Постанова № 35532730, 21.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року Справа № 904/7203/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Гаврилові О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: представник Спектор А.С., довіреність б/н від 04.09.2013р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі № 904/7203/13

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Дістас", м. Дніпропетровськ

про стягнення 459 519, 27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Дістас" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у сумі 459 519, 27 грн., з яких сума основного боргу 431 344, 12 грн., пеня 23 253, 57 грн., 3% річних 4 921, 58 грн.

Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у справі № 904/7203/13 задоволено заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів до забезпечення позову, накладено арешт на грошові кошти, в межах суми позовної заяви - 459 519, 24 грн., які обліковуються на банківських рахунках Приватного підприємства "Дістас", в тому числі на рахунках: р/р 26009543 в ПАТ "ПУМБ", м. Донецьк, МФО 334851 та р/р 260040041308578 в ПАТ КБ "АктаБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 307394.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2013р. у даній справі виправлено описку, допущену в резолютивній частині ухвали суду від 17.09.2013р., шляхом зазначення в ухвалі адреси та ідентифікаційного номеру позивача, а також адреси та ідентифікаційного коду відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі № 904/7203/13 (суддя Мартинюк С.В.) скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року у даній справі.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, місцевий господарський суд врахував відповідне звернення відповідача до суду, дослідив матеріали, подані сторонами після винесення ухвали про забезпечення позову, та дійшов висновку про можливість скасування забезпечення позову, пославшись на ті обставини, що потреба у вжитті заходів забезпечення позову відпала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду про скасування заходів забезпечення позову, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Позивач вважає, що вказана ухвала прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити без змін ухвалу господарського суду від 17.09.2013р.

За доводами заявника скарги, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти у розмірі заявлених позовних вимог, вжиті ухвалою місцевого господарського суду від 17.09.2013р., є адекватними, розумними та повністю обґрунтованими. Також, позивач посилається на ті обставини, що у аналогічній справі за позовом Приватного підприємства "Дістас" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно позивача у даній справі в межах суми позову з урахуванням сплати судового збору. Окрім того, позивач зазначає, що позбавлений можливості повноцінно здійснювати господарську діяльність внаслідок незаконних дій з боку посадових осіб Приватного підприємства "Дістас".

Позивач у судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, не з'явився особисто та не забезпечив явку свого повноважного представника. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення позивачу поштового відправлення, яким останньому направлена ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю позивача особисто взяти участь у судовому засіданні внаслідок його захворювання та терміновим службовим відрядженням його представника. Клопотання підписане представником позивача ОСОБА_3, а до клопотання доданий наказ генерального директора Юридичної фірми "Фарго" № 20/11-К від 20.11.2013р. про відрядження 21.11.2013р. юрисконсульта ОСОБА_3 до м. Києва.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відсутність заборгованості відповідача перед позивачем та, у свою чергу, наявність заборгованості позивача перед відповідачем. За доводами відповідача, у зв'язку з застосуванням заходів забезпечення позову відповідач позбавлений можливості оплатити податки та виплачувати заробітну плату працівникам, користуватися овердрафтом за кредитним договором, що фактично призвело до зупинення діяльності відповідача. Також, відповідач зазначає, що позивач за власним бажанням зупинив свою господарську діяльність та звільнив працівників.

У судовому засіданні 21.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи (матеріали оскарження ухвали господарського суду), заслухавши пояснення представника відповідача, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з поданою фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 позовною заявою до Приватного підприємства "Дістас" про стягнення з останнього заборгованості у загальній сумі 459 519, 27 грн. позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на його банківських рахунках, в межах суми позову - 459 519, 24 грн. Заява про забезпечення позову мотивована обставинами значної заборгованості відповідача перед позивачем, у зв'язку з чим позивач вбачав підстави стверджувати, що грошові кошти відповідача можуть бути переведені на інші рахунки до винесення господарським судом рішення у даній справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013 року зазначена заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволена.

Ухвала суду мотивована неодноразовим невиконанням відповідачем вимог позивача щодо повного та своєчасного розрахунку, що свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань.

19.09.2013р. відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог відповідач послався на оплату 07.06.2013р. (до звернення позивача з позовом до суду) значної частини основної заборгованості, що заявлена до стягнення у справі, а саме коштів у сумі 307 803, 49 грн., та невірне нарахування позивачем штрафних санкцій. Окрім того, відповідач послався на наявність заборгованості позивача перед відповідачем за різними договірними зобов'язаннями у загальній сумі 2 614 748, 61 грн. В підтвердження своєї платоспроможності відповідач зазначив, що відповідно до декларації на прибуток за 2012 рік, поданої до ДПІ, прибуток відповідача за вказаний період складав 234 355, 00 грн.

За наслідками розгляду заяви відповідача місцевим господарським судом винесена оскаржувана ухвала про скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведеною у пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

Однак, як вбачається з матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, позивачем не надані докази в підтвердження утруднення чи подальшої неможливості виконання рішення господарського суду у зв'язку з невжиттям таких заходів.

Обставини, на які позивач послався в обґрунтування заяви про забезпечення позову, є лише припущеннями щодо потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення. Жодних доказів в підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на переведення грошових коштів на інші рахунки та з метою саме ухилення від виконання рішення суду позивач як до заяви, так і до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, не надав.

Отже, виходячи з досліджених апеляційним господарським судом матеріалів справи та наведених вище положень, колегія суддів не дійшла висновку про наявність у спірних відносинах підстав для застосування ст. 66 ГПК України.

За приписами ст. 68 ГПК України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

За наведеного, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Відтак, апеляційна скарга фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013р. у даній справі підлягає залишенню без змін.

З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача, що покладені в обґрунтування апеляційної скарги.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про відкладення розгляду справи, оскільки причини, з яких позивач просить відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки його представника у судове засідання. Суд не обмежував позивача колом певних осіб (представників) щодо явки в судове засідання для належного представництва його інтересів.

Наведене узгоджується з положеннями пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Окрім того, апеляційний господарський суд обмежений процесуальним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. З клопотанням щодо продовження строку розгляду апеляційної скарги позивач не звертався.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі № 904/7203/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2013 року у справі № 904/7203/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 26.11.2013р.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко