Постанова № 35528375, 04.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 р. Справа № 805/7030/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України в Куйбишевському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України в Куйбишевському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії щодо повернення помилково сплачених сум державного мита у розмірі 1500 грн. та 8,50 грн.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання був повідомлен належним чином. До суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. До суду надали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

На підставі ч.6 ст.128 суд вважає за можливим розглянути справу у письмовому проваджені на підставі наявних доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.08.2010р. були помилково сплачені до місцевого бюджету Куйбишевського району м. Донецька суми державного мита у розмірі 1500,00 грн. та 8,50 грн. за розгляд позову в Куйбишевському районному суді м. Донецька, але позов так і не був поданий і справа не розглядалась, про що суд надав відповідну довідку від 28.01.13р.

На звернення до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області позивач отримав лист від 06.03.2013р. в якому було зазначено, що повернення помилково зарахованих до бюджету коштів здійснює орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету і що контролюють за справлянням держмита до бюджету покладено на Державну податкову службу України.

Державною податкової інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька на звернення позивача було надано відповідь від 19.03.2013р., якою відмовлено у підготовці подання, необхідного для повернення коштів.

В свою чергу Управління Державної казначейської служби України в Куйбишевському районі м. Донецька листом від 11.04.2013р. відмовило у поверненні зазначених вище коштів без подання податкового органу.

Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька в своїх запереченнях посилається на п.5 гл.1 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів, відповідно до якого таке повернення здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Оскільки подання не було отримано у Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька не було правових підстав повертати кошти позивачу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 16.08.2010 позивач сплатив державне мито до місцевого бюджету Куйбишевського району м.Донецьку у сумі 1500 грн. та 8 грн. 50 коп. за розгляд позову у Куйбишевському районному суді.

Втім, відповідний позов в 2010 позивачем не було подано до Куйбишевського районного суду м.Донецька, про що свідчить довідка суду від 11.01.2013.

З метою повернення сплаченого державного мита позивач 12.03.2013 звернувся до першого відповідач - Державної податкової служби у Куйбишевському районі м.Донецька та просив підготувати подання для повернення сплачених коштів.

Листом від 19.03.2013 податковий орган відмовив у підготовці подання на підставі того, що на податковий орган покладено контроль за справлянням державного мита тільки за актами перевірок.

11.04.2013 позивача звернувся до Управління Державної казначейської служби України в Куйбишевському районі м. Донецька, яке в той же день відмовило у поверненні вищезазначених коштів позивачу.

Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого Наказом Державного казначейства України, від 10.12.2002, № 226, Наказом Мінфіна від 07.07.2012, № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 р. за N 1623/21935, Декретом Кабінету Міністрів України «про державне мито».

Відповідно до п.3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого Наказом Державного казначейства України, від 10.12.2002, № 226 " повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державного казначейства України з відповідних рахунків, відкритих в органах Державного казначейства України згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 N 119, зі змінами (далі - План рахунків), шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення платежів здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

Заява та/або подання надається до органу Державного казначейства України за місцем зарахування платежу до бюджету (до Державного казначейства України або відповідного територіального органу Державного казначейства України).

Органи Державного казначейства України приймають подання від органів, що контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені спільними нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

Операції з повернення платежів з бюджетів здійснюються органами Державного казначейства України з рахунків, на які в поточному бюджетному періоді відповідно до законодавства зараховується вид надходжень, що повертається.

Органи Державного казначейства України здійснюють процедури по забезпеченню виконання документів, зазначених у пунктах 5 та 6 цієї глави, в такому порядку:

за наявності поточних надходжень на відповідних бюджетних рахунках орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів після дня отримання подання (заяви та подання) перераховує кошти на рахунок одержувача одноразово на загальну суму або частковими сумами.

Відповідно до п.1, п.2, п.3 Наказу Мінфіна від 07.07.2012, № 811 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 р. за N 1623/21935 сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, передбачених статтею 8 Декрету.

Повернення державного мита у національній валюті здійснюється органом Казначейства, на рахунок якого зараховано цей платіж, за заявою платника. Повернення державного мита здійснюється на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що контролює справляння надходжень державного мита.

Отже, як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з заявами до відповідачів про повернення помилково сплаченого державного мита майже через три роки з часу зарахування сплаченого державного мита до бюджету, в той час як приписи діючого законодавства встановлюють річний строк на таке звернення.

Крім того, річний строк на звернення про повернення помилково сплачених коштів до бюджету встановлений ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а також був встановлений Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N 15 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита», який діяв на час сплати позивачем державного мита в 2010 році.

Отже, оскільки позивачем пропущений передбачений приписами діючого законодавства України річний строк звернення про повернення державного мита суд не має правових підстав для задоволення позовних вимоги позивача.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, ч.6 ст.128, 159, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог фізичної ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України в Куйбишевському районі про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії щодо повернення помилково сплачених сум державного мита у розмірі 1500 грн. та 8,50 грн. - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.