Рішення № 35534026, 19.11.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10222/13-ц

Провадження № 2/234/3661/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

при секретарі Кайряковій К.О.,

за участю представника позивача-відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1,

відповідачки-позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки та безпідставним нарахування за підвищеною відсотковою ставкою, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору №КТНЗАК08220065 від 28.03.2007 року ОСОБА_2 отримала кредитні кошти в розмірі 57653,72 грн. на строк до 25.03.2010 року зі сплатою 16,08% річних за користування кредитом. В результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яка станом на 21.11.2011 року становить 28216,74 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 28216,74 грн. (а.с.2-3 т.1)

У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на те, що в порушення умов кредитного договору №КТНЗАК08220065 від 28.03.2007 року та ст.1056-1 ЦК України банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитним договором з 01.02.2009 року. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 просила суд визнати підвищення відсоткової ставки за кредитним договором недійсним, а нарахування заборгованості за підвищеними відсотками безпідставним. (а.с.34-40 т.1)

У судовому засіданні представник позивача-відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 позов підтримала, а в зустрічному позові просила відмовити.

У судовому засіданні відповідачка-позивачка ОСОБА_2 проти позову банка заперечувала, на зустрічному позові наполягала.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с.181 т.1) після закінчення строку дії довіреності (до 13.10.2013 року) у судових засідання участі не приймав, нова довіреність суду надана не була, ОСОБА_2 не заперечувала проти розгляду справи у відсутності представника.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши надані докази, вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 є безпідставним, у звязку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. Цей договір відповідно до ст.1055 ЦК України укладається в письмовій формі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046-1052 ЦК України.

Згідно ст.1050 ЦК України наслідками порушення кредитного договору є зобовязання позичальника сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України та проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Так, судом встановлено, що 28.03.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №КТНЗАК08220065, відповідно до п.7.1 якого банк зобовязався надати позичальнику ОСОБА_2 кредитні кошти шляхом перерахування на відкритий у ПриватБанку поточний рахунок №26008053601461 ТОВ «Краматорський Автоцентр-ВАН» на строк з 28.03.2007 року по 25.03.2010 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 66438,40 грн. (Кредит) на наступні цілі: 54150 грн. купівля автомобіля, а також у розмірі 8784,68 грн. на оплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 1,00% від суму виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту, та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного Договору.

Період сплати визначений як період з « 1» по « 5» число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надати банку кошти (щомісячний платіж) в сумі 2116,29 грн. для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді, комісії. (а.с.8 т.1)

На підставі вказаного кредитного договору (а.с.6-8 т.1) ПАТ КБ «ПриватБанк» 29.03.2007 року здійснив в інтересах ОСОБА_2 оплату на користь ТОВ «Краматорський Автоцентр-ВАН» за автомобіль ГАЗ 3302 414 в сумі 54150 грн., перерахував страхові премії ЗАТ «Інгострах» за страхування автомобілю в сумі 2657,48 грн. та особисте страхування ОСОБА_2 в сумі 270,75 грн., на користь ДП «Інформаційний центр МЮУ» за реєстрацію обмежень рухомого майна в сумі 34 грн., а також узяв винагороду за надання фінансового інструменту в сумі 541,50 грн., а всього 57653,73 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.4-5 т.1) та копіями меморіальних ордерів (а.с.37-41 т.2).

Зазначення в позові суми виданого кредиту в розмірі 57653,72 грн. замість 57653,73 грн., тобто з різницею у копійках, представник банку пояснила як описку, яка дійсно є очевидною.

Згідно п.2.1.3 кредитного договору, зокрема, позичальник звертається до банку про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно до договорів страхування, укладених відповідно до п.2.2.7 даного Договору, і доручає банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно договорів страхування. Перерахування кредитних коштів банк зобовязується провадити у випадку не предявлення позичальником документів, що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дат їхньої сплати, передбачених договорами страхування. Перерахування коштів на сплату чергових страхових платежів здійснюється в національній валюті України.

Згідно п.2.2.7 кредитного договору, зокрема, у випадку не подання позичальником банку підтверджуючого документа про сплату чергових страхових платежів по погодженим з банком договорам страхування, банк сплачує страхові платежі за рахунок Кредиту відповідно до п.2.1.3 даного Договору. Позичальник зобовязується погасити суму кредиту, направлену на оплату чергового страхового платежу і сплатити відсотки за його користування не пізніше 30 днів з дня перерахування банком страхового платежу. У разі непогашення цієї частини кредиту в зазначений термін, вона вважається простроченою і позичальник зобовязаний сплатити відсотки за її користування відповідно до п. 3.2., п.3.8 даного Договору. (а.с.6 та на звороті т.1).

Відповідно до наведених умов кредитного договору, у звязку з неподанням позичальником ОСОБА_2 банку документів про сплату чергових страхових платежів, ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснив перерахування на користь ЗАТ «Інгострах» коштів за рахунок кредиту у 2008 році у вигляді страхових премій за страхування автотранспорту в сумі 2540,55 грн. та по договору особистого страхування 270,75 грн., що підтверджується копіями відповідних меморіальних ордерів від 27.03.2008 року (а.с.42, 43 т.2) та у 2009 році відповідно 2428,77 грн. та 270,75 грн., що підтверджується копіями меморіальних ордерів від 27.03.2009 року (а.с.44, 45 т.2).

Винесення вказаних коштів на прострочення також вірно відображено у розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.4-5).

Таким чином, доводи ОСОБА_2 стосовно необґрунтованості розрахунку заборгованості за кредитом не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни.

Пунктом 2.3.1 кредитного договору №КТНЗАК08220065 від 28.03.2007 року встановлено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні та наведені умови для цього, які ОСОБА_2 не оскаржені.

При цьому банк направляє позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати набрання сили зміненої процентної ставки. (а.с.6 на звороті т.1)

Зазначені умови вищевказаних Закону та Договору є банком виконані, оскільки повідомлення про підвищення відсоткової ставки, яке викладено у листі ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06.01.2009 року (дата прийняття рішення про підвищення відсоткової ставки), направлено боржнику ОСОБА_2 08.01.2009 року, тобто до набрання чинності ст.1056-1 ЦК України, якою було заборонено підвищувати відсоткову ставку в односторонньому порядку.

Згідно вказаного листа, ОСОБА_2 було повідомлено про збільшення відсоткової ставки за кредитним договором до 27,48% починаючи з 01.02.2009 року та попереджено, що у разі її незгоди з таким підвищенням, вона може погасити заборгованість у повному обсязі за старою відсотковою ставкою, а у разі згоди щодо змін умов кредитування, підвищення відсоткової ставки буде здійснено з 01.02.2009 року без будь-яких додаткових дій. (а.с.78, 79-80 т.1)

Доводи ОСОБА_2 щодо фіктивності наданих копій листа та реєстру поштових відправлень №331 avt, на думку суду є безпідставними, оскільки позивачем надані належним чином засвідчені копії цих документів, вказаний реєстр поштових відправлень містить печатку поштового відділення про отримання переліченої кореспонденції. (а.с.78, 79-80 т.1)

Дослідити за заявою ОСОБА_2 у судовому засіданні оригінали вказаних документів не малося можливості, оскільки згідно листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 19.11.2013 року та пояснень представника банку поштові реєстри про відправлення рекомендованих листів банками не входять до переліку документів для обовязкового зберігання банками, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.12.2004 року №601 «Про затвердження Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання». Запитані судом документи не перебувають на зберігання у ПАТ КБ «ПриватБанк» у паперових носіях, а зберігаються у електронному вигляді, саме з яких й було проведена роздруківка, яка представлена на а.с.78, 79-80 у т.1 у матеріалах цивільної справи.

Посилання ОСОБА_2 на неотримання нею повідомлення банка про підвищення відсоткової ставки та відсутність у останнього доказів вручення їй такого повідомлення, що є підставою для задоволення її зустрічного позову, є помилковими, оскільки направлення письмового повідомлення про підвищення відсоткової ставки по кредиту на адресу ОСОБА_2 підтверджується вищенаведеним реєстром поштових відправлень №331 avt (а.с.79-80 т.1), який не спростований, а кредитний договір №КТНЗАК08220065 від 28.03.2007 року, укладений між сторонами, не містив обовязкової умови направлення такого листа зі зворотнім повідомленням про його вручення, в договорі зазначено лише про обовязок банка направити позичальнику письмове повідомлення. Такі умови договору підписані ОСОБА_2, що є свободою договору згідно п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2 не зверталася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з письмовою заявою з запереченнями проти підвищення відсоткової ставки по кредиту. Навпаки, згідно розрахунку (а.с.4-5 т.1) остання з лютого 2009 року сплачувала проценти за користування кредитом за новою ставкою, отже прийняла пропозицію (ст.642 ЦК України).

Таким чином, банком виконані умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства щодо кредитування та повідомлення боржника про підвищення відсоткової ставки, а боржниця ОСОБА_2 погодилася та зобовязалася виконувати свої зобовязання за договором кредиту, однак допустила прострочення погашення кредиту, зокрема при перерахуванні банком страхових платежів, у звязку станом на 21.11.2011 року утворилася заборгованість в розмірі 28216,74 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 14039,64 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 10316,32 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 3860,78 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.4-5 т.1).

На підставі наведеного, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за договором кредиту №КТНЗАК08220065 від 28.03.2007 року слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь банка кредитну заборгованість станом на 21.11.2011 року в сумі 28216,74 грн. А в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки та безпідставним нарахування за підвищеною відсотковою ставкою, слід відмовити за його необґрунтованістю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України у звязку з задоволенням позову ПАТ КБ «ПриватБанк» останньому слід відшкодувати за рахунок іншої сторони понесені судові витрати (а.с.1). Судові витрати, понесені ОСОБА_2 (а.с.38), їй не відшкодовуються, у звязку з залишенням її позову без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 14, 60, 88, 213,223 ЦПК України, ст.ст. 3, 526, 554, 625, 642, 1046-154 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором №КТНЗАК08220065 від 28.03.2007 року станом на 21.11.2011 року за кредитом в розмірі 14039,64 грн., за процентами за користування кредитом в розмірі 10316,32 грн., пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в розмірі 3860,78 грн., а всього 28216,74 грн. (двадцять вісім тисяч двісті шістнадцять гривень 74 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№64993919400001, МФО 305299) витрати по оплаті судового збору в розмірі 282,17 грн. (двісті вісімдесят дві гривні 17 коп.)

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки та безпідставним нарахування за підвищеною відсотковою ставкою, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_4