Ухвала суду № 35539196, 26.11.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/1556/13-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук О.В.

Категорія 48 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.,

Микитюк О.Ю.

при секретарі: Гуковій О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року,

встановила:

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала в шлюбі з відповідачем. Від спільного проживання вони мають сина ОСОБА_4. Відповідач не надає допомоги на утримання дитини. Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.08.2013 року до ІНФОРМАЦІЯ_2.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушує питання про скасування зазначеного рішення з ухваленням нового, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи. Зокрема, зазначив, що на даний час він не працює і не має доходів, а позивачка отримує високу соціальну допомогу на дитину до трьох років.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 „Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, проте проживають окремо. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.

Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що в даний час не працює, має на утриманні ще одну дитину. При цьому апелянтом не надано суду будь-яких доказів того, що стан його здоров'я не дозволяє йому працювати та утримувати другу дитину.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходу відповідач зобов'язаний утримувати малолітню дитину. Така особа не може бути визнана неспроможною сплачувати аліменти, якщо вона, будучи працездатною, не працює без поважних причин.

Доводи відповідача про відсутність в нього можливості сплачувати аліменти на утримання сина лише з підстав відсутності постійного місця роботи і заробітку є безпідставними.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина і правильно визначив розмір аліментів у 1/4 частині всіх видів його заробітку.

Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування в процесі апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: