наступних податкових періодах, визначається положеннями нормативно - правових актів приведеними нижче.

Так, відповідно до п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як встановлено судом, на момент подання декларації за лютий 2013 року сума від'ємного значення за січень 2010 року не використана позивачем в розмірі 135341,00 грн., а із заявленої до відшкодування суми за лютий 2010 року, не була відшкодована позивачу сума у розмірі 596195,00 грн., разом 731536,00 грн.

Пунктом 200.6 ст. 200 чинного ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Із аналізу вказаних правових норм випливає, що для зарахування від'ємного значення податкового кредиту до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, платнику лише необхідно заповнити відповідний рядок декларації з ПДВ (рядок 26 за старою формою, або рядок 24 за чинною формою), що і було зроблено позивачем в уточнюючих розрахунках за лютий та березень 2010 року (звітні періоди - січень та лютий 2010 року) з подальшим відображенням у рядку 24 декларації за лютий 2013 року. Необхідність подання додаткових заяв з цього приводу означеними нормами не передбачена.

Суд відзначає, що приписи вищенаведених нормативно-правових актів не встановлюють певних строків для врахування і використання від'ємного значення ПДВ.

Таким чином, платник має право обліковувати його у відповідному рядку (рядок 24 за чинною формою, або рядок 26 за старою формою) протягом будь-якого часу, в тому числі і понад строк у 1095 днів з моменту виникнення до повного використання у майбутніх періодах. Отже, будь-яких підстав для позбавлення платника ПДВ права на податковий кредит ані чинний Податковий кодекс України, ані Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що був чинний до 01.01.2011) не містить.

Суд враховує, що аналогічна позиція висловлена Міністерством доходів і зборів України на офіційному сайті( http://minrd.gov.ua/) в розділі "база знань", а саме:

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.4.6.5 п.4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342, платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 (загальної) та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 (загальної) за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому, платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

У податкових деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.

Таким чином, платник ПДВ, який прийняв самостійне рішення про зарахування частини належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, та який протягом 1095 днів так і не використав її, має право на використання такої суми бюджетного відшкодування до повного її погашення, за умови, що суми бюджетного відшкодування підтверджені перевіркою відповідно до ст. 200 ПКУ".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 24 декларації з ПДВ за лютий 2013 року суму від'ємного значення за січень - лютий 2010 року у розмірі 731536,00 грн., оскільки позовна давність на цей рядок не розповсюджується,у зв'язку з тим, що за позивачем зберігається право на використання накопиченого податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2. декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду ( рядок 24 декларації).

Листи Державної податкової служби України від 12.01.2012 №808/7/15-3417-16 та №608/6/15-3415-16, на які посилається позивач, суд до уваги не приймає, оскільки в них надається роз'яснення з приводу іншої ситуації, а саме: коли платник ПДВ не має права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2013 №0000431420 Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 731536,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам діючого законодавства України.

На підставі ч.1.ст.94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2294,00грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби №0000431420 від 30.05.2013 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 731536,00грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" судові витрати у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Царікова