Постанова № 35542800, 23.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 804/11275/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Царікової О.В.

секретаря судового засідання: Лісної А.М.

за участю:

представника позивача: Потуремець Т.І.,

представника відповідача: Нікулиці Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000758811 від 29.12.2012, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000758811 від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту від 21.12.2012 № 588/14-0-14308368 відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 № 0000758811, за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 505954,00 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваним повідомленням - рішенням №0000758811 від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 494435,00 грн. за терміном виникнення понад 1095 днів. На думку позивача, відповідач неправомірно застосував такий термін, оскільки право на податковий кредит виникло в умовах дії Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». В жодному із законодавчих актів на теперішній час не встановлено обмежень по відшкодуванню ПДВ в залежності від строку (дати), коли було задеклароване збільшення суми податкового кредиту, яка в подальшому підлягала бюджетному відшкодуванню. За таких обставин, позивач вважає протиправним повідомлення - рішення №0000758811 від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435,00 грн. та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства України і того, що діяло на момент виникнення правовідносин, а також листам Державної податкової служби України №608/6/15-3415-16 від 12.01.2012, №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, які були вчинені під час проведення перевірки позивача з 26.11.2012 по 14.12.2012, позивач посилається на те, що відповідач в порушення строків, визначених п.п. 86.7, 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України надіслав оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 № 0000758811 разом із відповіддю на заперечення до акту перевірки від 28.12.2012 № 35436/10/14-016. Проте, на думку позивача, відповідач повинен був в період з 27.12.2012 по 03.01.2013 вручити позивачу під підпис відповідь на заперечення до акту перевірки від 28.12.2012 №35436/10/14-016, а тільки після вручення відповіді на заперечення, протягом трьох робочих днів - з 04.01.2013 по 06.01.2013 повинен був вручити позивачу під підпис оскаржуване податкове повідомлення - рішення. За таких обставин, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 № 0000758811 винесено з порушення строку його вручення платнику податку, а тому просить суд визнати дії податкового органу протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 відкрито провадження у справі № 804/11275/13-а та призначено її до розгляду на 17.09.2013.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 у цій справі суд здійснив заміну відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів як належного відповідача у справі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти заявлених позовних вимог та просили суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що позивачем порушено вимоги п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України з врахуванням термінів давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 494435,00 грн., який має термін виникнення понад 1095 днів.

Разом з тим, представник відповідача зазначив, що у рядку 24 декларації за вересень 2012 року відображається залишок від'ємного значення, який у попередніх періодах не потрапив під бюджетне відшкодування внаслідок неповної сплати «вхідного» ПДВ постачальникам, відтак, за відсутності заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, зазначення суми у рядку 24 носить штучний характер, оскільки таке відшкодування вже не може бути заявлено. Таким чином, відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення №0000758811 від 29.12.2012 та зменшено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435,00 грн.

Заперечуючи заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій, відповідач зазначив, що перевірка позивача проводилась з 26.11.2012 по 14.12.2012. За результатами перевірки складено акт від 21.12.2012 № 588/14-0-14308368. Позивачем були подані до податкового органу заперечення до акту - 27.12.2012. За результатами розгляду заперечень (висновок до акта перевірки про результати розгляду заперечень від 28.12.2012 № 61/14-0/14308368) висновки перевірки залишені без змін, про що підприємство позивача повідомлено листом від 28.12.2012 № 35436/10/14-016, який направлено 29.12.2012 поштою з повідомленням про вручення та отримано ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова 04.01.2013.

На підставі висновків перевірки, з урахуванням результатів розгляду заперечень на акт перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС було винесено податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 № 0000758811, за яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 505954,00 грн. за серпень 2012 року. З огляду на викладене, представник відповідача зазначив, що відповідачем не було порушено строк вручення податкового повідомлення-рішення від 29.12.2012 № 0000758811 позивачу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 26.11.2012 по 14.12.2012 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт №588/14-0-14308368 від 21.12.2012, в якому відображено ряд порушень законодавства, зокрема, порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням термінів давності, визначених ст. 102 р. II Податкового кодексу України, завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації з ПДВ за вересень 2012 року на суму 494 435,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним актом, позивач 27.12.2012 надіслав відповідачу заперечення до акту перевірки від 21.12.2012 № 588/14-0-14308368 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2012 року (вих. №121/4478).

Як встановлено судом, заперечення до акту перевірки від 21.12.2012 № 588/14-0-14308368 були розглянуті відповідачем. Відповідь за результатами розгляду заперечень від 21.12.2012 разом з податковим повідомленням-рішенням № 0000758811 від 29.12.2012 направлені позивачу 29.12.2012 та отримані Державним підприємством «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» 04.01.2012, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Як стверджує позивач, податкове повідомлення - рішення № 0000758811 від 29.12.2012, разом з відповіддю на заперечення до акту № 588/14-0-14308368 від 21.12.2012 надіслано з порушенням строків, визначених п.86.7 та п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України. Позивач вважає, що відповідач протягом 5 робочих днів (з 27.12.2012 по 03.01.2013) повинен був вручити йому відповідь на заперечення до акту перевірки і лише після цього, протягом 3 робочих днів (з 04.01.2013 по 06.01.2012) вручити під підпис податкове повідомлення-рішення. За таких обставин, на думку позивача, податкове повідомлення - рішення №0000758811 від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 494435, 00грн. за вересень 2012 року є неправомірним, оскільки винесено з порушенням строку його вручення, а такі дії відповідача є протиправними.

З такими доводами позивача суд не може погодитись, виходячи з наступного.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки , вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення ) податкових повідомлень - рішень.

Заперечення до акту перевірки від 21.12.2012 №588/14-0-14308368 позивачем направлено 27.12.2012.

30 - 31 грудня 2012 року, а також 1 січня 2013 року припали на вихідні дні (відповідні рекомендації містяться в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 28.10.2011 № 1210-р «Про перенесення робочих днів у 2012 році»), відтак, сплив строку, протягом якого відповідач повинен був розглянути заперечення платника податків, повинен обраховуватись починаючи з 28.12.2012 (наступний день за днем вручення заперечень на акт перевірки №588/14-0-14308368 від 21.12.2012), кінцевою датою розгляду таких заперечень відповідачем було 04.01.2013.

Що стосується строку, протягом якого відповідь на заперечення має бути надіслана платнику податків, то такий строк приписами п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України не встановлений.

Положеннями п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення - рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів, з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки, у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

29.12.2012 відповідачем на адресу позивача було направлено разом: відповідь на заперечення до акту перевірки №588/14-0-14308368 від 21.12.2012 та податкове повідомлення - рішення №0000758811 від 29.12.2012, які позивачем отримано 04.01.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи та відтиском штампу вхідної кореспонденції позивача.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000758811 від 29.12.2012 було вручено позивачу раніше граничного строку вручення, а саме: разом з висновком на заперечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк вручення податкового повідомлення - рішення №0000758811 від 29.12.2012 не був порушений відповідачем, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, які були вчинені під час проведення перевірки Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» з 26.11.2012 по 13.12.2012 року задоволенню не підлягають.

Щодо решти заявлених позовних вимог, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, на підставі акту перевірки №588/14-0-14308368 від 21.12.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000758811 від 29.12.2012 в якому вказано, що позивач порушив п. 33.1. ст.33, п.46.5. ст.46, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 з урахуванням термінів давності, визначених ст.102 р. ІІ та п.201.10, п.201,15 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, п.14.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11 2011 №1492 та пп.11.6, пп.11.7, пп.11.8, пп.11.9, п.11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, та Державному підприємству «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі п'ятсот п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні (декларація від 19.10.2012 за вересень 2012 року, зареєстрована в органі ДПІ за №9064615333).

Позивач не погодився зі вказаним податковим повідомленням-рішенням №0000758811 від 29.12.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 494435,00грн., а тому оскаржив його в адміністративному порядку до Окружної державної податкової служби, Державної податкової служби та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду скарг рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Як визначено пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення у позивача права на формування податкового кредиту (за вересень 2009 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абзацу 1, 2 п.п. 7.4.1 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (що мав чинність на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 (далі - ПК України), визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.09.2009 ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів» на підставі рахунку №23/449 від 19.08.2009 та платіжного доручення №3154 від 01.09.09 (за яким позивач сплатив 652400,00грн.) була виписана податкова накладна №4426 на суму 652400,00 грн. в т.ч. ПДВ - 108733,33грн.

НВП «Хартон - Плант ЛТД» на підставі договору №194/2008 від 02.10.2008 та платіжного доручення № 3157 від 01.09.2009 (за яким позивачем сплачено 369036,00 грн.) виписано податкову накладну №843 на суму 369036,00грн в т.ч. ПДВ 61506,00грн. Цим же підприємством на підставі договору №194/2008 від 02.10.2008 та платіжного доручення №3158 від 01.09.2009 (за яким позивач сплатив 1762996,20 грн.) виписано податкову накладну №844 на суму 1762996,20 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 293832,70грн..

ВАТ «Плаза -Трейд» на підставі рахунку № СФ-0001227 від 26.08.2009 та платіжного доручення №3173 від 01.09.2009 (за яким позивачем сплачено 187682,70 грн.), була виписана податкова накладна №1303 на суму 187682,70 грн. з урахуванням ПДВ 31280, 70 грн.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як встановлено судом, формування податкового кредиту у вересні 2009 року на суму 585369,00 грн. позивачем відбувалося на підставі податкових накладних: №4426 від 01.09.2009, №843 від 01.09.2009, №844 від 01.09.2009 та №1303 від 01.09.2009, виданих платником податку на додану вартість, які мають силу податкового і одночасно розрахункового документу та підтверджують факт вчинення позивачем господарської операції, що є об'єктом оподаткування. Виходячи з цього, податковий кредит позивача з ПДВ підтверджений належними доказами - податковими накладними, до того ж, факт здійснення господарських операцій податковим органом не спростовується.

На підставі податкових накладних №4426 від 01.09.2009, №843 від 01.09.2009, №844 від 01.09.2009 та №1303 від 01.09.2009 позивачем було заповнено рядок 25.1 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень (в якій декларувався вересень 2009 року) "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку", зазначена в ньому цифра - 585369грн.

Вказана декларація отримана відповідачем 20.11.2009 (вх.18193). Разом із вказаною декларацією в установленому порядку позивачем було подано Додатки 2 і 3 (вх. 18188 та 18187 від 20.11.09), а також заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування, визначена у податковій декларації за жовтень (в якій задекларовано вересень) 2009 року, що підлягає перерахуванню на банківській рахунок позивача, становить 585369,00грн. Вказану заяву відповідач отримав 20.11.2009 (вх. 18190).

В подальшому, відповідачем проведено камеральну перевірку з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2009 року, за результатами якої складено довідку від 18.12.2009 № 2089-08-02/1-14308368.

Згідно з висновками податкового органу, викладеними в довідці від 18.12.2009 №2089-08-02/1-14308368 відповідачем підтверджено, що із задекларованого до відшкодування ПДВ у сумі 585369,00 грн. підтверджується ПДВ у сумі 113328,00 грн., задекларований платником у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (звітний період вересень 2009 року). Разом з тим, відповідачем у вказаній довідці зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року у розмірі 472041,00 грн., що пов'язано з тим, що взаємовідносини позивача з підприємствами-постачальниками, які не задекларували відповідну суму податкових зобов'язань, або які не мають стан "основний платник" підлягають додатковому опрацюванню.

У зв'язку зі вказаними обставинами, зважаючи на той факт, що доля частини суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування у розмірі 472041,00 грн., залишилась невизначеною, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5) за жовтень (звітній період вересень) 2009 року (дата подання 18.12.2009).

У вказаному уточнюючому розрахунку позивачем збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 8.5) на загальну суму 454360,00 грн., та зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 472041,00 грн. (рядок 8.8). Разом з уточнюючим розрахунком за жовтень 2009 року позивачем подано додаток 2 та додаток 3, згідно яких суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню зменшено до 113328,00 грн.

Також, разом зі вказаними документами, позивачем подано і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4), визначеній у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, що підлягає перерахуванню на рахунок платника у банку у розмірі 113328,00 грн.

Таким чином, подавши означений уточнюючий розрахунок, позивач зменшив суму бюджетного відшкодування, яка перераховується на банківській рахунок платника з 585369,00 грн. до підтвердженої відповідачем (згідно довідки від 18.12.2009 №2089-08-02/1-14308368) суми у розмірі 113328,00 грн. і збільшив суму від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 454360,00 грн. (рядок 8.5).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Пунктом 15.3.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таке положення повністю кореспондується з приписами п. 102.5 ст.102 чинного ПК України, яким визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Пунктом 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Вищенаведені норми визначають порядок проведення бюджетного відшкодування платнику ПДВ на його банківський рахунок, яке здійснюється тільки на підставі відповідної заяви (додаток 4). До того ж, означені правові норми встановлюють строк у 1095 днів саме для подання таких заяв (додаток 4).

Слід зазначити, що вказані норми передбачають один із способів відшкодування ПДВ - на банківський рахунок платника за його заявою.

Інший спосіб відшкодування ПДВ платнику - зарахування податкового кредиту в рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ, в тому числі і у наступних податкових періодах, визначається положеннями нормативно - правових актів наведеними нижче.

Так, відповідно до п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як встановлено судом, на момент подання декларації за вересень 2012 року сума від'ємного значення за вересень 2009 року так і не була відшкодована позивачу у розмірі 494435грн., відповідач цей факт не спростовує.

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Із аналізу вказаних правових норм випливає, що для зарахування від'ємного значення податкового кредиту до складу податкового кредиту наступних податкових періодів, платнику лише необхідно заповнити відповідний рядок декларації з ПДВ (рядок 26 за старою формою, або рядок 24 за чинною формою), що і було зроблено позивачем в уточнюючому розрахунку за жовтень (звітній період вересень) 2009 року, з подальшим відображенням у рядку 24 декларації за вересень 2012 року. Необхідність подання додаткових заяв з цього приводу означеними правовими нормами не передбачена.

Суд відзначає, що положеннями вищенаведених нормативно-правових актів не встановлено певних строків для врахування і використання від'ємного значення ПДВ.

Таким чином, платник має право обліковувати його у відповідному рядку (рядок 24 за чинною формою, або рядок 26 за старою формою) протягом будь-якого часу, в тому числі і понад строк у 1095 днів з моменту виникнення до повного використання у майбутніх періодах. Отже будь-яких підстав для позбавлення платника ПДВ права на податковий кредит ані чинний Податковий кодекс України, ані Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що був чинний до 01.01.2011) не містить.

Суд враховує, що аналогічна позиція висловлена Міністерством доходів і зборів України на офіційному сайті( http://minrd.gov.ua/) в розділі "база знань", а саме:

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.4.6.5 п.4 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228 зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342, платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 (загальної) та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 (загальної) за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

При цьому, платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4) (додаток 4).

У податкових деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.

Таким чином, платник ПДВ, який прийняв самостійне рішення про зарахування частини належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, та який протягом 1095 днів так і не використав її, має право на використання такої суми бюджетного відшкодування до повного її погашення, за умови, що суми бюджетного відшкодування підтверджені перевіркою відповідно до ст. 200 ПКУ".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2012 року суму від'ємне значення за вересень 2009 року у розмірі 494435,00 грн., оскільки позовна давність на цей рядок не розповсюджується, у зв'язку з тим, що за позивачем зберігається право на використання накопиченого податкового кредиту у майбутньому, зокрема в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів ( рядок 23.2. декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду ( рядок 24 декларації).

Листи Державної податкової служби України від 12.01.2012р. №808/7/15-3417-16 та №608/6/15-3415-16, на які посилається позивач, суд до уваги не приймає, оскільки в них надається роз'яснення з приводу іншої ситуації, а саме: коли платник ПДВ не має права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 №0000758811 Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суперечить вимогам діючого законодавства України.

На підставі ч.1.ст.94 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2294,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 86, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби від 29.12.2012 №0000758811 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму у розмірі 494435,00грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" судові витрати у розмірі 2294,00грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 жовтня 2013 року

Суддя О.В. Царікова