Ухвала суду № 35540771, 19.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/1927/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Григораш В.О.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2;

представника відповідача - Васійчука С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 (далі - позивач) до Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративному позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.07.2012 року №0010421700.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове вказане повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 18.12.2008 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав майновий пай у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства СВК Агрофірма "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області станом на 01.01.2001 року у розмірі 1870,00 грн., що належало ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЧВ №6/1-14 000826 від 11.12.2001 року. 17.01.2006 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач отримав спадкове майно, яке складається з: права на земельну ділянку (пай), посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) у землях колективного сільськогосподарського підприємства ЗСАТ "Агрофірма "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області у розмірі 2,40 умовних кадастрових гектара, без визначення меж цієї частки в натурі, вартістю 34 418,00грн., розташованої в селі Оршівці Кіцманського району Чернівецької області, що належало ОСОБА_6 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ 004528 від 27.01.2007року; майнового паю у пайовому фонді СВК "Агрофірми "Оршівська" села Оршівці Кіцманського району Чернівецької області станом на 06.05.2001 року у розмірі 21910,00 грн., що належало ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серії ЧВ №6/1-14 000093 від 06.05.2001 року.

Згідно договору купівлі-продажу права власності на майнові права засвідчені майновим сертифікатом від 2009 року позивач продав, а ФОП ОСОБА_7 купив належне позивачу на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧВ №6/1-14001535 від 18.12.2008 року право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства у пайовому фонді майна СВК "Агрофірма "Оршівська" за ціною 3460,00 грн.

Здійснення позивачем продажу власних майнових паїв, отриманих внаслідок спадщини, підтверджується також листом Оршовецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області від 21.03.2011 року №47.

Також, з листа Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №2054/8/17-044 від 25.02.2011 року встановлено, що 24.07.2008 року ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" уклала договір комісії №1 з ФОП ОСОБА_7 про те, що останній зобов'язується за дорученням ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", за винагороду вчинити угоду з купівлі у співвласників майнових паїв СВК "Агрофірма "Оршівська". В подальшому, згідно вищевказаного договору комісії ВАТ Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" перераховує на рахунок ФОП ОСОБА_7 кошти в сумі 36202855,00 грн. для проведення закупівлі майнових паїв у громадян.

Крім того, встановлено, що податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку з питань нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб - позивачем. За результатами перевірки складено акт перевірки №001061/790/1700/НОМЕР_1 від 12.07.2012року. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 179.1. ст. 179 ПК України, ст. 18.1. а. п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Що слугувало підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.07.2012 року №0010421700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 6598,95 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами, з наступних підстав.

Правові засади оподаткування доходів фізичних осіб на момент виникнення спірних правовідносин врегульовувались Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 4.3.18. п. 4.3. ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Як вірно встановлено судом та не заперечувалось сторонами, право власності на майнові паї, що були реалізовані позивачем ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" через набуто позивачем у порядку спадкування, в той час як дія вищевказаної статті розповсюджуються на випадок набуття права власності у порядку приватизації.

Згідно ч. 3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом а) п. 19.2. ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" на осіб, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Відповідно до п.п.8.2.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, або не є особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

З системного аналізу вищезазначених норм та враховуючи встановлені обставини у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що в правовідносинах з купівлі-продажу майнових прав у позивача саме ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" від імені якого діяв по договору комісії ОСОБА_7, в розумінні п. 1.5 ст.1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" є податковим агентом і саме товариство, як юридична особа, має статус податкового агента на якого і покладено обов'язок своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпунктом 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (п.п. 8.1.2. п. 8.1. "Про податок з доходів фізичних осіб". Якщо згідно з нормами цього Закону окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку (п.п. 8.1.3. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб").

Враховуючи той факт, що у правовідносинах купівлі-продажу майнових прав податковим агентом виступало ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", то отриманий позивачем дохід в сумі 43993,00 грн. є оподатковуваним доходом, а тому обов'язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб в даних правовідносинах покладається на податкового агента - ВАТ "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів", а не на позивача.

Відповідно до п.п. 20.3.2. п. 20.3. ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Таким чином, податковий орган в акті перевірки безпідставно та необґрунтовано дійшов висновки про те, що позивачем порушено вимоги п.179.1 ст.179 ПК України, та п.п. а) п.18.1 ст.18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

По-скільки норми п.п.179.1 ст. 179 ПК України вступили в дію з 01.01.2011 року в той час як договір купівлі продажу був укладений 18.12.2008 року, тому податковий орган в спірних правовідносинах застосував вказаний кодекс в порушення положення частини першої статті 58 Конституції України, так як, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В той же час, відповідач повинен керуватись підпунктом 21.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України згідно якого, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. В порушення ст. 19 Конституції України згідно якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що згідно вказаного договору купівлі продажу сума визначена в договорі 3460 грн., втім податковий орган для розрахунку взяв суму 43993 грн.

Відтак, податковий орган визначив відповідачу податкові зобов'язання за "загальними нормами", які стосуються обов'язку подання податкової декларації, не мотивувавши свою позицію по здійсненим нарахуванням жодною нормою податкового законодавства, яка матеріально б підтверджувала такі донарахування. При цьому, податковий орган, визначаючи в акті перевірки порушення позивачем зазначених вище норм, не взяв до уваги приписи п.п.18.2 ст.18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". якими визначено, що для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення , а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 листопада 2013 року .

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.