Ухвала суду № 35525626, 21.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/9153/2012 Провадження № 22-ц/772/3428/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кашпрук Геннадій МиколайовичКатегорія: 7Доповідач: Сорока Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сороки Л.А.

суддів: Стеблюк Л.П., Копаничук С.Г.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2013 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_5 за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання здійснити скасування державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_6 та ОСОБА_3 24.07.2011 р. звернулися в суд з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що відповідно до державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_3 є власником земельної ділянки НОМЕР_1, що знаходиться в садовому товаристві «Ромашка» масиву «Пирогова-2» у м. Вінниці площею 0,04 га, а ОСОБА_6 являється власником земельної ділянки 0,04 га без номера, яка розташована там же. Дані земельні ділянки межують із земельною ділянкою ОСОБА_5, яка незаконно самовільно зайняла частину їх земельних ділянок та збільшила свою земельну ділянку на 0,0132 га встановивши залізобетонний паркан. Добровільно звільнити захоплені земельні ділянки ОСОБА_5 відмовляється, посилаючись на те, що згідно державного акту на землю їй належить 0,0532 га.

Проте, державний акт на право власності на земельну ділянку видано ОСОБА_5 на підставі підробленої виписки з рішення 19-ої сесії 3-го скликання, а тому є недійсним.

Позивачі просили суд:

1) зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0,010 га, яка належить ОСОБА_6, шляхом її повернення;

2) зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, площею 0,0032 га, яка належить ОСОБА_3, шляхом її повернення;

3) зобов'язати ОСОБА_5 повернути ОСОБА_6 самовільно зайняту нею земельну ділянку, площею 0,010 га;

4) зобов'язати ОСОБА_5 привести самовільно зайняті земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_3, загальною площею 0,0132 га, у придатний для використання стан, шляхом знесення за свій рахунок залізо - битонного паркану;

5) визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 386927 від 03.02.2006 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010600100116, на земельну ділянку площею 0,0532 га, для ведення садівництва в АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_5;

6) зобов'язати Управління Держкомзему у м.Вінниці Вінницької області скасувати державну реєстрацію на Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯБ № 386927 від 03.02.2006 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010600100116, на земельну ділянку площею 0,0532 Га, для ведення садівництва в АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_5.

Рішенням суду від 11.09.2013 року позов ОСОБА_6, ОСОБА_3 задоволено частково.

Суд зобов'язав ОСОБА_5 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку, площею 0.0056 га, що належить ОСОБА_6, шляхом знесення залишків паркану, який складається з бетонного фундаменту та металевих труб, відповідно до Додатку № 4 висновку судової земельно-технічної експертизи № ОС-109 від 08.07.2013 року, а також зобов'язав ОСОБА_5 за власний рахунок звільнити самовільно зайняту нею земельну ділянку, що належить ОСОБА_3, площею 0.0013 га, шляхом знесення залишків паркану, який складається з бетонного фундаменту та металевих труб, відповідно до Додатку № 4 висновку судової земельно-технічної експертизи № ОС-109 від 08.07.2013 року.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 386927 від 03.02.2006 року, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на № 010600100116, на земельну ділянку площею 0,0532 га, цільове призначення якої для ведення садівництва, яка розташована у м. Вінниці на території садівничого товариства "Ромашка», НОМЕР_2, який виданий на ім'я ОСОБА_5.

Суд постановив важати Додаток № 4 до висновку судової земельно-технічної експерти № ОС-109, який складений 08.07.2013 року Вінницькою торгово-промисловою палатою, невід'ємною частиною судового рішення.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 в рахунок понесених позивачами судових витрат грошові кошти на користь ОСОБА_6 в розмірі 517, 00 грн., на користь ОСОБА_3 в розмірі 4100,50 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій просить колегію суддів рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_6 відмовити. Скаржник посилається на те, що суд неповно дослідив обставини справи, вийшов за межі позовних вимог, невірно оцінив докази справи неправильно обрахував судові витрати та ухвалив незаконне рішення.

Скаржниця вважає, що суд неправомірно визнав державний акт на земельну ділянку ОСОБА_5 недійсним, оскільки рішення Агрономічної сільської ради про надання земельної ділянки ОСОБА_5 не скасоване.

ОСОБА_5 не погоджується з тим, що вона отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі незаконної та сфальсифікованої виписки із рішення Агрономічної сільської ради. Вона посилається на те, що в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 р. не вказано, що виписка є незаконною та сфальшованою.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції встановив, що земельна ділянка НОМЕР_2, розташована в садовому товаристві «Ромашка» знаходилась в користуванні дідуся відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_7.

Після смерті ОСОБА_7 за заявою ОСОБА_5 19-та сесія 3-го скликання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області 08.08.2001 року ухвалила рішення, яким передала у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,04 га, що раніше належала ОСОБА_7 (т. 1 а/с 23) для ведення садівництва.

03.02.2006 року ОСОБА_5 на цю земельну ділянку отримала Державний акт серії ЯБ № 386927 на право власності на земельну ділянку в якому розмір земельної ділянки вказано не 0,04 га, а 0,0532 га.

Як встановлено перевіркою прокуратури Вінницького району Вінницької області після прийняття Агрономічною сільською радою рішення про надання ОСОБА_5 земельної ділянки на вимогу ОСОБА_5 сільською радою їй видано виписку з рішення 19 сесії третього скликання від 08.08.2001 року. В цій виписці розмір земельної ділянки зазначений не 0,04 га, як вказано в оригіналі рішення, а 0,0532 га.

На підставі цієї виписки в 2005 році ЗАТ БТК «Світязь» розробило технічну документацію із землеустрою для посвідчення права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0532 га.

Проведеною перевіркою встановлено факт службового підроблення виписки з рішення 19 сесії 3-го скликання Агрономічної сільської ради від 08.08.2001 року, тобто, скоєно злочин. Внаслідок внесення неправдивих даних до виписки з рішення, площа земельної ділянки ОСОБА_5 збільшена на 0,0132 га.

Однак, в зв'язку з тим, що з моменту скоєння злочину закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, старшим слідчим прокуратури Вінницького району Упорніковим О.О. відмовлено в порушені кримінальної справи, про що винесена постанова (т. 1 а/с 189).

Факт внесення завідомо неправдивих даних до рішення Агрономічної сільської ради від 08.08.2001 р. підтверджено і постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.06.2012 року (т. 1 а/с 148-149).

За правилами ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, що можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд правомірно визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0532 га, оскільки він виданий на підставі наданої відповідачкою виписки із рішення, яка не відповідала оригіналу цього рішення, а ОСОБА_5 про цю обставину не повідомила.

Посилання скаржниці ОСОБА_5 на ту обставину, що рішення Агрономічної сільської ради про надання земельної ділянки у власність відповідачки не скасоване, а без цього неможливо визнати державний акт на земельну ділянку недійсним, безпідставне, оскільки рішення про виділення ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0532 га не існує.

Позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_3 підтверджені і даними висновку судової земельно-технічної експертизи № ОС-109 від 08.07.2013 р. відповідно до якої площа та конфігурація земельних ділянок, що перебувають у власності позивачів та відповідачки відповідно до правовстановлюючих документів відрізняються від площі та конфігурації земельних ділянок, що перебувають у їх фактичному користуванні.

Відповідно до висновку цієї експертизи площа земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_5, збільшена за рахунок земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_3, а залишки паркану, встановленого відповідачкою, розташовано частково на земельній ділянці ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

За правилами статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Мотивуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_5 зазначила, що при винесені рішення суд вийшов за межі позовних вимог, проте, не вказала, які саме незаявлені вимоги вирішені судом.

Окрім того, ОСОБА_5 посилається на те, що суд не виконав вимоги своєї ухвали про витребування оригіналів технічної документації із Держкомзему, а тому неповно дослідив обставини справи.

Колегія суддів вважає, що не витребування оригіналів вказаних документів ніяким чином не позначилась на вирішенні позову, а тому не може слугувати підставою для скасування правильного по суті рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що суд не вірно визначився з розподілом судових витрат та стягнув їх в повному обсязі, хоча позов задоволено частково.

Проте, з таким твердженням колегія суддів не погоджується.

Як вбачається з матеріалів справи позивачами понесені судові витрати у розмірі 6 314 грн., що підтверджується даними договорів про надання правової допомоги, актами виконаних робіт, квитанціями про сплату відповідних сум (т. 1 а/с 2, 3, 112, 162, 191«а», 240; т. 2 а/с 49, 52, 54), а стягнуто з відповідачки 4 617 грн., тобто, частина коштів від понесених позивачами витрат.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11.09.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: