Вирок № 35535158, 24.07.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/234/2013

Справа № 428/4306/13-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Рогач Т.В.,

за участю прокурора: Лещинської О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030370001669 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, який має на утриманні неповнолітню доньку Анастасію, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого неофіційно на будівництві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: м.Сєвєродонецьк, Ш.БудівельниківАДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_6, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не заміжню, не працюючу, зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючу за адресою: м.Сєвєродонецьк, Ш.БудівельниківАДРЕСА_1, раніше не судиму, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

2 травня 2013 року, точний час в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1П, разом із ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного спяніння, в підїзді № 4 будинку № 21 по Ш.Будівельників, м.Сєвєродонецька, та маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, викрали вхідні металеві двері, котрі належать ОСМД «Ява». Далі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 попрямували до гаражного масиву, розташованого по Ш.Будівельників, м.Сєвєродонецька, щоб продати вищевказані металеві двері, тим самим виконали усі необхідні дії які не залежали від їх волі, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були затримані працівником ОСМД «Ява». В результаті злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСМД «Ява» заподіяно матеріальну шкоду в сумі 1224,59 грн.

Епізод № 2.

2 травня 2013 року, приблизно о 12-00 годині, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, знаходячись у квартирі за адресою: м.Сєвєродонецьк, Ш.Будівельників, 13-б/27, маючи злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, діючи з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу, викрали телевізор марки «Юність», моделі 32 ТЦ-312Д, в корпусі чорного кольору, котрий належить гр.ОСОБА_3. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 312-106/7 від 21.05.2013 року ринкова вартість складає 130 грн.. Діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду на суму 130 грн..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України визнав повністю та суду показав, що 01.05.2013 року він зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 в них дома відмічали день народження останньої та розпивали спиртні напої. Потім, приблизно о 22-00 годин, вони пішли до його колишньої дружини ОСОБА_4. По дорозі зустріли знайомого на імя Олександр, з яким присіли на лавочку біля будинку № 21 по Ш.Будівельників і розпивали спиртне. Він відлучався від Олександра і ОСОБА_2 ненадовго, та зайшовши в четвертий підїзд того ж будинку, побачив біля підвалу металеві двері, які були вже зняті з петель. Він вирішив після того, як вони допють спиртне, викрасти вказані металеві двері і здати їх на прийом металолому. Після чого він повернувся до Олександра і ОСОБА_2. Коли Олександр пішов додому, він покликав ОСОБА_2 в підїзд і запропонував їй викрасти двері, на що ОСОБА_2 погодилась. Після чого він і ОСОБА_2 взяли двері і понесли їх в сторону гаражів по Ш.Будівельників. По дорозі до них підїхали двоє хлопців на скутері і запитали, де вони взяли двері. Спочатку він відповів їм, що двері його, але потім, злякавшись, розповів, що вони викрали дані двері. Хлопці викликали міліцію. Крім того, 02.05.2013 року, приблизно о 12-00 годині, вони з ОСОБА_2 пішли до своєї знайомої ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: Ш.Будівельників 13-б/27, на третьому поверсі. З ОСОБА_5 вони часто спілкуються і розпивають спиртні напої. Коли прийшли до ОСОБА_5, її дома не було, а був її сусід ОСОБА_6. Двері у ОСОБА_5 не зачиняються і ОСОБА_6 наглядає за квартирою. Потім ОСОБА_6 попросив його зробити йому укол, на що він погодився, і вони з ним пішли до нього в квартиру на пятий поверх. Після чого, він сам повернувся в кімнату ОСОБА_5, де його чекала ОСОБА_2. В квартирі у ОСОБА_5 він побачив телевізор який вирішив викрасти. Він запропонував ОСОБА_2 викрасти телевізор, на що вона погодилась. Вони поклали телевізор в сумку і вийшли з квартири. В гаражах вони побачили чоловіка азербайджанської національності і запропонували йому придбати у них телевізор. Чоловік погодився і купив у них телевізор за 100 гривень. При цьому він сказав чоловіку, що телевізор належить йому. Отримані гроші витратили на власні потреби. У вчинених кримінальних правопорушеннях він розкаюється, просить суд, строго його не наказувати, та не позбавляти волі.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України визнала повністю та суду показала, що 01.05.2013 року вони з співмешканцем ОСОБА_4 святкували дома її день народження, вживали алкогольні напої. Приблизно о 22 годині пішли до колишньої дружини ОСОБА_4 Ганни. По дорозі зустріли знайомого ОСОБА_4, на імя Олександр, з яким сіли на лавочку біля будинку № 21 по Ш.Будівельників і розпивали спиртні напої. Під час вживання спиртного ОСОБА_4 відлучався ненадовго. Приблизно о 23-30 годин Олександр пішов додому, а ОСОБА_4 покликав її в підїзд будинку. Коли вони зайшли в підїзд, вона там побачила металеві двері, які були зняті з петель та стояли. ОСОБА_4 запропонував їй викрасти ці двері, щоб в подальшому здати їх на металолом, вона погодилась, так як їм потрібні були гроші. Вони з ОСОБА_4 взяли зазначені металеві двері і пішли в сторону гаражів. По дорозі до них підїхали двоє чоловіків і запитали їх де вони взяли двері. ОСОБА_4 спочатку відповів, що двері його, але потім зізнався, що вони викрали ці двері. Крім того, 02.05.2013 року, приблизно о 12 годині, вони з ОСОБА_4 пішли до їх знайомої ОСОБА_5, яка мешкає в будинку № 13-б по Ш.Будівельників на третьому поверсі. ОСОБА_5 не було, а був в її квартирі сусід ОСОБА_6, який іноді доглядає за її квартирою. Двері у ОСОБА_5 не зачиняються і завжди відчинені. Василь попросив ОСОБА_4 зробити йому знеболюючий укол, і вони пішли до ОСОБА_6. Вона залишилась в квартирі у ОСОБА_5. Приблизно через 3 хвилини ОСОБА_4 повернувся і запропонував їй викрасти з квартири ОСОБА_5 телевізор. Вона погодилась, і вони поклали телевізор в пакет і винесли з квартири. В гаражному масиві, ОСОБА_4 продав вказаний телевізор чоловіку за 100 гривень. Отримані гроші вони витратили на власні потреби. У вчинених кримінальних правопорушеннях вона розкаюється, просить суд, строго її не наказувати, та не позбавляти волі.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачених, та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду № 1 за ст.15 ч.2 ст.185 ч.2 КК України, як виконання всіх дій, які особа вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, незалежних від його волі тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного групою осіб за попередньою змовою, а по епізоду № 2 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного групою осіб за попередньою змовою, повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судився, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку представника потерпілого ОСМД «Ява» ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_3, які в своїх заявах просили призначити покарання обвинуваченим на розсуд суду, розглянути провадження без їх участі, зазначивши також, що матеріальних претензій до обвинувачених у них не має (а.п.15-16).

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні неповнолітньої доньки Анастасії, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення правопорушення по епізоду № 1 в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, особу обвинуваченого, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до нього вимоги п.п.2-4 ст.76 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 по епізоду № 1 за ст.15 ч.2 ст.185 ч.2 КК України, як виконання всіх дій, які особа вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, незалежних від його волі тобто закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного групою осіб за попередньою змовою, а по епізоду № 2 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєного групою осіб за попередньою змовою, повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до правопорушень середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судилась, за місцем проживання характеризується посередньо, а також суд враховує думку представника потерпілого ОСМД «Ява» ОСОБА_7 та потерпілої ОСОБА_3, які в своїх заявах просили призначити покарання обвинуваченим на розсуд суду, розглянути провадження без їх участі, зазначивши також, що матеріальних претензій до обвинувачених у них не має (а.п.15-16).

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_2, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення правопорушення по епізоду № 1 в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, суд, при призначенні покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, враховуючи тяжкість правопорушень, особу обвинуваченої, ряду помякшувальних обставин, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, а також застосувати до неї вимоги п.п.2-4 ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. ОСОБА_5 речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.15 ч.2 ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю скоєних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 2-4 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну міста проживання та роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2 ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України та призначити їй покарання:

- за ст.15 ч.2 ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

- за ст.185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю скоєних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі п.п. 2-4 ст.76 КК України покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну міста проживання та роботи;

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази:

-телевізор марки «Юність» моделі 32 ТЦ-312Д, в корпусі чорного кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 залишити потерпілій ОСОБА_3.

Процесуальні витрати:

- за виробництво товарознавчої експертизи № 312-106/7 від 21.05.2013 року в сумі 489 грн. 44 коп., стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909, по 244 грн. 72 коп. з кожного.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченим розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

СуддяО.М. Горбатенко