Справа № 629/3883/13-к
Номер провадження 1-кп/629/282/13
У Х В А Л А
27.11.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Помазан В.А., суддів Каращук Т.О., Жмуд Н.М.,
при секретарі Фальковій І.М.,
за участю прокурора Мазур М.С.,
захисту адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Лозова, Харківської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
13.09.2013 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 10.07.2013 року близько 12 години, знаходився в квартирі своєї співмешканки ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1. Скориставшись відсутністю ОСОБА_3, ОСОБА_2, діючи із корисного мотиву, з метою особистої наживи, маючи прямий умисел та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, заволодів її DVD програвачем марки SAMSUNG K 110 вартістю 140 грн. Викрадене ОСОБА_2 обернув на свою користь, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 шкоди на суму 140 грн..
Крім того, ОСОБА_2 05.08.2013 року близько 12 години, діючи із корисного мотиву з метою заволодіння чужим майном, прийшов до колишньої співмешканки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. Маючи прямий умисел та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_2 відкрито та несподівано увірвався до квартири ОСОБА_3, позбавив її тим самим можливості чинити йому опір. Після чого, погрожуючи застосуванням ножа, наніс ОСОБА_3 три удари рукою по обличчю, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 315-ЛЗ/13 від 08.08.2013 року є легкими тілесними ушкодженнями. Далі, скориставшись тим, що потерпіла втратила свідомість, ОСОБА_2 заволодів її ноутбуком ASUS K 53U.
Викрадене ОСОБА_2 обернув на свою користь, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 шкоди на суму 2131 грн..
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, оскільки інкриміноване йому кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 187 КК України є особливо тяжким, строк тримання під вартою спливає 09.12.2013 року та існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Потерпіла ОСОБА_3 не заперечувала проти продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.
Інші учасники процесу підтримали заявлене прокурором клопотання.
У відповідності до ст. 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає йому повторному заявленню з інших підстав.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.08.2013 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою у ОСОБА_2 спливає об 23-45 год. 10.10.2013 року.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.10.2013 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено тримання під вартою строком на два місяці до 23-45 год. 09.12.2013 року.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, підстав для скасування та зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не має.
Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.
Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального правопорушення, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 331, 350, 371-372 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі строком на два місяці до 23-45 год. 07.02.2014 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити начальнику Харківського слідчого ізолятору.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя:
Судове рішення № 35535285, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 629/3883/13-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: