Постанова № 35528422, 11.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2013 року Справа № 812/7494/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю сторін

позивача - не прибув,

представника 1-го відповідача - Мальнова О.В.,

представника 2-го відповідача - Мальнова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області, відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05.09.2012 за №ф-892, визнання незаконними та скасування постанов прийнятих відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції за виконавчим провадженням №35761049,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області ( далі - УПФУ у м.Свердловську Луганської області, відповідач 1), відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції ( далі ВДВС Свердловського МУЮ, відповідач 2) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05.09.2012 за №ф-892, визнання незаконними та скасування постанов, прийнятих відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції за виконавчим провадженням №35761049.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено наступне.

Позивач - ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця Свердловським виконкомом 11.07.2005, про що зроблено запис про державну реєстрацію під №2 391 000 0000 0011786.

21 червня 2013 року позивачу стало відомо, що на її майно відділом виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції накладено арешт. 21.06.2013 позивачем за її заявою було отримано у відділі державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції вимогу від 05.09.2012, постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012, постанову про стягнення виконавчого збору від 23.12.2012, постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 25.12.2012, постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2013, заявки про виникнення арешту на нерухоме майно від 21.03.2013.

Позивач вважає, що вимога про сплату боргу винесена та арешт на її майно накладено незаконно з порушенням норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 р. за N 21-5, Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІУ від 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями).

Згідно Законів України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (набрав законної сили з 01.01.2011 р.) та № 2461 «Про внесення змін в ЗУ № 1058 «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» (набрав законної сили з 17.07.2010 р.) підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування були визначені як платники додаткових внесків до Пенсійного фонду за 3-й й 4-й квартали 2010 року.

Однак, згідно закону № 2464 підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування з 01.01.2011 були визначені як платники єдиного соціального внеску.

Позивач зазначив, що ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав законної сили з 01.01.2011 року, скасував норму п.п.4 п.8 розділу «Перехідні положення» ЗУ № 2461 «Про внесення змін в ЗУ № 1058 «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування». Тому підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування були платниками додаткових внесків в Пенсійний фонд півроку. Крім того, позивач наполягає, що перерахування з єдиного внеску пенсійне страхування в ПФУ в 2010 році здійснювало державне казначейство, а не суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджує в своєму рішенні про розгляд скарги перший відповідач.

Позивач акцентує увагу на тому, що згідно Закону України «Про єдиний соціальний внесок», всі підприємці - є платниками єдиного соціального внеску, однак, ст. 5 частини 4 цього закону не передбачає обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску для підприємців, що є платниками за спрощеною системою оподаткування без найманих працівників.

На думку позивача, сплата додаткового внеску в Пенсійний фонд України є добровільним волевиявленням кожного підприємця, згідно ст.19 Конституції, тому Пенсійний фонд України не має права суму 943 грн. 56 коп. рахувати як недоїмку.

Позивач зазначив, що оспорювана вимога про сплату боргу від 05.09.2012 року не містить вказівки за який саме період їй нараховано недоїмку, тобто позивачу не було відомо, коли саме утворилася пред'явлена їй недоїмка.

Окрім того, позивач наполягає, що вимога їй не вручалась. При цьому зазначила, що свого міста знаходження не змінювала, як на протязі 2012 року, так і в подальшому своєчасно надавали звіти до Пенсійного фонду, контактів із службовими особами відповідача не уникала, тому вважає, що у Пенсійного фонду була реальна можливість вручити їй оспорювану вимогу.

Щодо порушень другого відповідача позивач зазначив, що ним порушено вимоги ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», а саме : не направлено їй постанову про відкриття виконавчого провадження, а вручено її копію лише 21.07.2013 чим порушено вимоги ч. 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Також позивач зазначив, що інші постанови, а саме : постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.12.2012 за №3571049, постанова від 25.12.2013 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, та постанову від 21.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження також відповідачем не направлялись та їй не вручались.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 05.09. 2012 року за № ф-892, прийняту управлінням Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області на суму 943, 56 грн., як прийняту з порушенням норм діючого законодавства. Визнати незаконними та скасувати постанови, прийняті відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції № 35761049 від 18.12.2012 року про відкриття виконавчого провадження, № 35761049 від 23.12.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору, № 25761049 від 25.12.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, № 35761049 від 21.03.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Зобов'язати відділ виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції надати оголошення про закриття заборони на відчуження належного мені майна та направити реєстраційній службі Свердловського міського управління юстиції заяву про знання арешту.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Представник першого відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному у письмових запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник другого відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному у письмових запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 11.07.2005 (а.с.14 ).

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську відносно позивача було прийнято вимогу про сплату боргу від 05 вересня 2012 року за №Ф-892, зі змісту якої вбачається, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника УПФУ в м. Свердловську вимагає фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 сплатити суму недоїмки, яка станом на 01.09.2012 складає - 943,56 грн.

Зазначену вимогу позивачем отримано 21 червня 2013 року, що підтверджується копією відповіді відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 21.06.2013 №11784 на її заяву від 18.06.2013 (а.с.30).

Однак, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до копії конверту, копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та відповідно до пояснень наданих представником відповідача в судовому засіданні вказану вимогу було направлено на адресу позивача, зазначену у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, однак поштове відправлення повернулось на адресу управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську з позначкою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання» (а.с.165-169).

Відповідно п. 6.4 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки поштове відправлення з вимогою повернулося на адресу позивача без вручення з незалежних від УПФУ причин, суд приходить до висновку, що вимогу про сплату боргу вручено позивачу належним чином.

Не погодившись із вимогою про сплату боргу від 05 вересня 2012 року №Ф-892, позивач звернувся 15.07.2013 до начальника головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області Камчадалова Є.М. зі скаргою, в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу від 05.09.2012 за №Ф-892 як незаконно винесену та відкликати вимогу з Державної виконавчої служби Свердловського МУЮ та зняти арешт на її майно та оголошення заборони його відчуження (а.с.18-19).

Рішенням про результати розгляду скарги (заяви) від 18.07.2013 за вих. №6832/03-10 управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську вимогу про сплату недоїмки від 05.09.2013 №Ф-892 на суму 943,56 грн. залишило без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.20-22).

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення вимоги УПФУ у м.Свердловську Луганської області від 05.09.2012 № Ф-892 про стягнення боргу з ОСОБА_3 у розмірі 943,56 грн., суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 29.03.2011 було подано звіт до управління Пенсійного фонду України в м.Свердловську Луганської області, в якому позивачем самостійно зазначено, що внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФО-СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний внесок) за 2010 рік складає 2296,80 грн.

Фактично ОСОБА_3 сплачено внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1008,00 грн. Недоїмка складає - 943,56 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (а.с. 28).

29.07.2013 позивач звернувся із заявою до УПФУ у м.Свердловську Луганської області, в якій просить дозволу зробити уточнюючий звіт за 2010 рік, так як у графі «Нараховано до сплати» не вірно вказана сума 2296,00 грн., а треба вказати - 1008,00 грн. (а.с. 29).

01.08.2013 за вих. № 7221/03-10 на заяву позивача від 29.07.2013, УПФУ у м.Свердловську Луганської області надано повідомлення, в якому зазначено, що звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за звітний 2010 рік подано ОСОБА_3 із зазначенням щомісячних сум з січня по грудень на загальну суму за 2010 рік - 2296,80 грн., який особисто підписано позивачем. Розрахунок проведено відповідно до діючого на той час законодавства та річний звіт за 2010 рік наданий з урахуванням дії ЗУ «Про внесення змін до законів України» Про державний бюджет України на 2010 рік та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 № 2461-У1. Також зазначено, що вказаний звіт ОСОБА_3 подано без помилок, зменшити суму нарахування в таблиці 2 Звіту не можливо, тому що згідно чинного законодавства ОСОБА_3 мала нарахувати внески за липень-грудень 2010 року, виходячи з розміру мінімального страхового внеску 33,2 % від мінімальної заробітної плати, затвердженої ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2010 рік (а.с.132-133).

Крім того, з наданого представником УПФУ у м.Свердловську Луганської області розрахунку до вимоги від 05.09.2012 № Ф-892, винесеної відносно боржника ОСОБА_3 ( НОМЕР_1), вбачається, що вказана вимога сформована УПФУ за 2010 рік та заборгованість зі сплати єдиного внеску складає 943,56 грн. (а.с. 159).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 року №2464-VІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Проте, враховуючи, що оскаржувану вимогу УПФУ у м.Свердловську Луганської області сформовано за 2010 рік, в даному випадку слід також застосовувати ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкцію про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 05.11.2009 N 26-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р за N 1136/17152.

Так, ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок становить у: липні, серпні, вересні - 294,82 грн.; жовтні, листопаді - 301,12 грн.; грудні - 306,10 грн..

Таким чином, за 2010 рік загальна сума страхових внесків складає за липень -грудень 2010 року - 1792,80 грн., за січень-червень 2010 року - 84 грн.*6=504 грн. Загальна сума до сплати страховий внесок становить 2296,80 грн.

Інструкцією про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 05.11.2009 N 26-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 р за N 1136/17152, затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.6 цієї Інструкції установлено, що облік застрахованих осіб та персоніфікований облік відомостей про суми заробітної плати (доходу) та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 1 січня 2010 року ведеться з застосуванням постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 N 7-6 ( z1000-04, za100-04 ) "Про Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за N 1000/9599.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 № 2464 ( далі -ЗУ №2464), який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до матеріалів справи фактично єдиний внесок за 2010 рік в сумі 943,56 грн. позивачем не сплачено, що підтверджено карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та розрахунком ціни позову.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік із зазначенням щомісячних сум з січня по грудень на загальну суму за 2010 рік - 2296,80 грн., який сформовано у відповідності до ЗУ «Про внесення змін до законів України» Про державний бюджет України на 2010 рік та ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 № 2461-У1, виходячи з розміру мінімального страхового внеску 33,2 % від мінімальної заробітної плати, та на момент розгляду справи за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску - 943,56 грн., суд дійшов висновку, що оскаржувану вимогу сформовано у відповідності до чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05.09.2012 № Ф-892, прийнятої УПФУ у м.Свердловську Луганської області про стягнення боргу з ОСОБА_3 у сумі 943,56 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування постанов по виконавчому провадженні № 35761049 від 18.12.2012 про відкриття виконавчого провадження, від 23.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору, від 25.12.2012 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 21.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнятих відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції, судом встановлено наступне.

Постановою від 18.12.2012 відкрито виконавче провадження ВП №35761049 з виконання вимоги № 892, виданої 10.12.2012 УПФУ у м.Свердловську про стягнення боргу у сумі 943,56 грн. та надано боржникові - ОСОБА_3 семиденний строк на добровільне виконання (а.с.31).

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

Відповідно до ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно зі ст. 31 цього Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З аналізу наведеної норми вбачається, що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В якості доказів направлення вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження представником ВДВС Свердловського МУЮ суду надано супровідний лист від 18.12.2012 № 18137, на якому містися відмітка про отримання 24.12.2012 - ОСОБА_5. Проте, із вказаної відмітки про отримання постанови неможливо встановити особу, яка отримала відповідну копію постанови, оскільки не вказано про відношення зазначеної особи до ОСОБА_3 та не зазначено чи отримано ОСОБА_5 довіреність від ОСОБА_3 на отримання кореспонденції, що направляється на адресу позивача.

В судовому засіданні представник ВДВС Свердловського МУЮ стверджував, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012 разом із супровідним листом від 18.12.2012 № 18137 було направлено на адресу ОСОБА_3 кур'єрською поштою.

Зі змісту повідомлення про вручення відправлення, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що повідомлення про вручення кур'єрською поштою - ТОВ «Укркур'єр» Луганське відділення взагалі не містить відомостей щодо вручення саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012, відсутня дата направлення повідомлення та повернення повідомлення до ВДВС Свердловського управління юстиції, також зовсім не зазначено причин, за яких повернуто повідомлення без вручення відповідної постанови (а.с. 192-194).

Також з матеріалів справи вбачається, що 21.03.2013 за вих. № 4306 на адресу ОСОБА_3 надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження для виконання та відома, винесену на підставі вимоги № Ф-892 від 10.12.2012, видану УПФУ м.Свердловська (а.с. 181). Проте, із вказаного супровідного листа неможливо встановити дату постанови про відкриття виконавчого провадження, винесену на підставі вимоги № Ф-892 від 10.12.2012, видану УПФУ м.Свердловська.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем в порушення ст.ст. 25,31 ЗУ «Про виконавче провадження» направлено позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012 та не надано боржнику строк для добровільного виконання.

Проте, строки та порядок повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження не можуть бути підставою для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до вимог ст.ст. 17,19 ЗУ «Про виконавче провадження» оскаржувана вимога є виконавчим документом, звернена до виконання протягом року з дати винесення і державним виконавцем правомірно з врахуванням наведених норм ЗУ «Про виконавче провадження» відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим документом. За допущені порушення державний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов'язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання незаконною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012 не підлягають задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що 25.12.2012 у зв'язку з невиконанням боржником у встановлений строк вимоги відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 94,35 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, відповідно до якої на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з боржника ОСОБА_3 суму витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 28,02 грн.(а.с.190-191).

Відповідно до ст. 27 ЗУ « Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ст. 28 цього Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що державним виконавцем в порушення ст.ст. 25,31 ЗУ «Про виконавче провадження» направлено позивачу постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.12.2012, не надано боржнику строк для добровільного виконання та позивач дізнався про відкриття виконавчого провадження та винесення постанов від 23.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника суми витрат на проведення виконавчих дій від 25.12.2012 лише 21.06.2013, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування постанов від 23.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та стягнення з боржника суми витрат на проведення виконавчих дій від 25.12.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції від 14.02.2013 № 955841 про номери розрахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями, Державною податковою службою України надано відповідь від 15.02.2013 № 6909940 по фізичній особі РНОКПП : НОМЕР_1 про те, що інформація про номери розрахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями до ДПС не надходила (а.с. 177).

15.02.2013 за вих. № 2162 ст. державним виконавцем Мальновою С.В. начальнику реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції направлено запит щодо надання інформації стосовно наявності речових прав на нерухоме майно у боржника ОСОБА_3 (а.с. 188).

20.02.2013 за вих. № 472053 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області, розглянув запит про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта : ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1, надано рішення щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зі змісту якого вбачається, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно встановлено наявність запису (записів) про : право власності № 19120491 (а.с.179).

Також державним реєстратором Реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області надано інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, зі змісту якої вбачається, що згідно відомостей про об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 ( податковий номер НОМЕР_1) 06.06.2007 на підставі свідоцтва про право власності від 17.01.1994 № 1817 Свердловського комітету по управлінню комунальним майном міста, договору дарування ААВ № 182318 реєстр № 358 від 07.02.1997, посвідченого приватним нотаріусом Свердловського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано право приватної власності на 2/3 частки 3-х кімнатної квартири, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 19120491 (а.с180).

01.03.2013 за вих. № 3166 ВДВС Свердловського МУЮ державному реєстратору Свердловської міської ради Луганської області направлено запит про видачу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ОСОБА_3, що проживає за адресою : АДРЕСА_1, ід. номер. НОМЕР_1 (а.с. 185-187).

01.03.2013 за вих. № 3166/1 ВДВС Свердловського МУЮ на адресу начальника управління Держкомзему у м.Свердловськ Луганської області, директора Свердловського міськрайцентру зайнятості, начальника УПФУ у м.Свердловську Луганської області, начальника ВРЕВ м.Свердловська Луганської області направлено запит на підставі ст.ст. 5,11 ЗУ «Про виконавче провадження» про необхідність надати інформацію про наявність автомототранспорту, нерухомого майна, земельних ділянок, щодо перебування на обліку у ЦЗ, інформацію в «Системі персоніфікованого обліку відомостей», інформацію стосовно отримання пенсії, інформацію щодо фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3, проживає за адресою : АДРЕСА_1, ід. номер. НОМЕР_1 (а.с. 187).

Таким чином, вказані запити від 01.03.2013, направлені державному реєстратору Свердловської міської ради Луганської області, начальнику управління Держкомзему у м.Свердловськ Луганської області, директору Свердловського міськрайцентру зайнятості, начальнику УПФУ у м.Свердловську Луганської області, начальнику ВРЕВ м.Свердловська Луганської області, стосовно надання зазначено інформації відносно не ОСОБА_3, а зовсім іншої особи - ОСОБА_3.

Доказів направлення вказаних вище запитів відносно ОСОБА_3 в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Також в матеріалах виконавчого провадження ВП № 35761049 відсутні відповіді начальника управління Держкомзему у м.Свердловськ Луганської області, директора Свердловського міськрайцентру зайнятості, начальника УПФУ у м.Свердловську Луганської області, начальника ВРЕВ м.Свердловська Луганської області щодо затребуваної інформації запитом від 01.03.2013 за вих. № 3166/1.

Вказаний факт представником відповідача - ВДВС Свердловського МУЮ в судовому засіданні не заперечувався.

21.03.2013 за вих. № 4306 ВДВС Свердловського МУЮ на адресу начальника реєстраційної служби Свердловського міського управління юстиції направлено заяву про виникнення арешту в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відношенні гр. ОСОБА_3 ( ід. номер НОМЕР_1) (а.с.178).

Відповідно до ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно зі ст. 57 цього Закону арешт на майно боржника може накладатися державним

виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

21.03.2013 постановою ВП № 35761049 накладено арешт на майно боржника, а саме: на 2/3 частини трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику (а.с.182).

Вказану постанову направлено на адресу позивача разом із супровідним листом від 21.03.2013 за вих. № 4306, про що також міститься відповідна відмітка про направлення саме цією датою та номером вихідної кореспонденції на постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (а.с.181-182).

Проте, супровідний лист від 21.03.2013 вих. № 4306 містить відомості про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження без зазначення дати, для виконання та відома, винесеної УФПУ у м.Свердловську Луганської області на підставі вимоги від 10.12.2012 № Ф-892.

Таким чином, докази про направлення постанови про накладення арешту на майно боржника у матеріалах виконавчого провадження ВП № 35761049 відсутні.

Зі змісту витягу від 02.08.2013 № 41483748 про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2013 накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику - ОСОБА_3 (а.с.173).

Проте, ВДВС Свердловського МУЮ постанов про накладення арешту на рухоме майно від 21.03.2013, що належить боржнику ОСОБА_3, взагалі не виносилося.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ВДВС Свердловського МУЮ 21.03.2013 винесено лише постанову про накладення арешту на майно боржника, а саме: на 2/3 частини трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, відомості про яку не занесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.

Інших постанов про арешт майна боржника, ВДВС Свердловського МУЮ не виносилося.

Вказаний факт представником ВДВС Свердловського МУЮ в судовому засіданні не заперечувався.

Оскільки під час розгляду справи достовірно встановлено, що державним виконавцем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відомості про постанову від 21.03.2013 про накладення арешту на все рухоме майно ОСОБА_3, яка під час здійснення державним виконавцем виконавчого провадження не виносилася, а відомості про винесення постанови про накладення арешту на майно боржника від 21.03.2013 відсутні в Державному реєстрі обтяжень майна, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині визнання незаконною та скасування постанови про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2013.

Щодо вимоги позивача про визнання оскаржуваних постанов незаконними, суд зазначає таке.

Вимога про визнання незаконним (протиправним, недійсним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Оскільки, під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими в частині скасування постанов від 23.12.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору, від 25.12.2012 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 21.03.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, прийнятих відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання оскаржуваних постанов протиправним.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ВДВС Свердловського МУЮ надати оголошення про зняття заборони на відчуження належного ОСОБА_3 майна та направити реєстраційній службі Свердловського міського управління юстиції заяву про зняття арешту, суд відмовляючи в їх задоволенні, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 162 КАС України У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки повноваження щодо надання оголошення про зняття заборони на відчуження належного позивачеві майна та направлення реєстраційній службі Свердловського міського управління юстиції заяви про зняття арешту відносяться до повноважень та компетенції ВДВС Свердлоського МУЮ, тому суд не може підміняти собою орган, до повноважень та компетенції якого входить здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення та вчинення виконавчих дій, передбачених ЗУ «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Свердловську Луганської області, відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 05.09.2012 за №ф-892, визнання незаконними та скасування постанов прийнятих відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції за виконавчим провадженням №35761049 - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови, прийняті відділом державної виконавчої служби Свердловського управління юстиції по виконавчому провадженні № 35761049 від 23.12.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору, від 25.12.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 21.03.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 17,20 (сімнадцять гривень 20 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова