Ухвала суду № 35536590, 21.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/3594/13-ц Провадження № 22-ц/772/3523/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сичук Микола МиколайовичКатегорія: 27Доповідач: Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В.П.

суддів Сороки Л.А., Стеблюк Л.П.,

при секретарі Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі в якості третіх осіб без самостійних вимог органу опіки та піклування служби у справах дітей Вінницької міської ради, управління державної міграційної служби у Вінницькій області Державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2013 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось в суд з вказаним позовом до ОСОБА_2

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.07.2007 року, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір.

В забезпечення виконання умов цього договору в цей же день між цим же банком та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, за умовами якого він надав в іпотеку квартиру загальною площею 32,20 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування цими коштами не виконала і станом на момент звернення до суду з цим позовом її заборгованість перед банком становила 104448 грн. 40 коп., з яких: 80059 грн. 16 коп. заборгованість по тілу кредиту, 14250 грн. 35 коп. процентів за користування кредитними коштами, 643 грн. 58 коп. пені та 9495 грн. 31 коп. штрафу.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково звернуто стягнення на квартиру, передану ОСОБА_2 під іпотеку та прийняте рішення про виселення відповідачів із вказаної квартири.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погодились з таким рішенням і оскаржили його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі вони просять рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції не визначив дійсної вартості квартири, не врахував інтересів малолітніх дітей, невірно визначив розмір кредитної заборгованості та не звернув уваги на те, що строк виконання кредитних зобов'язань має настати лише 20.07.2017 року.

Окрім цього, виселяючи відповідачів із квартири, відповідно до вимог ч. 2 ст. 109 ЖК України суд повинен був надати інше постійне жиле приміщення.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, представника ПАТ КБ «Приватбанк», перевіривши обґрунтованість вимог апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, визнавши причини неявки до апеляційного суду, відповідачів та їх представника неповажними, прийшла до наступного висновку.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки вона ґрунтується на помилковому тлумаченні норм права та окремих положень кредитного договору, що регулюють кредитні правовідносини.

Судом першої інстанції, звертаючи стягнення на квартиру АДРЕСА_1, виходив із того, що ОСОБА_2, являючись власником передав її під іпотеку за договором іпотеки, укладеним між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» 20.07.2007 року, яким забезпечувалось виконання умов кредитного договору, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приватбанк», умов якого вона системно не виконувала, в зв'язку з цим у неї виникла кредитна заборгованість перед банком, в сумі: 104448 грн. 40 коп.

Вимога ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про виконання ним, як іпотекодавцем порушених ОСОБА_3 кредитних зобов'язань залишена без реагування.

Задовольняючи позовні вимоги про виселення ОСОБА_2 та членів його сім'ї, в тому числі і дітей, суд зважав на те, що на момент передачі квартири під іпотеку в ній ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Наведені обставини знайшли своє підтвердження і в ході апеляційного розгляду справи, а тому колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Як на підставу для скасування рішення в апеляційній скарзі відповідачі посилаються на те, що сума боргу є значно меншою від вартості іпотечного майна. Проте такі доводи є безпідставними, оскільки відповідно до п. 1.3.2. іпотечного договору, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступник ПАТ КБ «Приватбанк») і ОСОБА_2 від 20 липня 2007 року оціночна вартість іпотечної квартири визначена, в сумі: 144096 грн.

П.1.4 цього ж Договору визначено, що вартість предмету іпотеки, у випадку задоволення вимог іпотекодержателя, визначається на підставі незалежної оцінки нерухомого майна або встановлюється за домовленістю сторін.

Як вбачається із умов кредитного та іпотечного договору ОСОБА_3, ОСОБА_2 на момент укладення цих договорів були зареєстровані і постійно проживали в смт. Бродецьке Козятинського району Вінницької області. Тому, за таких обставин, при укладанні договору іпотеки на квартиру не вимагалась згода на його укладання від Служби у справах дітей Вінницької міської ради.

В спірній квартирі вони та їхні діти були зареєстровані після укладання іпотечного договору без згоди іпотекодержателя в порушення вимог п. 1.7.1. іпотечного договору.

Помилковими є доводи про те, що кредитні зобов'язання мають виконуватись до 20.07.2017 року, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним і суперечить вимогам ст. 589 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл. 71 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачає право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась.

З положеннями цієї норми кореспондуються положення п. 5.2.4. договору про іпотечний кредит, укладеного між банком та ОСОБА_3, який визначає, що у випадку неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором кредитор має право вимагати дострокового повернення кредиту.

Безпідставними є доводи відповідачів і про те, що судом при задоволенні вимоги про їх виселення були порушені вимоги ст.ст. 109, 132 ЖК України.

Позивачем 19.11.2012 року було направлене повідомлення відповідачам по справі з вимогою про звільнення квартири, яку було передано під іпотеку, протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги, однак ця вимога залишена без реагування. Тобто, позивачем, так і судом першої інстанції були дотримані вимоги ч. 3 ст. 109 ЖК України при вирішенні питання про виселення відповідачів з іпотечної квартири. Оскаржуване рішення в цій частині відповідає і роз'ясненням п.43 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2013 року, ухвалене по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участі в якості третіх осіб без самостійних вимог органу опіки та піклування служби у справах дітей Вінницької міської ради, управління державної міграційної служби у Вінницькій області Державної міграційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя: (підпис) Нікушин В. П.

Судді: (підпис) Сорока Л.А.

(підпис) Стеблюк Л.П.

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області __ Нікушин В.П.