Рішення № 35524486, 23.10.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р.Справа № 922/1222/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Шатерніков М.І.

судді: Жигалкін І.П. , Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Супрун М.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ТОВ "Нестсервіс", м. Харків про стягнення 17239976,53 грн. за участю представників сторін:

позивача - Варданян А.В. (дов. № 350/11.5.2 від 12.08.2013 року)

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "ВТБ Банк", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Моноліт" будівельний альянс", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 140-Ю від 06.09.2007 року у розмірі 17239976,53 грн., яка виникла станом на 12.03.2013 р. у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Нестсервіс" взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредитних кошт та сплати відсотків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між позивачем та відповідачем договір поруки № 140-П від 06.09.2007 р. та ст. 526, 530, 554, 543, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 173, 175, 193, 216, 218, 220, 229, 230, 346 ГК України. Судовий збір у розмірі 70540,50 грн. просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.03.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1222/13-г та розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. розгляд справи № 922/1222/13-г було відкладено на 29.05.2013 р. об 11:30. Цією ж ухвалою строк вирішення даного спору було продовжено за клопотанням представника позивача за межами, визначеними ч.1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 09 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.05.2013 р. розгляд справи № 922/1222/13 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 922/2060/13.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2013 р., у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, розгляд справи № 922/1222/13 було поновлено та призначено до слухання у судовому засіданні на 02 жовтня 2013 р. о 10:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2013 року для розгляду справи № 922/1222/13 було вирішено призначити колегію суддів, оскільки дана справа є складною за своїм правовим характером та потребує ретельного аналізу діючого законодавства.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської області від 02.10.2013 року, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 02.10.2013 р. про призначення колегіального розгляду справи № 922/1222/13 та враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 року, для розгляду справи № 922/1222/13, було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Жигалкін І.П. та суддя Погорелова О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.10.2013 р. розгляд справи № 922/1222/13-г було відкладено на 23.10.2013 р. о 10:00.

У судовому засіданні, призначеному на 02.10.2013 року, представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засіданні не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа свого повноважного представника у судове засідання не направила, про причини неявки у судове засідання не повідомила.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія судів вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06 вересня 2007 року між ВАТ ВТБ Банк, правонаступником якого є ПАТ "ВТБ БАНК" (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нестсервіс" (3-я особа, позичальник), було укладено Кредитний договір № 140-Ю (Кредитний договір), за яким позивач надав відповідачу кредит в сумі 2000000 доларів США, строком до 05.09.2014 р., з умовою сплати відповідачем відсотків розмірі 12 % річних.

За умовами Кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно, у встановлені договором строки, здійснювати повернення частини кредиту, та сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту.

29 жовтня 2008 року було укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, якою було змінено розмір процентної ставки, та встановлено, що з 06.09.2007 року процентна ставка за користування кредитом становитиме 12% річних, а з 15 жовтня 2008 року - 13,5 % річних.

28 жовтня 2009 року між позивачем та 3-ю особою було укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №2; 15 квітня 2010 року договір про внесення змін та доповнень №3; 06 вересня 2010 року договір про внесення змін та доповнень №4; 30 березня 2012 року договір про внесення змін №5, 31 серпня 2012 року договір про внесення змін №6 якими змінювались графіки повернення кредиту та деякі інші умови щодо періодів дії відсоткової ставки.

31 серпня 2012 року, в зв'язку з реструктуризацією боргу, сторонами було укладено договір про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю від 06 вересня 2007 року, яким було встановлено графік сплати прострочених процентів.

Пунктом 7.1. договору про внесення змін та доповнень №3 до Кредитного договору №140-Ю встановлено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за Кредитом Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення заборгованості за Кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

Аналогічні умови відповідальності встановлені п. 7.2. договору про внесення змін та доповнень №3 до Кредитного договору №140-Ю, щодо прострочення Позичальником зобов'язань з погашення інших плат за користування кредитом.

П. 3.2.1. Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №3 встановлено, що відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу щорічну комісію за управління кредитом у розмірі 1% від суми діючого на момент сплати ліміту кредитування в строк не пізніше 06 вересня кожного календарного року кредитування.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 2000000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером №ТR.8569.1. від 10 вересня 2007 року.

Однак, Позичальник систематично порушував умови Кредитного договору, не виконував зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту, по сплаті процентів за користування кредитом, у зв'язку з зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВ "Нестсервіс" про стягнення заборгованості .

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2013 р. у справі № 922/1223/13 позовні вимоги позивача - ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ "Нестсервіс" задоволено. Даним рішенням господарського суду встановлено, що заборгованість ТОВ "Нестсервіс" перед позивачем станом на 12.03.2013р. склала 17239976,53 грн., яка складається з 13412254 грн. строкової заборгованості за кредитом; 1914323, 50 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 22989,87 грн. строкової заборгованості по процентам за користування кредитом; 738036,53 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 1040105,91 грн. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами згідно умов Кредитного договору; 41632,89 грн. простроченої заборгованості по сплаті щорічної комісії, нарахованої за період з 06.09.2011 року по 05.09.2012 року; 7178,71 грн. пені нарахованої в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо погашенням кредиту; 9081,90 грн. пені нарахованої у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 36883,30 грн. пені нарахованої у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами; 4804,32 грн. пені нарахованої у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати щорічної комісії; 1435,70 грн. три відсотки річних за прострочення сплати кредиту; 1816,30 грн. три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами порядок сплати яких був визначений договором про внесення змін №7 до Кредитного договору №140-Ю; 7376,80 грн. три відсотки річних за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами; 1921,73 грн. три відсотки річних за прострочення сплати щорічної комісії за управління кредитом; 135,08 грн. інфляційних витрат у зв'язку з простроченням сплати щорічної комісії, в зв'язку з чим судом з ТОВ "Нестсервіс" на користь позивача стягнуто кредитний борг у сумі 17239976,53 грн., а також судові витрати у розмірі 68820,50 грн.

У відповідності до положень ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як зазначає позивач, на теперішній час, рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013 р. у справі № 922/1223/13 ТОВ "Нестсервіс" не виконується, кредитна заборгованість не погашається.

Дана заборгованість підтверджується розрахунком, що наданий позивачем, а також не спростована відповідачем та третьою особою.

Також, судом встановлено, що 06 вересня 2007 року між позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс" (відповідач) та 3-ю особою був укладений договір поруки № 140-П, відповідно до умов якого відповідач поручився перед банком за виконання ТОВ "Нестсервіс" зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № 140-Ю від 06 вересня 2007 р. та будь-якими додатковими угодами до нього.

29 жовтня 2008 року було підписано договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору поруки № 140-П від 06.09.2007 р. та 15 квітня 2010 року договір про внесення змін та доповнень № 2 до договору поруки № 140-П від 06.09.2007 р.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи викладене, колегією суддів встановлено, що 3-я особа - ТОВ "Нестсервіс", має заборгованість перед позивачем станом на 12.03.2013р., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором № 140-Ю від 06 вересня 2007 р. у розмірі 17239976,53 грн. та відповідач є солідарним боржником по сплаті вказаної суми.

Частина перша ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд зазначає, що відповідач не надав жодних заперечень по суті заявлених позовних вимог, відповідачем не доведений факт відсутності заборгованості перед позивачем, а також не оспорюються наведені позивачем розрахунки, хоча відповідач мав можливість надати обґрунтування своєї позиції по справі.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, знаходить правові підстави для задоволення позовних вимог, так як вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530,543, 553, 554, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс" (61052, місто Харків, провулок Мало-Панасівський, 4/7, ідент. код 32436574) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ідент. код 14359319) заборгованості у розмірі 17239976,53 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс" (61052, місто Харків, провулок Мало-Панасівський, 4/7, ідент. код 32436574) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ідент. код 14359319) 68820,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Шатерніков М.І. Жигалкін І.П. Погорелова О.В.