Ухвала суду № 35523658, 12.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р.Справа № 1570/6364/2012

Категорія: 8.1.5 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства „Інвестжитло" на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року по справі за позовом державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до державного підприємства „Інвестжитло" про стягнення 159580,05 грн., -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства „Інвестжитло" про стягнення 159580,05 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року позов задоволено повністю. Стягнуто з державного підприємства „Інвестжитло" суму заборгованості у розмірі 159580,05 грн., з них: по земельному податку з юридичних осіб суму заборгованості у розмірі 156663,30 грн.; по збору за забруднення навколишнього природного середовища суму заборгованості у розмірі 2916,75 грн.

ДП „Інвестжитло" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони по справі сповіщались належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання, однак своїм правом на участь в розгляді апеляційної скарги не скористались та у судове засідання не з'явилися, тому судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122, ст. 197 КАС України.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що державне підприємство «Інвестжитло» зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 20.12.2004 року (ас. 15).

Відповідач знаходиться на обліку за неосновним місцем обліку в державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Станом на 02.08.2012 року згідно облікових карток, що ведуться позивачем, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по земельному податку становить 159580,05 грн., з них 156663,30 грн. та інші збори за забруднення навколишнього природного середовища - 2916,75 грн. (а.с. 4-8).

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточною року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, відповідачем до ДПІ у Матиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС подано податкову декларацію з плати земельного податку за № 9010330809 за 2012 рік, в якій підприємством самостійно визначено розмір земельного податку на рік (а.с. 11-12).

Також, відповідачем був наданий податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за № 150707 за 2010 рік, в якій підприємством самостійно визначено розмір збору в розмірі 975, 45 грн.(а.с. 13). Станом на 31.12.2011 рік, враховуючи недоїмку відповідача в сумі 1940,91 грн. заборгованість по збору за забруднення навколишнього природного середовища склала 2916,75 грн.

Однак, визначений розмір земельного податку підприємство вчасно не сплачує, як і збору за забруднення навколишнього природного середовища внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 159580,05 грн.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 14.1.175 ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі встановлених цим Кодексом.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що оскільки частина земельної ділянки була передана у власність ПП „Модуль", обов'язок по сплаті податку за її користування виникає не в повному обсязі.

Разом з тим, як зазначив сам апелянт у своїй апеляційній скарзі протягом 2012 року від оскаржував дії державного виконавця щодо прийняття до виконавчого провадження звіту про експертну оцінку заарештованого рухомого та нерухомого майна, а саме земельної ділянки, яка була передана у власність ПП „Модуль".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про стягнення 159580,05 грн., належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

11.11.2013 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в зв'язку з скрутним фінансовим становищем, оголошенням простою на підприємстві та знаходженням юридичного відділу у м. Києві.

Вказане вище клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки вказані в ньому підстави не є поважними, доводи заявника викладені в його апеляційній скарзі та на думку колегії суддів подача цього клопотання спрямована на затягування розгляду справи та як слід отримання відстрочки на виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства „Інвестжитло", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року по справі № 1570/6364/2012, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль