Постанова № 35538317, 21.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 року Справа № 812/8664/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представників позивача Чернобая С.С., Мартовицького І.М.

представника відповідача Свердловської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ-Транс" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу про проведення перевірки,-

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ-Транс" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач, з урахуванням збільшення позовних вимог, просить:

- визнати дії Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо видання наказу №255 від 03 жовтня 2013 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки» незаконними та скасувати зазначений наказ;

- визнати дії Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу від 03 жовтня 2013 року №255 та дії щодо визнання в акті перевірки фактично нездійсненими господарські операції між позивачем та ТОВ «Мідеа Консалт» за лютий-березень 2013 року незаконними;

- зобов'язати Рубіжанську ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області видалити з Автоматизованої системи "Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» інформацію про Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВ-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2013 по 31.03.2013» №662/22/34641590.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу від 03.10.2013 №255 фахівцями Рубіжанської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВІВ-Транс», результати якої було оформлено актом перевірки від 22.10.2013, в якому було зроблено висновки щодо порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу Украї ни, в результаті чого завищено суму податкового зобов'язання з ПДВ у лютому, березні 2013 року на загальну суму 244989,59 грн. та суму податкового кредиту з ПДВ на суму 219032,00 грн. Позивач не погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Як зазначає позивач, підставою для проведення перевірки було ненадання у повному обсязі інформації на запит органу державної податкової служби. Проте підприємство придержувалося усіх вимог органу державної податкової служби щодо необхідності надання обов'язкової відповіді на запит, про що було надано письмову відповідь від 12.09.2013 з завіреними копіями усіх запитуваних документів та належними поясненнями. Однак не зважаючи на це, відповідач призначив та провів перевірку підприємства. На думку позивача, висновки зазначеного вище акту перевірки не відповідають фактичним обставинам діяльності ТОВ «ВІВ-Транс», а виявлені порушення податкового законодавства в діяльності підприємства при справлянні податку на додану вартість за період з 01.02.2013 по 31.03.2013 базуються лише на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, і не мають нічого спільного з реальними обставинами. Всі документи, які підтверджують реальність господарських операцій з надання транспортних послуг надавалися відповідачу, але не досліджувалися ним та не бралися до уваги, відповідач самостійно визнав укладені між позивачем та підприємствами-контрагентами правочини недійсними, такі доводи податкового органу є припущеннями, жодним нормативно-правовим актом не визначено право відповідача самостійно надавати оцінку укладеним договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосу ванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів, зазначені дії відповідача суперечать приписам ст. 228 ЦК України, згідно якої правочини можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові та заяві про збільшення позовних вимог. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, про що надав заперечення на адміністративний позов ат пояснив, що 20.08.2013 Рубіжанською ОДПІ на адресу позивача було направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань здійснення господарських операцій з ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» за лютий та березень 2013 року. Підставою для надсилання зазначеного запиту стало те, що за результатами АІС «Податковий блок» значилась розбіжність між сумами ПДВ, зазначеними в розділі І «Податкові зобов'язання» додатку №5 до декларацій з ПДВ за лютий, березень 2013 року ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» та сумами ПДВ, зазначеними у розділі II «Податковий кредит» додатку №5 до декларації з ПДВ за лютий, березень 2013 року ТОВ «ВІВ-Транс» на суму ПДВ 219032,00 грн., та те, що з ДПІ у Київському районі м. Харкова було отримано акт про

неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 - травень 2013року. У вказаному акті зроблено висновок про відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» з контрагентами за період грудень 2012 року-травень 2013 року.

Запит від 20.08.2013 ТОВ «ВІВ-Транс» було виконано частко та частково були надані витребувані документи та пояснення, у зв'язку з чим Рубіжанською ОДПІ було видано наказ № 255 від 03.10.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, який у той же день був вручений платнику податків. Таким чином представник відповідача вважає, що Рубіжанською ОДПІ наказ про призначення перевірки платника податків було прийнято на законних підставах.

Відповідно до наданих на перевірку ТТН автопідприємством (перевізником) є ТОВ «ВІВ-Транс», а не ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ», яке жодного разу в ТТН за перевірений період не значиться, що вказує на те, що перевізником було саме ТОВ «ВІВ-Транс», яким проведено документальне оформлення господарської операції, яка фактично не здійснювалась в межах господарської діяльності підприємства з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Як зазначає представник відповідача, про факт відсутності господарських операцій у перевіряємому періоді свідчить і той факт, що ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий та березень 2013 року не задекларувало податкові зобов'язання по операціям з ТОВ «ВІВ-Транс» на загальну суму 219032,00 грн.

Також, під час проведення перевірки позивача, було встановлено, що ТОВ „Вів-Транс" не є кінцевим споживачем отриманих транспортних послуг, які було придбано у ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ», ці послуги було реалізовано ПАТ «Рубіжанській картонно-тарний комбінат», за рахунок чого позивачем були сформовані податкові зобов'язання в сумі 244989,59 грн.

У лютому-березні 2013 року ТОВ «ВІВ-Транс» на замовлення ПАТ «РКТК» виступав експедитором, а транспортні послуги були придбані у ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ», у квітні 2013 року транспортні послуги були придбані у ТОВ «Автотранссервіс «Алекс», у травні 2013 року транспортні послуги були придбані у ТОВ «МОНРЕЙ». При цьому в усіх випадках перевезення здійснювалось одними й тими ж водіями, на одному й тому ж транспорті, що вбачається з товарно-транспортних накладних, які надавались до перевірки, а перевізником зазначено ТОВ «ВІВ-Транс».

Таким чином, при аналізі всіх наявних при перевірці документів вбачається, що діяльність ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» спрямована на здійснення фінансових операцій з надання податкової вигоди контрагентам з метою штучного формування валових витрат та додаткового кредиту та не мають реального товарного характеру.

Щодо вимоги позивача про визнання дій Рубіжанської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової перевірки та дії щодо визнання в акті перевірки фактично не здійсненими господарських операцій між позивачем та ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» незаконними, представник відповідача вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як проведення перевірки платника податків є процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю, позивачем не доведено, чим саме порушено його права та обв'язки при складанні акту перевірки, визнання недійсними господарських правовідносин є тільки припущеннями позивача, оскільки в висновках акту перевірки не має встановлення недійсності господарських правовідносин. Також в запереченнях зазначено, що податковим органом за результатами перевірки не приймались податкові повідомлення рішення, а тому не вносилися зміни до облікової картки платника податків. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, заперечення на позов та додані до нього документи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІВ-Транс» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 29.11.2006 за №13901070004000565 (т. 1, а. с. 7), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (т. 1, а. с. 32). Перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ з 29.11.2006 за №1598. Згідно свідоцтва №100121817 зареєстрований платником податку на додану вартість 07.12.2006 (т. 1, а. с. 20).

Як вбачається з матеріалів справи, Рубіжанською ОДПІ на адресу позивача було направлено запит №598/2200 від 20.08.2013 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення господарських операцій з постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань або податкового кредиту з ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» за лютий, березень 2013 року (т. 1, а. с. 33-34).

12.09.2013 листом №035 на виконання зазначеного вище запиту позивачем були надані письмові пояснення та фінансово-бухгалтерські документи (т. 1, а. с. 35).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 09.10.2013 по 15.10.2013, відповідно до наказу Рубіжанської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області від 03.10.2013 №255 (т. 1, а. с. 6) та повідомлення від 03.10.2013 №48-22 (т. 1, а. с. 105), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 по 31.03.2013, про що складений акт від 22.10.2013 №662/22/34641590 (т. 1, а. с. 54-77), згідно якого виявлено порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу Украї ни, в результаті чого завищено суму податкового зобов'язання з ПДВ у лютому, березні 2013 року на загальну суму 244989,59 грн., у тому числі за лютий 2013 року - 93335,91 грн., за березень 2013 року - 151653,68 грн., та суму податкового кредиту з ПДВ на суму 219032,00 грн., у тому числі за лютий 2013 року - 82390,17 грн., за березень 2013 року - 136641,83 грн.

Податкові повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки не приймалися.

Наказ на проведення перевірки та повідомлення були вручені посадовій особі позивача Мартовицькому І.М. 03.10.2013, про що не заперечували представники позивача та підтверджено розпискою №48-22 (т. 1, а. с. 105).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПУ України), органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями, рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 ПК України визначає порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

П. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Таким чином, обов'язковою умовою проведення податковими органами позапланової перевірки, з підстав передбачених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, є ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, а також надіслання (вручення) платнику податків копії відповідного наказу про призначення перевірки.

Як було встановлено в судовому засіданні, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВІВ-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 по 31.03.2013 була проведена на підставі наказу №255 від 03.10.2013, виданого Рубіжанською ОДПІ на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку з наданням не в повному обсязі податковому органу витребуваних документів (т. 1, а. с. 6).

Виданню зазначеного наказу передував запит ОДПІ від 20.08.2013 року №598/2200 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» (т. 1, а. с. 33-34).

Як пояснив представник відповідача, позивачем запит від 20.08.2013 №598/2200 було виконано не в повному обсязі, а саме не було надано реєстри виданих податкових накладних за період з 01.02.2013 по 31.03.2013, копію договору з перевезення вантажів №010213 від 01.02.2013 було надано лише першу та останню сторінки, що унеможливило в повній мір проаналізувати взаємовідносини між ТОВ «ВІВ-Транс» та ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ», не було надано регістри бухгалтерського обліку в розрізі синтетичних рахунків та субрахунків. Представники позивача не заперечували проти цього факту, зазначили, що вказані вище документи не були надані з огляду на те, що вони мали бути у відповідача в електронному вигляді, а договір від 01.02.2013 №010213 в повному обсязі не надавався з причин недовіри податковому органу.

За таких обставин, суд вважає доведеними посиланням відповідача на те, що позивач не виконав запит від 20.08.2013 №598/2200 в повному обсязі.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені статтею 78 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, суд вважає, що оскаржуваний наказ Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області відповідає критеріям, визначеним Податковим кодексом України, податковий орган мав законні підстави для винесення оскаржуваного наказу.

Таким чином, доводи позивача щодо незаконності не знайшли свого письмового підтвердження в судовому засіданні, а тому підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо видання наказу №255 від 03.10.2013 та його скасування судом не вбачається.

На підставі викладеного суд вважає, що податковий орган при винесенні наказу від 03.10.2013 №255 та при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВ-Транс» діяв в межах та на підставі повноважень, наданих йому діючим законодавством України, а тому в задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо видання наказу №255 від 03.10.2013, його скасування та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Рубіжанську ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області видалити з Автоматизованої системи «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» інформацію про акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВ-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2013 по 31.03.2013» №662/22/34641590, суд дійшов наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем не вносились до автоматизованої системи «Деталізована інформація по платнику ПДВ ТОВ «ВІВ-Транс» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» дані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки та не змінювались жодні показники у зв'язку з тим, що позивачем було подано адміністративний позов до суду. Позивач зазначену інформацію не спростував і погодився, що внесення даних до автоматизованої системи після проведення перевірки не відбулося.

За таких обставин суд дійшов до висновку про відсутність об'єкту оспорюваного права, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання Рубіжанську ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області видалити з Автоматизованої системи «Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання» інформацію про акт №662/22/34641590 від 22.10.2013 не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача щодо визнання в акті перевірки фактично нездійсненими господарські операції між позивачем та ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» за лютий-березень 2013 року, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пункт 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В Листі Вищого Адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» 09.02.2009 було укладено договір перевезення №164, згідно якого ТОВ «ВІВ-Транс», як перевізник, бере на себе зобов'язання з організації та виділенню автотранспорту для доставляння переданого замовником ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» вантажу, а останній зобов'язується оплатити за перевезення такого вантажу (т. 1, а. с. 138-142). В зазначеному договорі також зазначено, що в разі залучення для перевезення вантажів третіх осіб перевізник ТОВ «ВІВ-Транс» виступає як експедитор.

Згідно додаткових угод №21-1 від 15.12.2009 (т. 1, а. с. 150), №36 від 24.12.2010 (т. 1, а. с. 151), №42 від 03.01.2012 (т. 1, а. с. 152) та №46 від 29.12.2012 (т. 1, а. с. 153) до договору від 09.02.2009 №164 строк дії зазначеного договору продовжувався до 31.12.2010, 31.12.2011, 31.12.2012 та 31.12.2013 відповідно.

Як доказ реальності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії податкових накладних, акти приймання-здавання виконаних послуг, реєстри виконаних послуг, разові заявки, товарно-транспортні накладні, рахунки, реєстр отриманих податкових накладних, що оформлені належним чином та мають всі необхідні реквізити.

Крім того, суд приймає до уваги той факт, що відповідно до довідок №06/22/34641590 від 31.07.2013 (т. 1, а. с. 111-115) та №13/22/34641590 від 12.08.2013 про результати проведення зустрічних звірок ТОВ «ВІВ-Транс» щодо документального підтвердження господарських відносин із ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2013 по 30.0-4.2013 та з 01.05.2013 по 31.05.2013 податковим органом було підтверджено реальність здійснення господарських відносин з останнім, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат».

Також судом встановлено, що 01.02.2013 між ТОВ «ВІВ-Транс» (експедитор) та ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» (виконавець) було укладено договір з перевезення вантажів №010213 (т. 1, а. с. 125-130). Як пояснив представник позивача, зазначений договір було укладено з метою недопущення невиконання умов договору від 09.02.2009 №164, оскільки позивач не мав необхідної кількості автотранспорту для перевезення вантажів.

Згідно договору від 01.02.2013 №010213 виконавець зобов'язується за винагороду, власними силами або з залученням третіх осіб організувати виконання визначених договором послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському сполученні, а експедитор зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору, для здійснення необхідних перевезень виконавець (ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ») виділяє експедитору (ТОВ «ВІВ-Транс») автомашини з об'ємом роботи, завчасно обумовленими сторонами.

При проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та викладенні висновків в акті перевірки від 22.10.2013 №662/22/34641590 щодо визнання нездійсненими господарських операцій між ТОВ «ВІВ-Транс» та ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» за лютий-березень 2013 року, Рубіжанською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області були використані дані акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 26.06.2013 №438/22.4-07/38382106 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2012 року - травень 2013 року (т. 1, а. с. 90-98), згідно якого встановлено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» №200085602 було анульовано 06.06.2013 у зв'язку з ліквідацією за власним бажанням. Тобто, зазначене свідоцтво було анульоване після проведення перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2013 по 31.03.2013.

Отже, оскільки ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» при укладенні договору від 01.02.2013 №010213 з ТОВ «ВІВ-Транс» та на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований платником податку на додану вартість у законодавчо передбаченому порядку, посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 26.06.2013 №438/22.4-07/38382106, який також було складено після здійснення господарських взаємовідносин за період лютий-березень 2013 року між сторонами договору, як на належний доказ по справі судом до уваги не приймається.

Як вбачається з матеріалів справи, як доказ формування податкового кредиту по взаємовідносинам із TOB «МІДЕЯ КОНСАЛТ», позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії первинних фінансово-бухгалтерських документів, а саме: реєстраційні документи ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ», податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення про сплату транспортно-експедиційних послуг, реєстри отриманих податкових накладних, рахунки, реєстри виконаних послуг, разові заявки, акти приймання-здавання виконаних робіт, квитанції про отримання звітів органами ДПС.

При прийнятті рішення по зазначеній справі суд приймає до уваги той факт, що за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось і не може бути винесене взагалі, оскільки сума завищення податкового кредиту з ПДВ дорівнювало сумі завищення податкового зобов'язання з ПДВ. Але негативні наслідки для позивача ТОВ «ВІВ-Транс» має вже сам факт визнання завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та визнання господарських операцій, здійснених між ТОВ «ВІВ-Транс» і ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ», такими, що нездійснені.

Крім того, суд приймає до уваги доводи представника позивача щодо створення висновками податкового органу, викладених в акті перевірки від 22.10.2013 №662/22/34641590 щодо визнання фактично нездійсненими господарських операцій між позивачем та ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» за лютий-березень 2013 року, негативних наслідків для ТОВ «ВІВ-Транс», оскільки такі висновки погіршують ділову репутацію ТОВ «ВІВ-Транс» як належного платника податків, можуть призвести до відмови основного замовника послуг позивач ПАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» та інших контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, що призведе до спаду потужностей підприємства.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити, що так як в судовому засіданні позивачем документально підтверджено реальність здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «МІДЕЯ КОНСАЛТ» щодо виконання умов договору від 01.02.2013 №010213, то дії податкового органу щодо викладення висновків в акті перевірки від 22.10.2013 №662/22/34641590 про завищення позивачем суми податкових зобов'язань з ПДВ у лютому, березні 2013 року у розмірі 244 989,59 грн. та суми завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 219 032 грн. є незаконними, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконними дій Рубіжанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області щодо викладення в акті від 22.10.13 №662/22/34641590 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВІВ-Транс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 по 31.03.2013 висновків щодо завищення суми податкових зобов'язань з ПДВ у лютому, березні 2013 року у розмірі 244989,59 грн., у тому числі за лютий 2013 року - 93335,91 грн., за березень 2013 року - 151653,68 грн. та суму завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 219032 грн., у тому числі за лютий 2013 року - 82390,17 грн., за березень 2013 року - 136641,83 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем надано докази про оплату судового збору у сумі 34,41 грн. (а. с. 2). Враховуючи, що позовні вимоги задовольняються судом частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 17,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ-Транс" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій незаконними щодо видання наказу №255 від 03 жовтня 2013 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та скасування зазначеного наказу; визнання дій незаконними щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та дії щодо визнання в акті перевірки фактично нездійсненими господарські операції між позивачем та ТОВ "Мідея Консалт" за лютий-березень 2013 року; зобов'язання відповідача видалити з автоматизованої системи "Система автоматичного співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання" інформацію в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.13 по 31.03.13 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Луганській області щодо викладення в акті від 22.10.13 №662/22/34641590 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІВ-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.02.2013 по 31.03.2013 висновків щодо завищення суми податкових зобов'язань з ПДВ у лютому, березні 2013 року у розмірі 244 989,59грн., у тому числі за лютий 2013р. - 93 335,91грн., за березень 2013р. - 151 653,68грн. та суму завищення податкового кредиту з ПДВ у розмірі 219 032грн., у тому числі за лютий 2013 - 82 390,17грн., за березень 2013р. - 136 641,83грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ВІВ-Транс" сплачений ним судовий збір у розмірі 17,20грн. відповідно до квитанції №46 від 10.10.13.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26 листопада 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва