Рішення № 35540969, 23.09.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8630/13-ц

Провадження №2/761/4568/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

23 вересня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

В квітні 2013 року позивач Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (далі - ТДВ «СК «ВіДі-Страхування») звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.08.2012 року між ОСОБА_3 та ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» був укладений Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 № СLA 3484, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем «Mazda 3» д/н НОМЕР_4. 12 жовтня 2012 року на вул. Дегтярівській, 49 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Mazda 3» д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Chevrolet Epika» д/н НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_2, якого постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.10.2012 року було визнано винним в скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» на підставі страхового акту № АС-005326 від 20.11.2012 року та розрахунку суми страхового відшкодування здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 111 665,22 грн. У зв'язку з виплатою позивачем суми страхового відшкодування, до нього в порядку ст. 993 ЦК України переходить право вимоги в межах фактичних витрат. Добровільно відповідач відшкодування шкоди не здійснив. Просив суд стягнути з відповідача на його користь 111 665,22 грн. страхового відшкодування та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Суд за згоди позивача, вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача, провівши заочний розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Вказана норма кореспондується з положенням ст.979 ЦК України.

Судом встановлено, що 29 серпня 2012 року між ОСОБА_3 та ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» був укладений Договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту Каско 50/50 № СLA 3484, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем «Mazda 3» д/н НОМЕР_4 (а.с.5-16).

12 жовтня 2012 року на вул. Дегтярівській, 49 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Mazda 3» д/н НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Chevrolet Epika» д/н НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_2. Своїми діями відповідач порушив п. 16.6 ПДР України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення (а.с.24).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 є винним у вчиненні дорожньо- транспортної пригоди, яка призвела по механічних пошкоджень автомобіля «Mazda 3» д/н НОМЕР_4 та матеріальних збитків.

Відповідно до вимог ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2012 року до позивача звернувся ОСОБА_3 з заявою про виплату страхового відшкодування за вх. № 15/04/9.01/5275.12 у зв'язку з ДТП, яка відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком (а.с.20).

Як вбачається з Страхового акту № АС-005326 від 20.11.2012 року, розрахунку суми страхового відшкодування, рахунку № СМмС-0005628 від 25.12.2012 року позивач на користь ОСОБА_3 здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 111 665,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.52-55).

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Станом на день подачі позову відповідач шкоду не відшкодував.

Судом встановлено, що з 26 листопада 2012 року по 06 грудня 2012 року ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» виплатила на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 111 665,22 грн., за шкоду завдану внаслідок скоєння ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на підставі ст. 1187 ЦК України підлягає стягненню на користь позивача шкода в розмірі 111 665,22 грн.

Оцінюючи належність допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з відповідача ОСОБА_2 в сумі 1 116,65 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України; ст. ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_3) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (МФО 322669, код ЄДРПОУ 35429675) суму на відшкодування шкоди в розмірі 111 665,22 грн. та судового збору в розмірі 1 116,65 грн., а всього 112 781 (сто дванадцять тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 87 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: