Рішення № 35532710, 26.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м.Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

Іменем України

Рішення

"26" листопада 2013 р. справа № 927/1395/13 За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»01601, м. Київ, вул. Мечнікова,16А До відповідача : Приватного підприємця ОСОБА_116600, м. Ніжин, вул.. Коровицького,12про стягнення 23181,18 грн. Суддя Н.О. Скорик

Представники сторін:

Позивач : Грибук В.Ю. - дов. № 14/20-12-13 від 14.01.2013 р.

Відповідач : не з"явився

Суть спору:

Державним публічним акціонерним товариством «Національна компанія «Украгролізинг» подано позов до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19091,75 грн. заборгованості по лізингових платежах згідно договору прямого лізингу № 25-07-15 пл від 16.04.2007 р., 3389,57 грн. пені, 699,86 грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 00163845, але повноважного представника в судове засідання не направив.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в судовому засіданні встановлено:

Відповідно до ст.. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Між Відкритим акціонерним товариством ?Національна акціонерна компанія ?Украгролізинг? та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) 16.04.2007 р. укладено договір прямого лізингу № 25-07-15 пл.

Постановою Кабінету Міністрів України № 951 від 31.08.2011 р. внесено зміни до Статуту Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 р. N 354 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. N 951). Пунктом 1,2 Статуту визначено, що Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - Компанія) утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 р. N 354.Компанія є державним публічним акціонерним товариством.

Відповідно до умов договору лізингодавець (позивач) зобов?язувався передати відповідачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю лізингодавця та визначений у додатку до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу», що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач - сплачувати за це лізингові платежі на умовах даного договору (п. 1 договору). Згідно додатку №1 до договору предметом лізингу є комбайн зернозбиральний КЗС - 11 «Дніпро 350» з навісним обладнанням, заводський НОМЕР_2, ціна (з ПДВ) 566865,00 грн.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до акту приймання передачі № б/н від 26.07.2007 р., підписаного позивачем та відповідачем, позивачем передано, а відповідачем прийнято комбайн зернозбиральний КЗС - 11 «Дніпро 350» з навісним обладнанням, ціна (з ПДВ) 566865,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. з моменту підписання акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач (відповідач) за користування останнім сплачує лізингодавцю (позивачу) чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмету лізингу;

- винагороди в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту передачі у користування предмету лізингу. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання вказаного акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що розмір лізинговий платежів , їх складових частин встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Лізинговий платіж , належний до сплати до 26.07.2012 р. становив 24691,81 грн.

Згідно розрахунку позивача відповідач частково сплатив лізинговий платіж в сумі 5000,06 грн. В підтвердження оплати боргу відповідачем позивач надав банківські виписки.

Станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем по неоплаті лізингових платежів склала 19091,75 грн., яку і просить стягнути позивач.

Відповідач не надав доказів сплати даної суми нарахувань.

Виходячи з вищевикладеного, вимоги позивача по стягненню 19091,75 грн. боргу по лізинговим платежам є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. договору за порушення строків сплати лізингових платежів відповідач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який нараховується пеня.

Пунктом 7.6. договору сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 3389,57 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов?язання по оплаті лізингових платежів за період з 27.07.2012 р. по 15.10.2013 р.

Відповідачем не надано доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред?явлено до стягнення 699,86 грн. 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 27.07.2012 р. по 15.10.2013 р. Період нарахування уточнено позивачем листом від 11.11.2013 р. № 11/008.

Відповідач не надав доказів сплати нарахованої суми пені та 3% річних.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 699,86 грн. річних та 3389,57 грн. пені є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 525,526,549,625,806 Цивільного кодексу України, ст. 12, 16 Закону України "Про лізинг", ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ,код НОМЕР_1 (р. НОМЕР_3 в «Промінвестбанк» м. Ніжин, МФО 353434) на користь Державного публічного акціонерного товариства ?Національна акціонерна компанія ?Украгролізинг?, м. Київ, вул.. Мечнікова, 16А, код 30401456 (р. 26001010890607 в ПАТ «Альфа - Банк», МФО 300346) 19091,75 грн. заборгованості по лізингових платежах, 3389,57 грн. пені, 699,86 грн. річних, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2013 р.

Суддя Н.О. Скорик