Рішення № 35525048, 27.11.2013, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/1485/13-ц

провадження № 2/632/801/13

27 листопада 2013 р.м. Первомайський

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді - Страхової І.П., при секретарі Гордієнко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Первомайському Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ»Дергачі Кисень» про скасування наказу про звільнення ,стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач уточнивши позовні вимоги просив задовольнити позов, посилаючись на докази:

01.10.2004 року на підставі наказу №17 від 30.09.2004 року був прийнятий на посаду наповнювача балонів в ТОВ»Дергачі Кисень».

01.02.2013 року звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади за власним бажанням.

У лютому 2013 року було повідомлено керівництвом ТОВ»Дергачі Кисень» про те, що ще у листопаді 2012 року було звільнено з посади за систематичне порушення трудового законодавства. Вважає дії відповідача незаконними та необґрунтованими, оскільки жодних порушень, систематичного невиконання без поважних причин обов*язків, покладених трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку не допускав,заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не застосовувалися,з пропозицією надати пояснення щодо допущенних порушень відповідач не звертався,з наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності ніхто не ознайомлював, трудова книжка не видавалась,в день звільнення відповідач остаточно не розрахувався. Просив поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права,оскільки дізнався про звільнення в лютому 2013 року,трудову книжку отримав 29 квітня 2013 року,намагався вирішити питання, пов*язані з порушенням трудових прав шляхом звернення до органів прокуратури, Територіальної державної інспекції праці в Харківській області ,які встановили порушення трудового законодавства відповідачем, але останній відмовився усунути допущенні порушення,що стало підставою для звернення до суду з позовом. Крім того, просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни,змінити формулювання звільнення,стягнути заборгованість по зарплаті - 3671,13грн. та моральну шкоду,яка полягає в порушенні його життєвого укладу, нервовості,що призвело до зіпсування відносин з рідними та знайомими ,розмір завданої шкоди встановлює у 2000грн.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутність, на позові наполягає.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи однак до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, вважає за можливе розглядати справу за відсутність сторін з постановою заочного рішення, на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

Суд, вважає встановленими наступні факти та відповідні до них правовідносини:

Сторони по справі перебували у трудових правовідносинах. 01.10.2004 року на підставі наказу №17 від 30.09.2004 року позивача було прийнято на посаду наповнювача балонів в ТОВ»Дергачі кисень ».

01.02.2013 року звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади за власним бажанням,що підтверджується копією заяви та розпискою про її отримання 04.02.2013 року.

За п.3ст.40 КЗпП України власник має право розірвати трудовий договір,укладений на невизначений строк,а також строковий трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов*язків,покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку,якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Наказом №30 від 30.11.2012 року позивача було звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичні порушення трудової дисципліни,однак відповідачем не надано жодного наказу про невиконання позивачем обов*язків, покладених на нього трудовим договором ,або правил внутрішнього трудового розпорядку за що до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення,чи пояснень невизнання позивачем обставин, вказаних в цих наказах. Суду не надано доказів повідомлення позивача під розписку про існування таких наказів. За таких обставин суд проходить до висновку про недоведеність фактів вчинення працівником проступків,за які до нього було вжито дисциплінарні стягнення,тобто відсутності в його діях вини.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 « Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб,звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з*ясувати ,в чому конкретно виявилося порушення ,яке стало приводом для звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст.40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених ст..ст. 147,148,149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.

На підставі наведено суд, приходить до висновку про незаконність наказу про звільнення позивача за п.3ст.40 КЗпП України,необхідності його скасування та зміни формулювання звільнення позивача за власним бажанням за ст..38 КЗпП України.

Згідно перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області від 24.04.2013 року за зверненням позивача встановлено ,що його звільнення здійснено з порушенням вимог ст..43 КЗпП України без попередньої згоди виборного органу(профспілкового представника),первинної профспілкової організації. Встановлено , що згідно відомостей на виплату грошей за період з 18.05.2012 року по 30.11.2012 року підприємством виділялись кошти для виплати заробітної плати,однак одержання цих коштів не підтверджено особистим підписом,заборгованість із заробітної плати складає-3671,13грн.

Відповідно до ст..117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки,зазначені в ст..116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство,установа,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно довідки відповідача від 14.10.2013 року, середній заробіток позивача за час роботи складає - 319,19грн ,що значно менше мінімальної заробітної плати,що викликає сумнів у доведеності вказаної суми.

Згідно довідки ТОВ»Логос» від 13.11.2013 року вбачається,що підприємство розташовано у с. Подвірки Дергачівського району Харківської області,де працює 4 наповнювача балонів та зарплата за 10 місяців з 01.01.2013 року по 31.10.2013 року склала56 450,31грн.,середня зарплата становить-1411,26грн.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку проведено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

(1411.26 +1411,26=2822.52грн.:44 роб.дня=62,72грн.х247 днів затримки розрахунку=15 491,84грн.)

Згідно ч.1ст.233 КЗпП України працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня ,коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права,а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивачу про його звільнення стало відомо лише у лютому 2013 року, трудову книжку відповідачем було направлено 29 квітня 2013 року,що підтверджується копією конверту про відправлення трудової книжки із штемпелем пошти та звернення позивача до суду з позовною заявою - 20.05.2013 року з чого суд, робить висновок ,що позивач звернувся до суду з позовом в межах встановленого Законом місячного терміну.

Відповідно до ст. 60 ч. ч. 1, 2, 3 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження завдання йому моральної шкоди,тому суд, не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 57, 60 , 213 - 215 ЦПК,ст..47,115,117,147,233,235, 237-1 КЗпП України,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 30 від 30 листопада 2012 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 за систематичне порушення трудової дисципліни згідно п.3 ст.40 КЗпП України.

Змінити формулювання звільнення та вважати звільненим за власним бажанням за ст.. 38 КЗпП України.

Стягнути з ТОВ»Дергачі - кисень» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі-3671,13грн.

Стягнути з ТОВ»Дергачі - кисень» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 01.12.2012 року по 26.11.2013 року в сумі-15 491,84грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ТОВ»Дергачі - кисень» на користь держави-Первомайського управління Державної казначейської служби України Харківської області,код одержувача:37327442,банк одержувача:ГУДКУ у Харківській області,МФО: 851011,код ЄДРПО суду:22705741 судовий збір- 383,26грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після отримання його копії , безпосередньо до апеляційного суду Харківської області через місцевий суд.

Суддя:

ОСОБА_2