Вирок № 35535271, 08.07.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/241/2013

Справа № 428/4427/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Ісаєвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370000898 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, який зареєстрований та мешкає за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова 11/254, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, суд-

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2013 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_1,перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи злочинний намір на відкрите заволодіння чужим майном та реалізуючи його, знаходячись в районі 5-го під'їзду будинку № 15 по вул. Новікова м. Сєвєродонецька, діючи з корисливих мотивів, підійшов з лівого боку до гр. ОСОБА_2, яка в лівій руці тримала сумку та пакет, та відкрито без застосування насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, шляхом ривка заволодів чорною шкіряною сумкою, яка не представляє для потерпілої матеріальної цінності та поліетиленовим пакетом, в якому знаходились три пари жіночих колготок, які також не представляють для потерпілої матеріальної цінності. В сумці знаходився: мобільний телефон марки «Аррlе» модель іРhоnе 3GS 16, іmeі - 012161001524285, в корпусі чорного кольору, залишкова вартість якого згідно висновку експерта № 204/66/7 від 11.04.2013 року може складати 1994 гривні 72 копійки; гаманець, що не представляє для потерпілої матеріальної цінності, в якому знаходились гроші в сумі 700 гривень; а також в сумці знаходились ключі від квартири, косметика, пластикові картки та блокнот, що не представляють для потерпілої матеріальної цінності. Після чого ОСОБА_1 зник з місця події та вкраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми діями гр. ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2694 гривні 72 копійки. Відшкодовано 1994 грн. 72 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України визнав повністю та суду показав, що 08.03.2013 року, приблизно о 17-00 годин, біля бару «Восток», розташованого по вул.Курчатова, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4, який мешкає за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Новікова 13-А/2. Біля бару «Восток», у кіоску вони придбали пиво, там же його розпили, після чого в магазині «Маяк», розташованому біля бару «Восток» придбали дві пляшки пива і пішли в арку будинку № 15 по вул.Новікова. Коли вони там з ОСОБА_4 стояли, то їх покликала невідома жінка та попросила у них запальничку. Він дав їй запальничку, вона підпалила цигарку і вони почали з нею спілкуватись. Це була потерпіла по даному кримінальному провадженню. Під час спілкування, ОСОБА_4 стояв до жінки обличчям і розмовляв, а він сів на лавку біля підїзду, при цьому жінка стояла до нього спиною. У нього виник намір викрасти у неї сумку, яку потерпіла тримала в лівій руці. Він різко встав з лавки, і знаходячись за спиною у потерпілої, ривком вихватив у неї з лівої руки сумку і поліетиленовий пакет, після чого побіг в сторону будинку № 23 по вул. Новікова. Якоїсь домовленості з ОСОБА_4 про те, що він збирається викрасти у потерпілої сумку, між ними не було. Коли він підбігав до будинку № 23 по вул. Новікова, то почув, що ОСОБА_4 біжить за ним. Він зупинився, і показав ОСОБА_4 сумку і пакет, який почав його запитувати навіщо він викрав у жінки її речі. Він нічого не пояснив ОСОБА_4, і ОСОБА_4 пішов. Біля будинку № 23 він оглянув викрадені речі, потім приніс їх додому. Дружині він сказав, що знайшов сумку і телефон. Через декілька днів дружина сказала йому, що викинула сумку, з її вмістом в лісі. Викрадений телефон був у нього. 02.04.2013 року коли до нього підійшли працівники міліції і почали зясовувати де він був 08.03.2013 року, він все їм розповів і у нього вилучили викрадений телефон. На сьогоднішній день він відшкодував потерпілій матеріальну шкоду в повному обсязі. У вчиненому кримінальному правопорушенні він розкаюється, просить суд строго його не наказувати, та не позбавляти його волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судився в порядку ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку потерпілої, яка в своїй заяві просила суворо не наказувати обвинуваченого, зазначивши, що матеріальна шкода обвинуваченим їй повністю відшкодована (а.п.8).

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування матеріальної шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення правопорушення в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушення, особу обвинуваченого, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до нього вимоги п.п.2-3 ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.2-3 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну міста проживання.

Речові докази:

- мобільний телефон іРhоnе 3GS 16, іmeі 012161001524285, в корпусі чорного кольору, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 залишити потерпілій ОСОБА_2;

- сліди пальців рук, вилучені в ході огляду місця події 08.03.2013 року, упаковані в паперовий конверт, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати:

- за виробництво дактилоскопічної експертизи № 179/61 від 14.03.2013 року в сумі 244 грн. 50 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909;

- за виробництво товарознавчої експертизи № 204-66/7 від 11.04.2013 року в сумі 489 грн. 44 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909;

- за виробництво дактилоскопічної експертизи № 547/212 від 28.05.2013 року в сумі 367 грн. 08 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко