Постанова № 35541909, 19.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12416/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Мамчура Я.С.

суддів Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби від 03 квітня 2013 року №0001652230, №0001662230; стягнути з відповідача на його користь судові витрати в сумі 2 294,00 грн.

В обгрнтування поданого адміністративного позову, позивач вказує на те, що відповідачем зроблені помилкові висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених між ним та ТОВ «Торговий дім «Агроінвест» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року. Дані операції підтверджені необхідними первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивачем зазначено, що витрати понесені ним при здійсненні господарських операцій з даним контрагентом до складу його валових витрат не віднесено, оскільки дані правочини вчинялись за рахунок його довірителів на виконання договорів доручення з дочірніми підприємствами ВАТ «Київхліб».

Податкові накладні ТОВ «Торговий дім «Агроінвест» є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки господарські операції з ТОВ «Торговий дім «Агроінвест» мали реальний характер, а дані податкові накладні оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач вказує на протиправність висновків відповідача порушення ним вимог п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Хліб Столиці» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Так, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Хліб Столиці» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Торгів дім Агроінвест» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 20 березня 2013 року №183/22-30/32313105.

Відповідачем зроблено висновок про те, що господарські операції позивача з купівлі товарів у ТОВ «Торговий дім Агроінвест» має ознаки безтоварності, а отже ТОВ «Хліб столиці» не має права на податковий кредит, сформований на підставі податкових накладних, виписаних даним контрагентом. Довести факт придбання та отримання товарів від ТОВ «Торговий дім Агроінвест» на склад не можливо.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем: п 1.32 статті 1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 822 311грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 822 311грн.; п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ в розмірі 657 849грн., в тому числі за березень 2011 року в розмірі 657 849 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 03 квітня 2013 року: №0001652230, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 822 311,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 1 грн.; № 0001662230, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 657 749,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 1 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції вказав на відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Агроінвест» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року.

Колегія суддів на може погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Витрати платника податку - це є будь-які його витрати, понесені ним при здійсненні господарської діяльності. Здійснення господарських операцій має бути підтвердженого первинними документами.

Так, між позивачем ТОВ «Хліб Столиці» (Повірений) та Дочірніми підприємствами ВАТ «Київхліб» (Довіритель) укладено ряд договорів доручення, відповідно до умов яких Повірений зобов'язується за дорученням Довірителя за плату (винагороду) укласти від імені і за рахунок Довірителя в строки і в порядку, встановленим даними договорами, договори на закупку товарів по номенклатурі та по ціні не вище вказаної в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даних договорів.

На виконання умов даного договору, позивачем ТОВ «Хліб Столиці» (Покупець) та ТОВ «Торговий дім Агроінвест» (Постачальник) укладено договір поставки продуктів переробки №202/Д від 10 березня 2011 року, відповідно що умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити продукцію. Даний договір діє до 31 грудня 2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання його сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

На виконання умов договору №202/Д від 10 березня 2011 року, його сторони склали протоколи погодження кількості та оптово-відпускної ціни продуктів переробки виробництва, акти приймання - передачі, копії яких наявні в матеріалах справи. Дані протоколи та акти приймання - передачі містять назву товару (борошно в/г та борошно 1г), її кількість по кожній окремій партії, ціна за тону, загальна вартість придбаного товару.

Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Торговий дім Агроінвест» та ПАТ «Київмлин» укладено договори переробки зерна. Зерно пшениці перероблялось на борошно вищого ґатунку та борошно 1-го ґатунку (які і було предметом договору №202/Д від 10 березня 2011 року). За згодою ТОВ «Торговий дім Агроінвест» та позивача після переробки відразу переоформлялось на ТОВ «Хліб Столиці», тобто поставка вказаного борошна відбувалась на складі ПАТ «Київмлин», без його переміщення на склад позивача.

Наведене підтверджується листами ТОВ «Торговий дім Агроінвест» та ТОВ «Хліб Столиці», актами прийому - передачі, наявними в матеріалах справи (а.с. 93 - 107).

Оплата за отриманий товар позивачем проведена шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Торговий дім Агроінвест», підтвердженням чого є копії виписки з рахунку ТОВ «Хліб Столиці», платіжні доручення, наявні в матеріалах справи.

На думку колегії суддів наведене свідчить про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Торговий дім Агроінвест» з придбання борошна відповідно до договору №202/Д від 10 березня 2011 року.

Як вбачається з звіту з реалізації безтарного борошна за І квартал 2011 року, отримане позивачем у ТОВ «Торговий дім Агроінвест» борошно в подальшому передане дочірніми підприємствами ВАТ «Київліб» на виконання говорів доручення.

Наведені вище первинні документи складені відповідно до вимог чинного податкового законодавства та є належним доказом реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Торговий дім Агроінвест» за період, що перевірявся відповідачем.

Відповідно до п.п.7.9.2 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного до 01 квітня 2011 року) з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з: наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Як вбачається з оборотно - сальдової відомості по рахунку: ВР Влові витрати за 1 квартал 2011 року та як зазначає сам позивач, до складу його валових витрат ним не включені витрати по придбанню борошна у ТОВ «Торговий дім Агроінвест» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року, оскільки даний товар придбаний ним на виконання умов договорів доручення, якими не передбачено перехід права власності на борошно до позивача. Дані витрати здійсненні за рахунок Довірителів - дочірніх підприємств ВАТ «Київхліб».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність висновків відповідача щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 822 311,0 грн. за 1 квартал 2011 року та протиправність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 03 квітня 2013 року №001652230.

Контрагентом позивача - ТОВ «Торговий дім Агроінвест» на виконання умов договору №202/Д від 10 березня 2011 року позивачу виписані податкові накладні від 14 березня 2011 року №№ 14,15, 16, від 15 березня 2011 року №18, від 16 березня 2011 року №21.

Відповідно до реєстру анульованих свідоцтв платників ПДВ, розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства доходів і зборів України, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім Агроінвест» анульоване 20 травня 2011 року. Тобто, на час виписання позивачу податкових накладних ТОВ «Торговий дім Агроінвест» було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані податкові накладні ТОВ «Торговий дім Агроінвест» є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся. Порушення даним контрагентом позивача вимог чинного законодавства (відсутність за місцезнаходженням тощо) не можу бути підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся відповідачем.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 03 квітня 2013 року №0001662230.

Окремо, слід зазначити, що з 01 січня 2011 року у звязку з набранням законної сили Податковим кодексом України, втратив чинність Закон України «Про податок на додану вартість». Висновки відповідача, викладені в акті від 20 березня 2013 року №183/22-30/32313105, про порушення позивачем в період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року вимог Закон України «Про податок на додану вартість» є протиправними, оскільки платники податків не зобов'язані виконувати вимоги нормативно - правових актів, які втратили чинність.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що адміністративний позов є обгрутованим та таким що підлягає задоволенню в повному обсязі. Суд першої інстанції дійшов помилкового, внаслідок неповного зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про задоволення адміністративного позову повністю. Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 03 квітня 2013 року №0001652230 та №0001662230 слід визнати протиправними та скасувати.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Столиці» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (Державної податкової інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 03 квітня 2013 року №0001652230 та №0001662230 - визнати протиправними та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 22.11.13 року.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.