Постанова № 35527817, 16.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року Справа №811/2969/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катіон» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000412206 від 09.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 555 902,00 грн., у тому числі 372 934,00 грн. основного платежу та 182 968,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000422206 від 09.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 654 026,00 грн., у тому числі 438 933,00 грн. основного платежу та 215 093,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- №0000432206 від 09.08.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 195 409,00 грн., у тому числі 110 835,00 грн. за травень 2012 р. та 84 574,00 грн. за квітень 2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених ТОВ «Катіон» з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл».

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки первинні документи отримані ТОВ «Катіон» від ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек» за квітень 2013 р., ТОВ «Айвар-МС» за лютий 2011 р., ПВКП «Сіолл» за квітень 2013 р., ТОВ «ТК-Ділер» за квітень 2012 р., ТОВ «Плюс-Ойл» за жовтень, листопад 2012 р. не мають юридичної сили та доказовості у зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій, що підтверджується актами перевірок підприємств-контрагентів. Також відповідач вказує, що господарські операції позивача із зазначеними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що на думку податкового органу, свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

16.10.2013 р. представником позивача подано заяву про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження, яка в письмовій формі погоджена представником відповідача (а.с.250, Т.2).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 16.10.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України (а.с.251, Т.2).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 17.07.2013 р. по 19.07.2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відповідно до наказу від 16.07.2013 р. №282 (а.с.203, Т.2) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек» за квітень 2013 року, ТОВ «Айвар-МС» за лютий 2011 року, ПВКП «Сіолл» за квітень 2013 року, ТОВ «ТК-Ділер» за квітень 2012 року, ТОВ «Плюс-Ойл» за жовтень, листопад 2012 року, за результатами якої складено акт №12/11-23-22-06/32324824 від 23.07.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ «Катіон», на думку відповідача:

- п.198.2, п.198.3 п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 372 934,00 грн., у тому числі: за лютий 2011 року на суму 7 000,00 грн., за травень 2012 року на суму 27 111,00 грн. та за листопад 2012 року на суму 46 003,00 грн., а також, встановлено завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за травень 2012 р. на суму 110 835,00 грн. та за квітень 2013 р. на суму 84 574,00 грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 438 933,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 р. на суму 8 750,00 грн., за ІІ квартал 2012 р. у сумі 116 377,00 грн., за IV квартал 2012 р. - 313 806,00 грн. (а.с.13-32. Т.1).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в акті перевірки №12/11-23-22-06/32324824 від 23.07.2013 р. допущено помилку в частині зазначення про заниження податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 46 003,00 грн., натомість, як такий податок на вказану суму позивачем занижено у грудні 2012 року.

На підставі акта перевірки Кіровоградською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000412206 від 09.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 555 902,00 грн., у тому числі 372 934,00 грн. основного платежу та 182 968,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.33, Т.1);

- №0000422206 від 09.08.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 654 026,00 грн., у тому числі 438 933,00 грн. основного платежу та 215 093,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.34, Т.1);

- №0000432206 від 09.08.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 195 409,00 грн., у тому числі 110 835,00 грн. за травень 2012 р. та 84 574,00 грн. за квітень 2013 р. (а.с.35, Т.1).

Як встановлено в судовому засіданні, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податковим органом визначено позивачу грошові зобов'язання у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл», які на думку Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не носять реального характеру.

Судом встановлено, що відповідно до договору поставки №19/02-11 від 19.02.2011 р. (а.с.55-56, Т.1) ТОВ «Катіон» придбало у ТОВ «Айвар-МС» паливно-мастильні матеріали (дизельне паливо) в кількості 4 941 л. на загальну суму 42 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000060 від 21.02.2011 р. (а.с.57, Т.1) та податковою накладною №60 від 21.02.2011 р. (а.с.58, Т.1). Суму 35 000,00 грн. позивачем віднесено до складу витрат за І квартал 2011 року (а.с.192-193, Т.1), а суму ПДВ - 7 000,00 грн. - до складу податкового кредиту за лютий 2011 р. (а.с.204-209, Т.1).

Відповідно до п.2.3 договору поставки №19/02-11 від 19.02.2011 р. якість товару, що поставляється, повинна відповідати паспорту якості та сертифікатам відповідності (а.с.55, Т.1).

Позивачем до суду надано копію сертифікату відповідності серії ВВ №181908 та паспорту №1383 від 15.02.2011 р. на придбане паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В вид ІІ (а.с.64, 65, Т.1).

Оплату вартості дизельного палива придбаного у ТОВ «Айвар-МС» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №14 від 28.02.2011 р. (а.с.62, Т.1).

Транспортування придбаного дизельного пального здійснювалося позивачем відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №4589 від 21.02.2011 р. (а.с.59, Т.1). Вантаж одержував Серобян М.В. відповідно до довіреності №11 від 21.02.2011 р., що підтверджується його підписом у видатковій та товарно-транспортній накладних (а.с.57, 59, 60, Т.1).

У відповідності до договору поставки №190301 від 19.03.2012 р. (а.с.96-98, Т.1) ТОВ «Катіон» придбало у ТОВ «ТК-Ділер» нафтопродукти (бензин А-80) в кількості 71 893 л. на загальну суму 665 010,25 грн., у тому числі ПДВ - 110 835,04 грн., що підтверджується видатковими накладними №19 від 20.04.2012 р., №31 від 28.04.2012 р. (а.с.99, 102, Т.1) та податковими накладними №8 від 20.04.2012 р., №17 від 28.04.2012 р. (а.с.100, 103, Т.1). Суму 554 175,21 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІІ квартал 2012 року (а.с.194-198, Т.1), а суму ПДВ - 110 835,04 грн. - до складу податкового кредиту за травень 2012 р., при цьому з огляду на віднесення зазначеної суми ПДВ до податкового кредиту за травень 2012 року, позивачем задекларовано зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 83 698,00 грн. (ряд. 20.2 Декларації) та залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 26,00 грн. (ряд. 22 Декларації) (а.с.225-239, Т.1).

Відповідно до п.3.1 договору поставки №190301 від 19.03.2012 р. якість товару повинна відповідати ДСТУ або ТУ на даний вид товару, що діє на території України, і підтверджується паспортом якості, виданим виробником або постачальником (а.с.96, Т.1).

Позивачем до суду надано копію сертифікату відповідності та паспорту якості №254 від 26.03.2012 р. на придбаний бензин автомобільний А-80 (а.с.116, 117, Т.1).

Оплату вартості бензину придбаного у ТОВ «ТК-Ділер» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.103-114, Т.1).

Транспортування придбаного дизельного пального здійснювалося позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних серії АСК №63800 від 20.04.2012 р. та серії АСК №63888 від 28.04.2012 р. (а.с.101, 104, Т.1). Вантаж одержував Серобян М.В. відповідно до довіреності №122 від 19.04.2012 р., що підтверджується його підписом у видатковій накладній (а.с.99, 102, 105, Т.1).

У відповідності до ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серії АГ №588182 ТОВ «Катіон» дозволено виконання робіт з внутрішнього перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії з 23.03.2011 р. необмежений (а.с.158, Т.1).

Згідно з договором поставки №102202 від 22.10.2012 р. (а.с.118-119, Т.1) ТОВ «Катіон» придбало у ТОВ «Плюс-Ойл» нафтопродукти (дизельне пальне та бензин А-80) на загальну суму 1 793 179,91 грн., у тому числі ПДВ - 298 863,32 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000410 від 22.10.2012 р., №РН-0000413 від 24.10.2013 р., №РН-0000461 від 16.11.2012 р., №РН-0000478 від 29.11.2012 р. (а.с.120, 123, 128, 131, Т.1) та податковими накладними №37 від 22.10.2012 р., №46 від 24.10.2012 р., №28 від 16.11.2012 р., №47 від 29.11.2012 р. (а.с.121, 124, 129, 132, 134, Т.1). Суму 1 494 316,59 грн. позивачем віднесено до складу витрат за ІV квартал 2012 року (а.с.199-203, Т.1), а суму ПДВ - 46 003,07 грн. за податковою накладною №РН-0000478 від 29.11.2012 р. - до складу податкового кредиту за грудень 2012 р. (а.с.236-249, Т.2).

Відповідно до п.3.1 договору поставки №102202 від 22.10.2012 р. якість товару повинна відповідати ДСТУ або ТУ на даний вид товару, що діє на території України, і підтверджується паспортом якості, виданим виробником або постачальником (а.с.118, Т.1).

Позивачем до суду надано копію сертифікатами відповідності та паспортами якості на придбаний товар (а.с.154-157, Т.1).

Оплату вартості дизельного палива та бензину придбаного у ТОВ «Плюс-Ойл» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.140-150, Т.1).

Транспортування придбаного дизельного пального здійснювалося позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних серії АСБ №2210/1 від 22.10.2012 р., серії АСБ №2410/1 від 24.10.2012 р., серії АСБ №2410/2 від 24.10.2012 р., серії АСБ №2410/3 від 24.10.2012 р. та товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №ПО-2012/1116 від 16.11.2012 р. (а.с.122, 125-127, 130, Т.1). Вантаж одержував Серобян М.В. відповідно до довіреності №293 від 24.10.2012 р., що підтверджується його підписом у видаткових та товарно-транспортних накладних (а.с.120, 122, 123, 125-128, 130, 131, 133, 135, Т.1).

У відповідності до договору поставки нафтопродуктів №ДГ-0000003 від 10.04.2013 р. (а.с.37-38, Т.1) ТОВ «Катіон» придбало у ТОВ «НВФ «Інтер-Тек» нафтопродукти (дизельне паливо) на загальну суму 646 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 107 666,66 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000001 від 11.04.2013 р., №РН-0000002 від 12.04.2013 р. (а.с.39, 42, Т.1) та податковими накладними №1 від 11.04.2013 р., №2 від 12.04.2013 р., №3 від 15.04.2013 р. (а.с.40, 43, 44, Т.1).

Відповідно до п.2.3 договору поставки нафтопродуктів №ДГ-0000003 від 10.04.2013 р. постачальник повинен передати (поставити) покупцю товар, якість якого відповідає умовам ДСТУ для дизельного палива - 4840:2007, для бензинів - 4839:2007 (а.с.37, Т.1).

Позивачем до суду надано копію сертифікату відповідності та паспорту продукції на придбаного дизельного палива (а.с.52, 53, Т.1).

Оплату вартості дизельного палива придбаного у ТОВ «НВФ «Інтер-Тек» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.49-51, Т.1).

Транспортування придбаного дизельного пального здійснювалося позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1504 від 11.04.2013 р., №1508 від 12.04.2013 р. (а.с.41, 45, Т.1). Вантаж одержував Серобян М.В. відповідно до довіреності №33 від 11.04.2013 р., що підтверджується його підписом у видаткових та товарно-транспортних накладних (а.с.39, 41, 42, 45, 46, Т.1).

Окрім того, відповідно до договору поставки нафтопродуктів б/н від 20.04.2013 р. (а.с.66-69, Т.1) ТОВ «Катіон» придбало у ПВКП «Сіолл» нафтопродукти (дизельне паливо) на загальну суму 1 121 997,00 грн., у тому числі ПДВ - 186 999,49 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000321 від 30.04.2013 р., №РН-0000322 від 30.04.2013 р., №РН-0000323 від 30.04.2013 р., РН-0000324 від 30.04.2013 р. (а.с.70, 74, 77, 80, Т.1) та податковими накладними №101 від 30.04.2013 р., №102 від 30.04.2013 р., №103 від 30.04.2013 р., №104 від 30.04.2013 р. (а.с.71, 75, 78, 81, Т.1).

Відповідно до п.2.3 договору поставки нафтопродуктів б/н від 20.04.2013 р. постачальник повинен передати (поставити) покупцю товар, якість якого відповідає умовам ДСТУ для дизельного палива - 4840:2007, для бензинів - 4839:2007 (а.с.66, Т.1).

Позивачем до суду надано копію сертифікату відповідності та паспорту продукції на придбаного дизельного палива (а.с.52, 53, Т.1).

Оплату вартості дизельного палива придбаного у ТОВ «НВФ «Інтер-Тек» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.94-95, Т.1).

Транспортування придбаного дизельного пального здійснювалося позивачем відповідно до товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) №23004 від 30.04.2013 р., №13004 від 30.04.2013 р., №63004 від 30.04.2013 р., №53004 від 30.04.2013 р., №33004 від 30.04.2013 р., №43004 від 30.04.2013 р. (а.с.72, 73, 76, 79, 82, 83, Т.1). Вантаж одержував Серобян М.В. відповідно до довіреностей №50, №51, №52, №53 від 30.04.2013 р., що підтверджується його підписом у видаткових та товарно-транспортних накладних (а.с.70, 72-74, 76, 77, 79, 80, 82-84, Т.1).

Суми ПДВ за господарськими операціями позивача з ТОВ «НВФ «Інтер-Тек» та ПВКП «Сіолл» у загальному розмірі 294 666,16 грн. віднесені ТОВ «Катіон» до складу податкового кредиту за квітень 2013 р., при цьому позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19 Декларації), зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду в розмірі 20,00 грн. (ряд. 20.2 Декларації) та залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду у розмірі 1 827,00 грн. (ряд. 22 Декларації) (а.с.172-198, Т.2).

На підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, чинного на час виникнення частини спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, чинного на час виникнення іншої частини спірних правовідносин, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу вказаних норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ видом економічної діяльності за КВЕД ТОВ «Катіон» є оптова та роздрібна торгівля паливом (а.с.165, Т.1).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що нафтопродукти (дизельне пальне та бензин) придбані ТОВ «Катіон» у ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл» зберігалися у ємностях, які орендуються позивачем згідно з договорами оренди (а.с.159-164, Т.1) та використані у господарській діяльності ТОВ «Катіон» шляхом реалізації контрагентам, в обґрунтування чого до суду надано копії видаткових, податкових та товарно-транспортних накладних, договорів купівлі-продажу нафтопродуктів і договорів поставки нафтопродуктів (а.с.22-169, Т.2).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл» щодо придбання нафтопродуктів пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Катіон».

Згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування складу валових витрат, а також податкового кредиту - наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував витрати у І кварталі 2011 р., ІІ кварталі 2012 р., ІV кварталі 2012 р. та податковий кредит у лютому 2011 р., у травні, грудні 2012 р., у квітні 2013 р. на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл» на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України були зобов'язані виписувати податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом у судовому засіданні, фактичною підставою для зменшення позивачу витрат та податкового кредиту у перевіряємому періоді за взаємовідносинами з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл», стали висновки податкового органу про те, що господарські операції контрагентів позивача по ланцюгу постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які, на думку податкового органу, економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Суд вважає таку позицію відповідача безпідставною, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника і його контрагентів за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат і податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл». Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Зважаючи на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, у судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарської операції між позивачем і ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інтер-Тек», ТОВ «Айвар-МС», ПВКП «Сіолл», ТОВ «ТК-Ділер», ТОВ «Плюс-Ойл», а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000412206, №0000422206, №0000432206 від 09.08.2013 р., підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000412206 від 09 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Катіон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 555 902,00 грн., у тому числі 372 934,00 грн. основного платежу та 182 968,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000422206 від 09 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Катіон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 654 026,00 грн., у тому числі 438 933,00 грн. основного платежу та 215 093,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000432206 від 09 серпня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Катіон» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в загальному розмірі 195 409,00 грн., у тому числі 110 835,00 грн. за травень 2012 року та 84 574,00 грн. за квітень 2013 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Катіон», код ЄДРПОУ 32324824 (25006, м. Кіровоград, вул. Канатна, 13) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт