Ухвала суду № 35535090, 27.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/20789/12 Головуючий у І інстанції Бондаренко О.В.Провадження № 22-ц/780/5780/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 29 27.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Антіпову Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.07.2011 року о 09 год. 45 хв. відповідач, керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Хмельницького в м. Біла Церква, Київської області, під'їхав до перехрестя з вул. Гординського та рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та допустив зіткнення із зазначеним автомобілем.

В результаті ДТП, дружина позивача отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, автомобіль отримав механічні пошкодження, а позивачу спричинено матеріальної та моральної шкоди.

Матеріальний збиток спричинений позивачу, як власнику автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 згідно звіту №17 про оцінку транспортного засобу від 15.08.2011 року складає 89185,25 грн.

Позивач звернувся до страховика Відповідача, яким є ВАТ НАСК «Оранта» про відшкодування заподіяної шкоди. Страховиком 16.10.2012 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 50000 грн.

Посилається на те, що з урахуванням отриманого ним страхового відшкодування від страховика в сумі 50000 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати йому 39185,25 грн., а також витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження на суму 980 грн.

Також посилається на те, що відповідачем йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що після ДТП йому на тривалий час довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало суттєві незручності у пересуванні. До цього також додались витрати, пов'язані із лікуванням його дружини. Розмір моральної шкоди оцінив у 5000 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь 40165,25 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди, 920 грн. відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2013 року, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 40165,25 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі у розмірі 1359,26 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2011 року о 09 год. 45 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем «ВАЗ 21043», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Богдана Хмельницького в м. Біла Церква під'їхав до перехрестя з вулицею Городинського та рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимогу дорожнього знаку «дати дорогу», не надав дорогу автомобілю марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, допустив зіткнення з даним автомобілем. В результаті ДТП, ОСОБА_5 - дружина позивача отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а автомобіль «Хюндай» власником якого є позивач, отримав механічні пошкодження, що підтверджено матеріалами цивільної та кримінальної справи, а саме вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2012 року.

Твердження апелянта щодо його невинуватості у скоєнні ДТП спростовуються вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 25 січня 2012 року відповідно до якого його визнано винним та засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України, та ухвалою Апеляційного суду Київської області від 30 травня 2012 року відповідно до якої звільнено від відбування покарання по амністії згідно ст. 1 Закону України «Про амністію», тобто судом визнано його вину, що не знімає з нього відповідальності, щодо виплати матеріальної та моральної шкоди.

Згідно звіту №17 від 15.08.2011 року про оцінку транспортного засобу (а.с. 15-29), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай» в результаті ДТП складає 89185,25 грн.

Згідно квитанції №008327 від 05.09.2011 року (а.с. 30), за проведення звіту позивачем сплачено 980 грн.

Відповідно до полісу №АА/3885772 від 06.04.2011 року (а.с. 31), відповідальність відповідача застраховано у ВАТ НАСК «Оранта», а тому позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 50000 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 40165,25 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, оскільки вимоги, заявлені позивачем ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції на думку колегії суддів вірно врахував ступінь вини відповідача, глибину фізичних та душевних страждань позивача та прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про часткове задоволення позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: