Ухвала суду № 35534012, 26.11.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ОКРЕМА УХВАЛА

пр. № 2/759/5327/13

ун. № 759/12758/13-ц

26 листопада 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря Івченко В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 04.10.2013 року витребувано у Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві відомості чи зареєстровані за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) нерухоме майно (а.с. 120).

Листом від 30.10.2013 року №36552/0/11-13 реєстраційна служба Головного управління юстиції в м. Києві повідомила суд про неможливість виконання ухвали суду, оскільки для отримання відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно необхідно звернутись до реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві з відповідним запитом, форма якого розміщена на сайті Головного управління юстиції (а.с. 140-141).

У судовому засіданні 26.11.2013 року головуючим поставлено на обговорення питання щодо постановлення окремої ухвали у справі, в зв'язку невиконанням посадовими особами реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві ухвали суду про витребування доказів.

З огляду на зазначені обставини, судом встановлено наступне.

Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України.

Незалежність судової влади, її рівність із законодавчою та виконавчою владою є невід'ємними ознаками правової держави, в якій кожен має право на судовий захист своїх прав і свобод. Незалежність судів встановлена в Україні як конституційний принцип організації та функціонування судів з метою забезпечення права осіб на такий захист. Недоторканність суддів не є особистим привілеєм, а як один з елементів статусу суддів має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя незалежним, неупередженим і справедливим судом.

Таким чином, реалізація зазначених правових гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Наказом Міністерства юстиції України «Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 17.04.2012 №595/5 затверджено форми бланків заяв та запитів, за якими здійснюється надання такої інформації.

Відповідно до ст. 208 ЦПК України, судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Таким чином, суд має право виносити лише рішення, ухвали та постанови й не уповноважений надсилати заяви (запити) за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч.1 ст. 132 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.2 ст. 132 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

При цьому відповідно до ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази.

Відповідно до ч.1 ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно до ч.5 ст.124 Основного Закону рішення ухвалюються судами Іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Норми Конституції є нормами прямої дії, тому застосовуються безпосередньо незалежно від того, чи прийнято на їх розвиток відповідні закони або інші нормативно-правові акти, про що Конституційний Суд зазначав у рішенні від 19.04.2001 №4-рп/2001.

Більше того, як уже зауважувалося, згідно з ч.3 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суди мають право отримувати інформаційну довідку з реєстру на підставі письмового запиту, якщо останній зроблено у зв'язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом.

Органи реєстраційної служби мають передусім застосовувати не приписи підзаконних актів, а Конституцію України, згідно з якою в нашій державі визнається й діє принцип верховенства права.

Ухвала суду є тим самим письмовим запитом, а це означає, що оформлюючи свої вимоги ухвалою, суди не порушують ні Конституції, ні Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, органи реєстраційної служби зобов'язані надавати судам довідки, незважаючи на те, що вимога про надання такої інформації оформлена ухвалою, а не запитом затвердженої форми.

Згідно ст. 382 Кримінального кодексу України, умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно ч.1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Суд вважає необхідним довести до відома прокуратури м. Києва про виявленні порушення закону посадовими особами реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві, а також довести до відома Головного управління юстиції в м. Києві про необхідність вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов невиконання ухвали суду.

Керуючись ст.211 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Довести до відома прокуратури м. Києва про виявленні порушення закону для відповідного реагування.

Довести до відома Головного управління юстиції в м. Києві про необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов невиконання ухвали суду від 04.10.2013 року у цивільній справі пр. №2/759/5327/13 (ун.№759/12758/13-ц).

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повідомити суд.

Окрему ухвалу може бути оскаржено особами, інтересів яких вона стосується, у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя А. Ключник