Постанова № 35521597, 25.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 914/1858/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя

Бородіна Л.І., суддя Шевель О.В.,

при секретарі Лисокобилка А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Дребот І.А. за довіреністю від 11.01.2011р. №13-58/11д;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3059 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 04.09.13р. у справі № 914/1858/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", м.Львів,

до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків, в особі Львівського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк", м.Львів,

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.09.2013р. (суддя Жигалкін І.П.) в позові відмовлено частково. В частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Львівського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" надати звіт відповідно до ст. 30 та ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" по факту звернення стягнення на майно та майнові права провадження у справі №914/1858/13 припинено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (61002, м. Харків, вул. Артема, 30, код 09804119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064) суму судового збору у розмірі 573,50 грн.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що по формі звіт підписано неналежною особою - представником за довіреністю, копію якої не долучено до звіту, а отже, і незрозумілі повноваження представника, зокрема, в частині підписання звіту та надання його компанії «Лізинговий дім». У звіті відсутні необхідні елементи документу, а саме дата та місце складання, печатка банку. На думку позивача, по суті звіт взагалі не відповідає законодавству.

Також, як зазначає апелянт, відповідно до запису 26 з Витягу з реєстру обтяжень рухомого майна виданого 14.08.2013р. №41581147 станом на дату видачі зазначеного витягу чинний запис про обтяження сівалки зернової Mega Seed 6002 К2, а звернення стягнення не зареєстроване. Тому, можна зробити висновок, що майно не продане, а залишено у власності банку, а вже банк від свого імені продавав майно. Тобто, на думку апелянта, відповідно до ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» банк зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують здійснення від імені компанії юридично значимих дій, в т.ч. які породжують певні податкові зобов'язання для компанії.

Відповідач надав до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Лізинговий дім» (вх. №10277 від 29.10.2013р.), в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2013р. у справі №914/1858/13 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на те, що позивачем не обґрунтовано, чим саме порушено його право у зв'язку з відсутністю у нього витребуваних документів, та якими саме нормативно-правовими актами передбачено обов'язок відповідача надавати такі документи.

Також, відповідач надав до суду додаткові пояснення по справі (вх. №10856 від 15.11.2013р.).

Представник позивача у судове засідання 18.11.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2013р. підтримав свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В травні 2013р. ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ПАТ "Мегабанк" в особі Львівського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" про зобов'язання відповідача надати звіт відповідно до ст. 30 та ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" по факту звернення стягнення на майно та майнові права; витребування у відповідача та передачі позивачеві копій документів (договору купівлі-продажу сівалки зернової Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2; документів (звіт та акт) про оцінку вартості сівалки зернової Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2 згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; документу про дохід, який одержав відповідач від права управління майном; документу про зарахування в рахунок погашення боргу компанії 594 593,51 грн. за кредитним договором № 177/2008 від 29 травня 2008 року коштів від продажу майна та доходів від управління майном, а також від звернення стягнення на майнові права.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.06.2013р. справу №914/1858/13 передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Як свідчать матеріали справи, позов обґрунтовано тим, що 29.08.2008р. між ВАТ «Мегабанк», кредитодавцем, та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", позичальником, укладено кредитний договір №177/2008.

22.01.2009р. між ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк", заставодержателем, та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім", заставодавцем, укладено договір застави рухомого майна №02/2009-з, згідно з яким цей договір забезпечує виконання заставодавцем зобов'язання за кредитним договором №177/2008 від 29.08.2008р. (а.с. 143-144).

Відповідно до п.1.2. договору застави предметом застави є сівалка зернова Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Рогатинський район, с.Чагарів.

В зв'язку з невиконанням ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" своїх зобов'язань за кредитним договором, 27.10.11р. Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у справі № 2/547-2011 винесено рішення, яким для повернення заборгованості за кредитним договором №177/2008 від 29 серпня 2008 року в сумі 594 593,51 грн. вирішено звернути стягнення на предмет застави за договором №174/2008-3 від 31.10.2008р. застави рухомого майна-сівалку зернову Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, с. Чагарів, і належить ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім" на праві власності на підставі договору №121 від 27.07.2008р. поставки сільськогосподарської техніки, укладеного між ТОВ "Компанія "Лізинговий Дім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", із застосуванням процедури передбаченої статтею 26 Закону України від 18 листопада 2003 року N1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", - продаж Публічним акціонерним товариством "Мегабанк", як обтяжувачем, предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", для чого надати ПАТ "Мегабанк" право зняти предмет застави з реєстраційного обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. у справі №5023/1535/12 (5023/8962/11) постановлено на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" від 27.10.2011р. у справі №2/547-2011 видати наказ, яким, зокрема, для повернення заборгованості за кредитним договором №177/2008 від 29.08.2008р. в сумі 594 593,51 грн. вирішено звернути стягнення на предмет застави рухомого майна-сівалку зернову Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2, із застосуванням процедури передбаченої статтею 26 Закону України від 18 листопада 2003 року N1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", - продаж Публічним акціонерним товариством "Мегабанк", як обтяжувачем, предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", для чого надати ПАТ "Мегабанк" право зняти предмет застави з реєстраційного обліку.

На виконання даного рішення ПАТ «Мегабанк» укладено договір купівлі-продажу предмета застави - сівалки зернової Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2 з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності.

Зі звіту про продаж предмета застави, наданого відповідачем до матеріалів справи, вбачається, що ПАТ "Мегабанк" у відповідності до п.4.2. договору № 02/2009-3 застави рухомого майна від 22.01.2009р. та на підставі ст. 30 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" для погашення заборгованості по кредитному договору № 177/2008 від 29.08.2008р., укладеному між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" було здійснено продаж предмета застави: сівалка зернова Мега Сід (Mega Seed) 6002К2 за ціною 250 000,00 грн.

Кошти від реалізації предмета застави, ПАТ "Мегабанк" згідно зі звітом розподілились наступним чином: 190 326,09 грн. на погашення заборгованості по тілу кредиту по кредитному договору № 177/2008 від 29 серпня 2008р., укладеному між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім"; 59 673,91 грн. на погашення відсотків по кредитному договору № 177/2008 від 29 серпня 2008р., укладеному між ПАТ "Мегабанк" та ТОВ "Компанія "Лізинговий дім".

Як свідчать матеріали справи, відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №31825 від 02.09.2013р.) заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що ПАТ «Мегабанк» у відповідності до вимог ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» було направлено ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім» звіт про продаж предмета застави - сівалки зернової Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2 (копія звіту надана до матеріалів справи, а.с.142). Також просив у зв'язку з наданням ПАТ «Мегабанк» звіту про продаж майна припинити провадження у справі в цій частині. Щодо вимог позивача про витребування та передачі позивачеві копій документів зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено необхідності надсилання на адресу боржника копій витребуваних документів (а.с.141).

04.09.2013р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, яким в позові відмовлено частково. В частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" в особі Львівського центрального регіонального відділення ПАТ "Мегабанк" надати звіт відповідно до ст. 30 та ст. 32 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" по факту звернення стягнення на майно та майнові права провадження у справі №914/1858/13 припинено.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 пп.1 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Кожна особа, згідно з ст. 15 Цивільного кодексу України, має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Норми статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 ГК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що права та законні інтереси кожного суб'єкта господарювання та споживача захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вважаючи свої права порушеними, позивач повинен обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає зазначеним нормам законодавства.

Відповідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать).

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Вимоги позивача про витребування у відповідача звіту про продаж предмета застави є безпідставними та спростовуються матеріалами справи..

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" протягом десяти днів із дня продажу предмета забезпечувального обтяження обтяжувач-продавець відповідного рухомого майна зобов'язаний надати боржнику та всім обтяжувачам, на користь яких було встановлено зареєстроване обтяження цього рухомого майна, письмовий звіт про результати.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи відповідачем до суду надано звіт про продаж предмета застави відповідно до ст. 30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначений звіт отриманий представником позивача Рябчун Р.М. у судовому засіданні 02.09.2013р.

Посилання апелянта на невідповідність звіту положенням діючого законодавства та на підписання його неналежною особою, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на те, що положеннями діючого законодавства не встановлені вимоги щодо форми та змісту звіту, передбаченого ч.6 ст.30 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Наданий ПАТ «Мегабанк» звіт про продаж предмета застави (а.с.142) містить дату складання, інформацію про продаж предмета застави з посиланням на реквізити договорів кредиту та іпотеки та про розподіл коштів від реалізації предмета застави на погашення заборгованості по кредитному договору. Крім того, в матеріалах справи наявна довіреність від 30.08.2013р. №13-474/12д на представництво Черкасовим І.Р., особою, яка підписала звіт, інтересів ПАТ «Мегабанк» (а.с.145).

Також не відповідає вимогам діючого законодавства посилання апелянта щодо необхідності проставлення печатки на доданому звіті з огляду на те, що ним не обґрунтовано, з посиланням на діюче законодавство, твердження стосовно того, що даний звіт являється фінансовим документом.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі в цій частині позову на підставі положень п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві просив витребувати у відповідача та передати позивачу копії документів, а саме, договору купівлі продажу сівалки зернової Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2; документів (звіт та акт) про оцінку вартості сівалки зернової Мега Сід (Mega Seed) 6002 К2 згідно Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"; документу про дохід, який одержав відповідач від права управління майном; документу про зарахування в рахунок погашення боргу компанії 594 593,51 грн. за кредитним договором № 177/2008 від 29.08.2008р. коштів від продажу майна та доходів від управління майном, а також від звернення стягнення на майнові права.

Однак, вимогами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", нормами чинного законодавства, а також умовами договору №02/2009-3 застави рухомого майна від 22.01.2009р., рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" від 27.10.2011р. у справі № 5015/4986/11 не передбачено необхідності надсилання на адресу боржника копій витребуваних ТОВ "Компанія "Лізинговий дім" документів.

Таким чином, відповідач своїми діями не порушує як діюче законодавство, так і укладений договір. Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач не надавав доказів витребування у відповідача даних документів.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, такий спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про витребування документів не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, та правомірно відмовлено позивачу в цій частині позовних вимог.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 04.09.2013р. у справі № 914/1858/13 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.09.13р. у справі № 914/1858/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.11.2013р.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Шевель