Рішення № 35535557, 20.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р.Справа № 916/2396/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Дядіністової А.К.

За участю представників сторін:

Від позивача: Саєнко Р.К. за довіреністю № 01 від 05.09.2013р.

Від відповідачів: не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства закритого типу „Комбінат" до приватного акціонерного товариства „KGS & CO", товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про стягнення 63 330,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу „Комбінат" (далі по тексту АТЗТ „Комбінат") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „KGS & CO" (далі по тексту ПрАТ „KGS & CO"), товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" (далі по тексту ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз") про солідарне стягнення заборгованості за договором поставки №01-KGS від 05.05.2011р. у сумі 51040 грн., 3% річних у сумі 2071,76 грн., пені у сумі 10219,04 грн., а всього на загальну суму 63 330,80 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку ПрАТ „KGS & CO" прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки №01-KGS від 05.05.2011р. в частини оплати вартості поставленого товару, а також відмовою з боку ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" як поручителем виконати зобов'язання ПрАТ „KGS & CO" за вищезазначеною угодою.

25.09.2013р. до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, у відповідності до якої АТЗТ „Комбінат" просить стягнути суму заборгованості саме з ПрАТ „KGS & CO" у зв'язку із припиненням поруки, встановленої поручителем ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз".

Відповідач - ПрАТ „KGS & CO" повністю заперечує проти заявлених вимог посилаючись на поставку позивачем продукції неналежної якості. В судове засідання, призначене на 20.11.2013р., представник відповідача не з'явився, незважаючи на належне його повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника ПрАТ „KGS & CO" на повідомленні про оголошення перерви у минулому судовому засіданні, яке відбулось 06.11.2013р., про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач - ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" повністю заперечує проти пред'явлених позовних вимог, наголошуючи на припиненні поруки, встановленої на підставі договору із позивачем за виконання зобов'язань ПрАТ „KGS & CO" у спірних правовідносинах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.05.2011р. між АТЗТ „Комбінат" (Постачальник) та ПрАТ „KGS & CO" (Покупець) було укладено договір постачання №01-KGS від 05.05.2011р., у відповідності до умов п.п. 1.1, 1.2, 2.2. якого Постачальником були прийняти на себе зобов'язання поставити у встановлений договором строк механізми (вставки) засобів для закупорки та листи алюмінію, а Покупцем були прийняти на себе зобов'язання прийняти продукцію та сплатити обумовлену суму. Кількість, асортимент, строки поставки та ціна товару, що поставляється, вказується у письмових заявках Покупця. Постачальник зобов'язується протягом 10-ті днів з моменту отримання заявки письмово узгодити заявку та підписати відповідний додаток до договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень розділу ІІІ договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. приймання товару за кількістю та якістю проводиться Покупцем на складі останнього видаткових та товарно-транспортних накладних. Датою поставки вважається дата отримання Покупцем товару на своєму складі. Перехід права власності і ризиків відбувається в момент фактичної передачі товару.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. позивачем було передано у власність ПрАТ „KGS & CO" напівфабрикати пластикових ковпачків (елемент металополімерного горілчаного ковпачка) для закупорювання пляшок на загальну суму 131 040 грн. з урахуванням ПДВ, а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується видатковою накладною № РН-0003494 від 08.10.2012р., підписаною представником відповідача, повноваження якого посвідчувались довіреністю № 4138 від 08.10.2012р.

Згідно з п. 4.2. договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. оплата проводиться протягом 50 календарних днів після отримання товару.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, а саме виписки із особового рахунку позивача, ПрАТ „KGS & CO" здійснило лише часткову оплату вартості придбаного у позивача товару на суму 80 000 грн., чим порушило прийняті на себе зобов'язання за договором постачання №01-KGS від 05.05.2011р. В результаті викладеного, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, у ПрАТ „KGS & CO" утворилась заборгованість перед АТЗТ „Комбінат" за вищезазначеним договором в сумі 51 040 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТЗТ „Комбінат" в частині стягнення з ПрАТ „KGS & CO" заборгованості за придбаний товар в сумі 51 040 грн.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на поставку неякісної продукції з огляду на наступне.

По-перше: відповідно до п.п.3.8.,3.9. договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. прийом товару по якості здійснюється Покупцем протягом 10-ті днів з моменту поставки товару на склад відповідача шляхом вибіркової перевірки товару у кількості на власний розсуд Покупця. У випадку розбіжностей фактичної якості продукції з якістю, обумовленою у договорі, прийом товару зупиняється з метою виклику представника Постачальника, який зобов'язаний прибути протягом двох робочих днів з моменту повідомлення Покупцем. У разі неявки представника Постачальника товар приймається Покупцем самостійно з оформленням акту на забракований товар. Підставою для пред'явлення претензії по якості та кількості товару є акт, складений у відповідності з умовами розділу ІІІ договору. Претензії по якості товару можуть бути заявлені в строк до 30 числа місяця наступного за місяцем, в якому товар був поставлений. В матеріалах справи відсутні докази як виклику представника позивача у зв'язку із поставкою 08.10.2012р. неякісної продукції, так і звернення до Постачальника з претензією в строк, обумовлений п.3.9. договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р., тобто до 30 листопада 2012 року. Акт невідповідності продукції по якості був складений відповідачем в односторонньому порядку та датований 28.01.2013р., тобто в порушення строків передбачених умовами п.3.8. договору. Претензія направлялася відповідачем лише у серпні 2013 року та стосувалася поставки продукції, яка відбулася у квітні 2013 року.

По-друге: посилання відповідача на підписання між сторонами 31.01.2013р. додаткової угоди №2 до договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р., якою АТЗТ „Комбінат" були прийняті на себе зобов'язання покрити затрати по врегулюванню можливих претензій у випадку виникнення проблем в процесі здійснення закупорювання пляшок та повернення продукції із роздрібної мережі, взагалі не заслуговують увагу суду з огляду на той факт, що жодного доказу повернення товару із роздрібної мережі відповідачем суду надано не було. Докази пред'явлених претензій на адресу відповідача з боку третіх осіб судом оцінюються критично з огляду на домовленість між сторонами у додаткові угоді від 31.01.2013р. про повернення товару із роздрібної мережі, при цьому, саме даних доказів відповідачем суду надано не було. Крім того, суд звертає увагу відповідача на той факт, що часткова оплата вартості отриманого товару у розмірі 80 000 грн. була здійснена останнім у квітні 2013 року з посиланням на рахунок №КМ-0000085 від 08.10.2012р., який виставлявся позивачем для оплати вартості продукції, поставленої 08.10.2012р.

З огляду на викладене, правова позиція відповідача не підтверджується як матеріалам справи так і не відповідає дійсним обставинам.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. продукції, позивачем з посиланням на ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 2 071,76 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладалась у наступному. Так, всупереч положенням ст.ст. 253, 254 ЦК України, якими визначаються правила початку та закінчення перебігу строків, АТЗТ „Комбінат" неправильно визначалась тривалість строку порушення відповідачем власних зобов'язань, в результаті чого, даний термін періодично безпідставно збільшувався на 1 день.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що правильним розрахунком трьох відсотків річних у спірних правовідносинах має бути:

131 040 грн. * 34 (кількість днів прострочення з 28.11.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,03 / 366 = 365,19 грн.

131 040 грн. * 101 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 11.04.2013р. включно) * 0,03 / 365 = 1 087,81 грн.

81 040 грн. * 5 (кількість днів прострочення з 12.04.2013р. по 16.04.2013р. включно) * 0,03 / 365 = 33,30 грн.

51 040грн.*136 (кількість днів прострочення з 17.04.2013р. по 30.08.2013р. включно)* 0,03 / 365= 570,53

Таким чином, за наслідком здійсненого перерахунку суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати трьох відсотків річних в загальній сумі 2 056,83 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 7.3 договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. (з урахуванням додаткової угоди від 20.01.2012р.) передбачено, що за прострочення оплати товару в терміни, передбачені цим договором, після його постачання нараховується пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочки оплати. При цьому, нарахування штрафних санкцій, передбачених даним пунктом, закінчується не раніше ніж через дванадцять місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

З посиланням на п. 7.3 договору постачання №01-KGS від 05.05.2011р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати за допущене ним порушення власних зобов'язань пеню в сумі 10 219,04 грн. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку про допущення останнім низки помилок при його здійсненні, які є аналогічними із тими, що були допущені з боку АТЗТ „Комбінат" при здійсненні розрахунку трьох відсотків річних. З огляду на викладене, правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

131 040 грн. * 34 (кількість днів прострочення з 28.11.2012р. по 31.12.2012р. включно) * 0,15 / 366 = 1 825,97 грн.

131 040 грн. * 101 (кількість днів прострочення з 01.01.2013р. по 11.04.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 5 439,06 грн.

81 040 грн. * 5 (кількість днів прострочення з 12.04.2013р. по 16.04.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 166,52 грн.

51 040грн.* 54 (кількість днів прострочення з 17.04.2013р. по 09.06.2013р. включно) * 0,15 / 365 = 1 132,67 грн.

51 040 грн. * 64 (кількість днів прострочення з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. включно) 0,14 / 365 = 1 252,93 грн.

51 040 грн. * 18 (кількість днів прострочення з 13.08.2013р. по 30.08.2013р. включно) * 0,13 / 365 = 327,21 грн.

Таким чином, за результатами здійсненого перерахунку, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 10 144,36 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПрАТ „KGS & CO" перед АТЗТ „Комбінат" в загальному розмірі 63 241,19 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 51 040,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 2 056,83 грн. та пені в сумі 10 144,36 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

В той же час, в процесі розгляду даної справи судом було встановлено, що між АТЗТ „Комбінат" та ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" відсутні будь-які неврегульовані питання у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим, провадження у даній справі в частині позовних вимог АТЗТ „Комбінат" до ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про стягнення 63 330,80 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково на суму 63 241,19 грн. Таким чином, із ПрАТ „KGS & CO" слід стягнути на користь АТЗТ „Комбінат" суму основного боргу в розмірі 51 040,00 грн., три відсотків річних в сумі 2 056,83 грн. та пеню в сумі 10 144,36 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями). Провадження у справі в частині позовних вимог АТЗТ „Комбінат" до ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про стягнення 63 330,80 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог акціонерного товариства закритого типу „Комбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз" про стягнення 63 330,80 грн. - припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства „KGS & CO" /623525, Харківська область, Чугуївський район, смт Малинівка, вул. Олімпійська, 5, код ЄДРПОУ 32500503/ на користь акціонерного товариства закритого типу „Комбінат" /65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, 1, код ЄДРПОУ 01564236/ суму основного боргу в розмірі 51 040 грн. 00 коп. /п'ятдесят одна тисяча сорок грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 2 056 грн. 83 коп. /дві тисячі п'ятдесят шість грн. 83 коп./, пеню в сумі 10 144 грн. 36 коп. /десять тисяч сто сорок чотири грн. 36 коп./, судовий збір в сумі 1 718 грн. 07 коп. /одна тисяча сімсот вісімнадцять грн. 07 коп./. Наказ видати.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 25.11.2013р.

Суддя С.П. Желєзна