Рішення № 35521252, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19782/13 19.11.13 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма

«Салд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ»

про стягнення 193 250,93 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Севлісян Г.Ф. за довіреністю № 830-Ю від 30.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Салд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» про стягнення 193 250,93 грн., з яких 171 687,52 грн. основного боргу, 12 979,08 грн. пені та 8 593,33 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати виконаних відповідачем робіт за договором № 270/11 від 19.09.2011 р.

Ухвалою суду від 16.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19782/13, розгляд справи призначено на 30.10.2013 року.

29.10.2013 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи по справі на виконання вимог суду.

Ухвалою суду від 30.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 19.11.2013 р.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та витребувані судом документи не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань від відповідач через відділ діловодства суду не надходило.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

19.09.2011 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Салд» (надалі - позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (надалі - відповідач, Замовник) було укладено Договір № 270/11 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник своїми силами та (або) залученими сулами зобов'язався виконати роботи, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи на умовах, обумовлених даним Договором.

Згідно з п. п. 2.1., 2.1.1. Договору, попередня ціна робіт по даному Договору складає 622 048,63 грн. Остаточна вартість робіт по Договору визначається Сторонами виходячи з фактичного обсягу робіт, виконаних Підрядником, на підставі Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3.

Відповідно до п. п. 2.2., 2.2.2. Договору, до початку виконання робіт Замовник перераховує на поточний рахунок Підрядника авансовий платіж у розмірі 100 000,00 грн. (з ПДВ). Оплата виконаних робіт, з пропорціональним врахуванням авансових платежів, здійснюється Замовником не пізніше 5 календарних днів з моменту підписання Сторонами Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується Актами приймання виконаних робіт № 1 від 30.11.2011 р. на суму 34 152,00 грн., № 3 від 30.12.2011 р. на суму 48 804,80 грн., № 4 від 31.11.2012 р. на суму 55 282,80 грн., № 5 від 30.12.2011 р. на суму 29 708,80 грн., № 2 від 30.11.2011 р. на суму 25 416,00 грн.

При цьому, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 171 648,52 грн.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у випадку порушення Замовником строків оплати виконаних та прийнятих робіт, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, відповідач за порушення зобов'язань за Договором має сплатити 12 979,08 грн. пені та 8 593,33 грн. 3 % річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7; код ЄДРПОУ 21570210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Салд» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 61; код ЄДРПОУ 37360757) 171 678 (сто сімдесят одну тисячу шістсот сімдесят вісім) грн. 52 коп. заборгованості, 12 979 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 08 коп. пені, 8 593 (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 33 коп. 3 % річних та 3 865 (три тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 02 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Н.І. Зеленіна