Рішення № 35525588, 21.11.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 153/127/13-ц Провадження № 22-ц/772/3653/2013Головуючий в суді першої інстанції:Любинецька-Онілова А.Г.Категорія: 31 Доповідач: Сорока Л. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Сороки Л.А.

суддів: Копаничук С.Г., Нікушина В.П.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю: ОСОБА_2 його представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та представника ТОВ «Агрофірма «Україна» Мельник Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» та апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09.10.2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна», ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та злочином та за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна», ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки та злочином, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2, ОСОБА_4 в січні 2013 року звернулися в суд з вищезазначеними позовами про відшкодування шкоди. В позовних заявах позивачі посилаються на порушення їх прав та інтересів внаслідок заподіяння шкоди належним ТОВ «Агрофірма «Україна» автомобілем САЗ-3507 державний номер НОМЕР_1, яким 30.09.2010 р. керував ОСОБА_6 та порушивши Правила дорожнього руху допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ -21134» під керуванням ОСОБА_2 внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а пасажир його автомобіля ОСОБА_4 - легкі, тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Вважаючи свої права порушеними просили суд стягнути із ТОВ «Агрофірма «Україна» як власника джерела підвищеної небезпеки та ОСОБА_6, як особи, що вчинила злочин, майнову та матеріальну шкоду. ОСОБА_2 зазначає, що внаслідок зіткнення транспортних засобів його автомобіль повністю розбитий та не придатний до експлуатації. Сам він отримав тілесні ушкодження, визнаний інвалідом третьої групи, поніс витрати на лікування. Наслідки вказаної дорожньо-транспортної пригоди спричинили негативні зміни в його житті та фізичні страждання.

ОСОБА_2 просив суд стягнути з ТОВ «Агрофірма «Україна» та ОСОБА_6 78 188 грн матеріальної шкоди, 569 грн витрат пов'язаних з проведенням дослідження його автомобіля, 600 грн за надання правової допомоги. Під час розгляду справи ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ОСОБА_6 майнову шкоду в сумі 10 000 грн та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., стягнути з ТОВ «Агрофірма «Україна» різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

ОСОБА_4 просила стягнути з ОСОБА_6 200 грн. потрачених на лікування та 5000 грн моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням суду від 09.10.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. З ТОВ «Агрофірма «Україна» на користь ОСОБА_2 стягнуто 35 387 грн. майнової шкоди, 353 грн судових витрат. З ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 стягнуто 10 000 майнової та 10 000 моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено.

На користь ОСОБА_4 стягнуто з ОСОБА_6 5000 грн моральної шкоди та 50 грн. судових витрат. В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2, ОСОБА_4 відмовити. Скаржник посилається на те, що суд не вірно оцінив докази по справі та ухвалив незаконне рішення.

Рішення Ямпільського районного суду від 09.10.2013 року оскаржило також і ТОВ «Агрофірма «Україна» та просить рішення скасувати, в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що не являється належним відповідачем по справі оскільки автомобіль САЗ-3507 державний номер НОМЕР_1 був переданий в оренду приватному підприємцю ОСОБА_7 Окрім того суд неповно з'ясував обставини справи та ухвалив незаконне рішення.

Перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_6 була порушена кримінальна справа за статтею 286 ч. 1 КК України.

Як вбачається з ухвали апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2012 року ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, а саме в порушенні правил дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості (т. 1 а/с 80). На підставі ст. 1 п. в), ст. 6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності.

Із досліджених в суді доказів вбачається, що власником автомобіля САЗ д.н.з. НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію цього НОМЕР_2 виданого 11 серпня 2003 року Ямпільським МРЕВ Вінницької області є ТОВ «Агрофірма Україна» с. Дзигівки (т. 1 а/с 105) кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6 Ця обставина стверджується також довідкою № 269 від 19.11.2010 року виданою самим відповідачем - директором ТОВ «Агрофірма Україна» с. Дзигівки про те, що автомобіль ГАЗ-53 № 0833 (інв. номер НОМЕР_3) стоїть на обліку ТОВ «Агрофірма Україна» с. Дзигівка.

Посилання відповідача ТОВ «Агрофірма Україна» с. Дзигівки на те, що даний автомобіль був переданий в оренду іншій особі, а тому товариство не має нести відповідальності є незаконним, адже передача такого автомобіля в оренду не підтверджена необхідними доказами.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» в п. 4 зазначено, що джерелом підвищеної небезпеки визнана будь-яка діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідачами по справі є ТОВ «Агрофірма «Україна» та ОСОБА_6, який вчинив злочин та звільнений від покарання відповідно до Закону «Про амністію».

Проте, при визначені суми матеріальної шкоди суд не врахував висновок за № 632 Е від 08.10.2010 р. спеціального експертного дослідження автомобіля ВАЗ-21134 д/н НОМЕР_4, який був замовлений ВФ ЗАТ КБ «ПриватБанк» у зв'язку з відшкодуванням ОСОБА_2 страхового відшкодування на підставі його заяви (т. 2 а/с 43 - 49). Згідно цього висновку вартість відновлюваного ремонту автомобіля ВАЗ 21134 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 44 654, 99 грн.

У висновку зазначено, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість КТЗ, тому проводити відновлювальні роботи економічно не доцільно, а вартість матеріального збитку завданого власнику КТЗ являється рівнем ринкової вартості автомобіля (т. 1 а/с 45).

Виходячи саме з цього експертного висновку ПАТ «Страхова компанія Інгосстрах» здійснила страхову виплату (матеріальне відшкодування) ОСОБА_2 як власнику пошкодженого автомобіля, який зазнав пошкоджень в результаті ДТП, що сталась 30.09.2010 року.

Позивач ОСОБА_2 отримав від страхової компанії страхову виплату в сумі 24 948 грн. Висновок спеціального експертного дослідження № 632 Е - 10 від 08.10.2010 р. ОСОБА_2 не оскаржував, а значить з сумою оцінки погодився.

За таких обставин суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги звіт № 17 «висновок спеціаліста по визнанню матеріального збитку завданого власнику автомобіля ВАЗ 21134» від 28.12.2010 року, оскільки розмір матеріального збитку, зазначений у звіті, не відповідає дійсності та перевищує вартість нового автомобіля цієї моделі.

Виходячи з наведеного з урахуванням того, що вартість автомобіля позивача на момент ДТП оцінена в 44 654, 99 грн. із яких він отримав від страхової компанії 24 948 грн., стягненню на користь позивача підлягає 19 706, 99 грн.

Суд правомірно стягнув частину цих коштів з ОСОБА_6 (10 000 грн.), а тому з ТОВ «Агрофірма «Україна» підлягає стягненню 9 706, 99 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення зміні в частині стягнення матеріальної шкоди.

Моральна шкода стягнута судом з особи винної в ДТП.

При цьому судом враховані ступінь вини ОСОБА_2, його майновий стан, характер та обсяг моральних страждань потерпілих, які отримали тілесні ушкодження, змушені були лікуватись, відновлюючи свій попередній стан здоров'я.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 09.10.2013 року змінити, зазначивши в резолютивній частині про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» на користь ОСОБА_2 9 706, 99 грн. замість 35 387 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: