Рішення № 35541262, 01.10.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/4113/13-ц

Пр. №2/521/3973/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі

головуючого - судді Сегеди О.М.

при секретарі Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в якості страхового відшкодування,

встановив:

У березні 2013р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», посилаючись на те, що 13.04.2012р. о 18 годині 45 хвилин ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Нісан Скайлайн» д/з ВН4474СН, виїжджаючи з прилеглої території АЗС «Укрнафта», що розташована по вул. Центральний Аеропорт, 23-«а» в м.Одесі, будучи неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився в безпеці руху, не надав перевагу в русі автомобілю «Тойота Камрі», д/н 65472ОК, під керуванням позивача, що рухався по вул. Центральний Аеропорт, в результаті чого скоїв з ним зіткнення .

Причиною зіткнення транспортних засобів стало порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України (далі-Правила), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306. Вина ОСОБА_3 підтверджується вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 04.07.2012р., відповідно до якого він був визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.

Позивач зазначав, що внаслідок даного ДТП автомобілю «Тойота Камрі», д/н 65472ОК, який належить йому на праві власності були завдані механічні пошкодження. Згідно висновку експерта №4820 від 13.06.2012р. сума збитку, завданого його автомобілю дорівнює ринковій вартості автомобіля на момент пошкодження, а саме 83241,00грн.

На час скоєння ДТП відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт». Оскільки ОСОБА_3 частково відшкодував заподіяну позивачу шкоду в сумі 22439,45грн, тому позивач згідно уточненої позовної заяви просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Лафорт» грошову суму у розмірі 50000,00грн. в якості страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 12.06.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПрАТ «СК «Лафорт» про відшкодування шкоди в частині стягнення з ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 22439,45грн. були залишені без розгляду.

Згідно уточненої позовної заяви позивача ОСОБА_3 був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Представник позивача, діючий за ордером та випискою із договору (а.с.41,42), в судовому засіданні підтримав остаточні позовні вимоги та просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Лафорт» грошову суму у розмірі 50000,00грн. в якості страхового відшкодування (а.с.56-60). Крім того просив розглянути поданий позов в порядку заочного провадження, у звязку з систематичної неявкою відповідача в судові засідання, про що надав відповідну заяву (а.с. 108)

Представник ПрАТ «СК «Лафор» в судове засіданні не зявився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст.74 ЦПК України (а.с.76,90,92).

Третя особа, яка не заявляє самомтійних вимог ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, якою просив суд розглядати справу за його відсутності (а.с.77).

У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України №1961-1У) та розділом третім главою 82 книги пятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 13.04.2012р. о 18 годині 45 хвилин ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «Нісан Скайлайн» д/з ВН4474СН, виїжджаючи з прилеглої території АЗС «Укрнафта», що розташована по вул. Центральний Аеропорт, 23-«а» в м.Одесі, будучи неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився в безпеці руху, не надав перевагу в русі автомобілю «Тойота Камрі», д/н 65472ОК, під керуванням ОСОБА_2, що рухався по вул. Центральний Аеропорт, в результаті чого скоїв з ним зіткнення.

Причиною зіткнення транспортних засобів стало порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 2.3 «б», 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Вина ОСОБА_3 підтверджується вироком Малиновського районного суду м.Одеси від 04.07.2012р., відповідно до якого він був визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України (а.с.9-10).

Внаслідок даного ДТП автомобілю «Тойота Камрі», д/н 65472ОК, який належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ОІТ № 007380 були завдані механічні пошкодження (а.с.8).

Згідно з висновком №4820 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, складеного 13.06.2012р. вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Тойота Камрі» д/з 65472ОК, склала 83241,00грн. (а.с.11-16).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника наземного транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Нісан Скайлайн» д/з ВН4474СН була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт», що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6301457 від 02.04.2012р. (а.с.39).

Позивачем 17.07.2012р. було складено та направлено на імя Голови Правління ПрАТ «СК «Лафорт» повідомлення про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яке було отримано страховою компанією (а.с.94,95).

З пояснень позивача встановлено, що ПрАТ «СК «Лафорт» виплату йому страхового відшкодування не здійснило і взагалі не відповідає на його звернення.

Згідно з ч.3 ст.1 Закону України №1961-1У потерпілі - це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоровю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода.

Відповідно до ст.3 Закону України №1961-1У обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 29 Закону України №1961-1У передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлюваним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством…

Встановлено, що за заявою позивача судовим експертом ОСОБА_4 був проведений огляд пошкодженого автомобіля та 13.06.2012р. складений висновок №4820 автоварознавчого дослідження транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки «Тойота Камрі» д/з 65472ОК, склала 83241,00грн. (а.с.11-16).

Вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на 13.06.2012р. з урахуванням фізичного зносу замінюваних деталей складає 72439,63грн., ринкова вартість автомобіля «Тайота Камрі» д/н 65472ОК складає 10801,55грн.

Вказаний висновок №4820 від 13.06.2012р. ні позивачем, ні іншими учасниками процесу не оскаржувався.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України № 1961 -1У у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо -транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону №1961-1У встановлено, що розмір страхової суми за шкоду заподіяну майну потерпілим, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 частково відшкодував заподіяну ОСОБА_2 шкоду у розмірі 22439,45грн., то зі страхової компанії винуватця ДТП слід стягнути решту суми в межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі, а саме 50000,00грн., франшиза 0,00грн.

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень.

Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов про стягнення грошових коштів в якості страхового відшкодування та судових витрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався, а тому сума судового збору в розмірі 500,00 грн. підлягає стяганню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 , 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів в якості страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м.Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди в розмірі 50000 (пятдесят тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м.Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь держави судовий збір в сумі 500 (пятсот) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Іншими особами, які брали участь у справі, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда