Постанова № 35528069, 14.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року Справа № 811/2921/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція"

до відповідача - Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Композиція" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 квітня 2013 року №0000502220, №0000512220.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Композиція" податковим органом неправомірно, без дослідження будь-яких первинних бухгалтерських документів позивача, встановлено порушення ТОВ "Композиція" приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України „Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України. Позивач ввважає, що висновки Кіровоградської ОДПІ про нікчемність правочинів, укладених ТОВ "Композиція" з ТОВ "Промінь Л", ТОВ "Промагролізинг", встановлені без дослідження всіх можливих цивільно-правових та бухгалтерський і податкових документів. Відтак, неправомірно винесено і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані до справи матеріали і документи.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, за якими позов ним не визнається у повному обсязі. Такі заперечення мотивовано тим, що відповідачем була проведена позапланова перевірка ТОВ "Композиція" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Промінь Л" за період з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року, ТОВ "Промагролізинг" за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року. Перевіркою встановлено укладення позивачем угод з вищезазначеними контрагентами без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ та неправомірне формування валових витрат. Одночасно в свої запереченнях представник відповідача зазначив, що Шевченківським районним судом м.Києва справи №1-187/11 винесено обвинувальний вирок за обвинуваченням ОСОБА_1 у здійсненні злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, було винесено вирок від 20 квітня 2011 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 в 2008 році створила суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ "Промінь Л" з метою прикриття незаконної діяльності. З огляду на викладене, вважаючи угоди, укладені позивачем із вказаними контрагентами нікчемними, відповідач наполягає на правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень та заперечує проти позову (Т.1,а.с.63-72).

За клопотаннями представника позивача та представника відповідача , подальший розгляд та вирішення справи судом було здійснено у порядку письмового провадження (Т.4,а.с.65,66).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Композиція" зареєстроване як юридична особа 15 грудня 1995 року (Т.1,а.с.55) та перебуває на обліку в податковому органі як платник податків.

29 березня 2013 року посадовими особами Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Композиція" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Промінь Л" за період з 01 грудня 2009 року по 31 січня 2010 року, ТОВ "Промагролізинг" за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 04 квітня 2013 року №45/22-2/23686520, згідно якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення Позивачем вимог підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 148 596,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2009 року у сумі 341 грн., за І квартал 2010 року у сумі 4233,00 грн., за ІІ квартал 2010 року - 75338,00 грн., за ІІІ квартал 2010 року - 66517,00 грн., за IV квартал 2010 року - 2167,00 грн.; підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2010 року в сумі 9148,00 грн.; (Т.1, а.с.10-26).

На підставі висновків вказаного Акта перевірки податковим органом було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 квітня 2013 року:

- №0000512220, яким ТОВ "Композиція" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11435,00 грн. (за основним платежем - 9148,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2287,00 грн.);

- №0000502220, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 185 319,00 грн. (за основним платежем - 148 255,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 37064,00 грн.) (Т.1,а.с.27-28).

Як вбачається матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках акту перевірки про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту в результаті безпідставного віднесення до таких витрат та кредиту господарських операцій з контрагентами, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

Стосовно вирішення питання про правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до бюджетного відшкодування, суд вважає, що підлягають застосуванню положення чинного на час виникнення спірних правовідносин Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вимог Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою правомірності формування податкового кредиту і заявлення відповідних сум до бюджетного відшкодування, а також віднесення певних сум до валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування позивачем валових витрат по взаємовідносинах позивача з контрагентами ТОВ "Промінь Л", ТОВ "Промагролізинг", а також податкового кредиту за взаємовідносинами позивача із ТОВ „Промагролізинг" у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій.

Враховуючи викладене, судом з'ясувано такі обставини.

Основними видами діяльності ТОВ "Композиція" за КВЕД є, зокрема, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10)( Т.1, а.с.55).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Промагролізинг" судом встановлено наступне.

У період протягом січня-жовтня 2010 року ТОВ "Композиція" придбавало у ТОВ "Промагролізинг" слабоалкогольні напої, а саме: пиво різного сорту.

Факт купівлі-продажу вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними №17 від 16.01.2010 р.; №24 від 22.01.2010 р.; №25 від 22.01.2010 р.; №8 від 09.01.2010 р.; №18 від 19.01.2010 р.; №13 від 12.01.2010 р.; №12 від 12.01.2010 р.; №32 від 22.01.2010 р.; №41 від 30.01.2010 р.; №80 від 16.02.2010 р.; №64 від 11.02.2010 р.; №76 від 09.02.2010 р.; №49 від 03.02.2010 р.; №69 від 13.02.2010 р.; №79 від 16.02.2010 р.; №87 від 20.02.2010 р.; №63 від 11.02.2010 р.; №101 від 27.02.2010 р.; №46 від 02.02.2010 р.; №90 від 23.02.2010 р.; №75 від 09.02.2010 р.; №68 від 13.02.2010 р.; № 103 від 02.03.2010 р.; №104 від 02.03.2010 р.; №109 від 05.03.2010 р.; №110 від 05.03.2010 р.; №126 від 12.03.2010 р.; №127 від 12.03.2010 р.; №132 від 16.03.2010р.; №134 від 16.03.2010р.; №144 від 19.03.2010р.; №145 від 20.03.2010р.; №146 від 20.03.2010р.; №147 від 20.03.2010р.; №157 від 24.03.2010 р.; №162 від 27.03.2010р.; №163 від 27.03.2010р.; №164 від 27.03.2010р.; №165 від 27.03.2010р.; №171 від 30.03.2010р.; №178,№179, №182, №183 від 02.04.2010 р.;№184,185,186 від 03.04.2010 р.;№189,191 від 05.04.2010 р.; №193від 06.04.2010 р.; №194 від 07.04.2010 р.; №195 від 07.04.2010р. №200,201 від 10.04.2010 р.; №203 від 13.04.2010 р.; №209 від 15.04.2010 р.; №210 від 16.04.2010р.; №211 від16.04.2010 р.; №212 від 16.04.2010 р.; №213 від 16.04.2010р.; №214 від 16. 04. 2010 р.; №215,№216,№217, №218,№219 від 16.04.2010 р.; №221 від 17.04.2010 р.; №226 від 20.04.2010 р.; №227 від 20.04.2010 р.; №234 від 23.04.2010 р.; №240,241,242,244 від 24.04.2010 р.; №245,247,249,2520 від 27.04.2010 р.; №252,254,255,256 від 28.04.2010 р.; № 260 від 29.04.2010 р.; № 261 від 29.04.2010 р.;№ 266,267,269,270,272,273,274,276,277 від 30.04.2010 р.; №284,285 від 04.05.2010 р.; №293,296,297 від 06.05.2010 р.; №304 від 07.05.2010 р.; №308 від 08.05.2010 р.; №321 від 13.05.2010 р.; №335 від 19.05.2010 р.; № 356 від 27.05.2010 р.; №357 від 27.05.2010 р.; №381 від 03.06.2010 р.; № 394 від 08.06.2010 р.; №398 від 11.06.2010 р.; №408 від 16.06.2010 р.; №411 від 17.06.2010 р.; №414 від 18.06.2010 р.; №416 від 19.06.2010 р.; №419 від 19.06.2010 р.; №422 від 21.06.2010 р.; № 424 від 21.06.2010 р.; №432 від 23.06.2010 р.; №440 від 26.06.2010 р.; № 441 від 28.06.2010 р.; №442 від 28.06.2010 р.; №357 від 30.06.2010 р.; №446 від 30.06.2010 р.; №450 від 02.07.2010 р.; №454 від 03.07.2010 р.; №459 від 06.07.2010 р.; №463 від 07.07.2010 р.; № 465 від 08.07.2010 р.; № 469 від 10.07.2010 р.; № 476 від 13.07.2010 р.; № 480 від 14.07.2010 р.; №487 від 16.07.2010 р.; №494 від 19.07.2010p.; №501 від 20.07.2010 р.; № 513 від 23.07.2010 р.; №526 від 24.07.2010 р.; №524 від 28.07.2010 р.; №529 від 28.07.2010 р.; №540 від 31.07.2010 р.; №549 від 03.08.2010 р.; №558 від 04.08.2010 р.; №572 від 06.08.2010 р.; №577 від 07.08.2010 р.; №585 від 10.08.2010 р.; №592 від 12.08.2010 р.; № 593 від 13.08.2010 р.; №599 від 13.08.2010 р.; №605 від 16.08.2010 р.; № 610 від 18.08.2010 р.; №618 від 20.08.2010 р.; №621 від 21.08.2010 р.; №625 від 21.08.2010 р.; №369 від 23.08.2010 р.; №630 від 23.08.2010 р.; №634 від 24.08.2010 р.; №640 від 26.08.2010 р.; № 641 від 21.08.2010 р.; № 647 від 28.08.2010 р.; № 653 від 31.08.2010 р.; № 668 від 04.09.2010 р.; № 672 від 07.09.2010 р.; № 677 від 11.09.2010 р.; № 682 від 13.09.2010 р.; № 684 від 14.09.2010 р.; №695 від 16.09.2010 р.; №703 від 18.09.2010 р.; №706 від 18.09.2010 р.; №722 від 25.09.2010 р.; №744 від 06.10.2010 р.; №753 від 08.10.2010 р.; №767 від 13.10.2010 р.; №769 від 14.10.2010 р.; №771 від 15.10.2010 р.; №772 від 15.10.2010 р.; № 786 від 19.10.2010 р.; №794 від 21.10.2010 р.; №796 від 22.10.2010 р.; №800 від 26.10.2010 р.; №802 від 26.10.2010 р.; №812 від 28.10.2010 р.; №814 від 30.10.2010 р. (Т.2, а.с.39-241;Т.3, а.с.97-248), та відповідними видатковими накладними (Т.1, а.с.137-245;Т.2., а.с.1-23).

Судом встановлено також, що розрахунок за поставлений товар ТОВ "Композиція", здійснювало у готівковій формі, про що свідчать відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів (Т.3, а.с.249-250;Т.4,а.с.1-61).

Загальна сума поставки за взаємовідносинами позивача з ТОВ "Промагролізинг" склала 628 019,97 грн. (із них ПДВ - 125 603,99 грн.).

Представник позивача у судовому засіданні пояснила, що придбаний товар доставлявся до місцезнаходження ТОВ „Композиція" силами контрагента. У зв'язку з цим у позивача відсутні документи, які засвідчили б факт транспортування такого товару. Разом з тим, суд зазначає, що законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств. Тому, за наявності у ТОВ "Композиція" передбачених Законом України "Про податок на додану вартість", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, відсутність товарно-транспортних накладних, суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій ТОВ "Композиція" та ТОВ "Промагролізинг", а відтак - і правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними правовідносинами.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах справи податкових, видаткових накладних, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу; подані позивачем банківські документи, за якими здійснювалася оплата товарів та послуг по взаємовідносинам з ТОВ "Промагролізинг", є достовірними доказами виконання контрагентами позивача зобов'язань, обумовлених договорами поставки.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що при перевірці позивача податковим органом не було зроблено висновку про юридичну дефектність первинних бухгалтерських документів, наданих на перевірку ТОВ "Композиція", та невідповідність їх вимогам, що висуваються до такого роду документів. Натомість висновки про безтоварність господарських операцій позивача базуються на відомостях про недостовірність даних, відображених його контрагентом (ТОВ "Промагролізинг") у податковій звітності. Такі висновки податкового органу суперечать загальноправовим принципам. При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Вищевикладене дає підстави для висновку про протиправне застосування до позивача і штрафних санкцій на суму 2287,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням №0000512220 та на суму 36038,00 грн. податковим повідомленням-рішенням №0000502220.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та для визнання протиправними і скасування оскаржуваних повідомлень-рішень в частині нарахованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток за взаємовідносинами позивача з контрагентом ТОВ "Промагролізинг".

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Промінь-Л" судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь-Л" зареєстроване як юридична особа 04 лютого 2009 року, керівником даної юридичної особи зазначено ОСОБА_1 (Т.1,а.с.47)

Позивач стверджує, що у січні 2010 року ТОВ "Композиція" придбавало у ТОВ "Промінь Л" слабоалкогольні напої, а саме: пиво різного сорту.

Загальна сума поставки за взаємовідносинами позивача з ТОВ "Промінь Л" склала 3320,00 грн. (із них ПДВ - 664,00 грн.).

Однак, обвинувальним вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 20 квітня 2011 року, який набрав законної сили 06 травня 2011 року, у кримінальній справі №1-187/11, ОСОБА_1 - директора ТОВ "Промінь Л", було визнано винною у вчинені злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України - створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємство) (Т.3, а.с.89-93).

Вищезазначеним вироком встановлено, що дії ОСОБА_1 щодо створення ТОВ "Промінь Л" за обіцяну матеріальну винагороду, були спрямовані на легалізацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу, без наміру здійснення господарської діяльності. Використовуючи фіктивне підприємство ТОВ "Промінь-Л", невстановлені особи прикривали нелегалізовану господарську діяльність інших суб'єктів підприємницької діяльності, здійснюючи ведення незаконної господарської діяльності.

Згідно з пунктом 58.4. статті 58 Податкового кодексу України, судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи наявність рішення суду, що набрало законної сили, у кримінальній справі за обвинуваченням керівника контрагента позивача - ТОВ "Промінь-Л" у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, у відповідача були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині взаємовідносин ТОВ „Композиція" з ТОВ "Промінь-Л".

Крім того, суд зазначає, що у спірних правовідносинах судом не можуть бути взяті до уваги податкові накладні №8 від 09 січня 2010р.; №12,13 від 12 січня 2010р.; № 17 від 16 січня 2010 р.; №18 від 19 січня 2010р.; №24 від 22 січня 2010р.; №25 від 22 січня 2010р. (Т.2,а.с.32-38), підписані ніби-то директором ТОВ „Промінь Л" ОСОБА_1, оскільки згідно вищезазначеного вироку ОСОБА_1 жодних накладних не підписувала, і печатка їй не передавалась (Т. 3, а.с. 92).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000502220, якими позивачеві нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 1847,00 грн (821,00 грн за основним платежем та 1026 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) за взаємовідносинами з ТОВ „Промінь-Л".

Згідно частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 1967,54 грн. за вимоги майнового характеру (а.с.2), а тому сума судового збору відповідно до задоволених вимог майнового характеру (99,47 % від позовних вимог) підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ "Композиція".

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 2, 17, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000512220, яким ТОВ "Композиція" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 11 435,00 грн. (за основним платежем - 9148,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 2287,00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000502220 в частині нарахування ТОВ „Композиція" податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 184 293,00 гривень (за основним платежем - 147 434,00 та (штрафними) фінансовими санкціями - 36038,00 грн.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Композиція" судовий збір у розмірі 1957,11 грн., зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 1957,11 грн. (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят сім гривень, одинадцять копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Кіровоградської області Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук