Ухвала суду № 35541760, 26.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року справа №812/6592/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В.,

суддів: Чебанова О.О. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського міського центру зайнятості на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 812/6592/13-а за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення вартості соціальних послуг в сумі 8002,50 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості соціальних послуг в сумі 8002,50 грн. В обґрунтування позову зазначив, що до Луганського міського центру зайнятості 18.09.2012 року звернувся відповідач за сприянням у працевлаштуванні. Статус безробітного йому було надано 25.09.2012 року. У зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, відповідача, за його бажанням, було направлено для професійного навчання на курси цільового призначення за навчальною програмою «Електрогазозварник» до Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз». Під час професійного навчання останньому була нарахована та сплачена матеріальна допомога у період з 24.12.2012 року по 01.04.2013 року.

Позивач зазначив, що відповідач пройшов повний курс навчання, але 30.05.2013 року без поважних причин відмовився працювати за одержаною професією. ОСОБА_3 знятий з реєстрації 03.06.2013 року на підставі абз. 22 п.п. 1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, на підставі відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням територіального органу.

За таких обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав, викладених в позові, просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачу 25.09.2012 року було надано статус безробітного на підставі реєстрації останнього у відповідача за особистою заявою (а.с. 8-10).

Згідно договорів № 120112092500001 від 25.09.2013 року, № 120112101900001 від 19.10.2012 року відповідач за направленням центру зайнятості проходив професійне навчання на курсах цільового призначення за навчальною програмою «Електрогазозварник» у публічному акціонерному товаристві «Луганськтепловоз» (а.с. 11-15).

15.05.2013 року позивачем відповідачу видано направлення № 12011304100001011 від 15.05.2012 року на працевлаштування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК 2000» на посаду електрогазозварник ручного зварювання (а.с. 44).

Так, згідно корінця вказаного направлення, відповідачу було відмовлено в прийнятті на роботу з причин особистої відмови від працевлаштування.

28.05.2013 року позивачем відповідачу видано направлення № 12011305220018003 від 28.05.2013 року на працевлаштування до Луганського національного аграрного університету на посаду електрогазозварник. Згідно корінця вказаного направлення, відповідачу було відмовлено в прийнятті на роботу з причин особистої відмови від працевлаштування (а.с. 43).

03.06.2013 року відповідач знятий з реєстрації в центрі зайнятості на підставі абз. 22 п.п. 1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, на підставі відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням територіального органу (а.с. 27).

12.06.2013 року позивачем винесено наказ № 53-б про стягнення витрачених на навчання коштів з відповідача та направлено йому лист від 14.06.2013 року № 1/02-2978 з вимогою повернути на рахунок центру зайнятості вартість соціальних послуг, які надані останньому, в загальній сумі 8002,50 грн. (а.с. 25-26).

Згідно кошторису фактичних витрат на професійне навчання від 22.04.2013 року, довідки від 07.06.2013 року № 1/9/05-2350, під час професійного навчання відповідачу була нарахована та сплачена матеріальна допомога у період з 24.12.2012 року по 01.04.2013 року на загальну суму 8002,50 грн., з яких - вартість професійного навчання в розмірі 5102,07 грн., матеріальна допомога у період професійного навчання - 2900,43 грн. (а.с. 16-24).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.03.2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі-Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі-Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 1 ст.33 Закону № 1533 передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З аналізу ст. 36 Закону № 1533, колегія суддів робить висновок, що обов'язковою умовою для стягнення вартості наданих соціальних послуг із застрахованої особи є наявність саме умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними.

З матеріалів справи вбачається, що згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК 2000» № 90 від 13.09.2013 року причиною відмови відповідача у працевлаштуванні на посаду електрогазозварник ручного зварювання за направленням № 12011304100001011 від 15.05.2012 року зазначено відсутність у відповідача стажу роботи за спеціальністю електрогазозварник ручного зварювання, що було обов'язковою умовою для кандидата на зайняття вакантної посади у товаристві з обмеженою відповідальністю «ЛБК 2000» (а.с. 65).

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач був обізнаний про невідповідність відповідача вимогам претендента на вакантну посаду підприємства, тому що при направленні останнього на працевлаштування до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК 2000» позивачу було відомо про те, що обов'язковою умовою для претендентів на отримання посади електрогазозварник ручного зварювання на підприємстві є наявність у кандидата на посаду стажу роботи за професією (посадою) від двох років, що підтверджується звітом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК 2000» про наявність вакансій, а саме пунктом другим основних вимог до претендента на вакансію зворотного боку форми № 3-ПН «Звіту про наявність вакансій» (а.с. 66).

Листом Луганського національного аграрного університету № 01/1430 від 04.09.2013 року підтверджено, що відповідач відмовився від працевлаштування із підстав невідповідності умов роботи потребам останнього (а.с. 63).

Абзацем 22 п.п. 1 п. 37 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 198, встановлено, що територіальний орган центру занятості припиняє реєстрацію особи, яка шукає роботу, з дня відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням територіального органу, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації).

Так, матеріалами справи підтверджується, що відмова відповідача у працевлаштуванні на посаду електрогазозварник ручного зварювання за направленням № 12011304100001011 від 15.05.2012 року до товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК 2000» відбулась з незалежних від відповідача підстав, а саме у зв'язку з відсутністю у останнього стажу роботи не менше двох років за спеціальністю електрогазозварник ручного зварювання, що було обов'язковою умовою для претендента на вакантну посаду на дане підприємство.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача щодо відмови відповідачем від двох пропозицій підходящої роботи як підстави для стягнення з останнього вартості соціальних послуг є такими, що не відповідають дійсності та матеріалам справи.

Таким чином, враховуючи, що відмова відповідача у працевлаштуванні на одне із підприємств за направлення позивача відбулась з підстав незалежних від відповідача, та те, що позивачу було відомо про обов'язкові умови для працевлаштування осіб на вакантні посади, позовні вимоги визнаються колегією суддів не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Луганського міського центру зайнятості залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі № 812/6592/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Д.В.Ляшенко

Судді: О.О.Чебанов

Л.В.Ястребова