Рішення № 35518147, 26.11.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/5959/13-ц

Провадження №2/210/1927/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Костенко В.В.

при секретарі Панчук О.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з втратою професійної працездатності.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що працюючи в період з 1975 по 2005 р.р. в ВО "Кривбасруда", а у подальшому у Відкритому акціонерному товаристві "Криворізький залізорудний комбінат" на шахті "Гвардійська" за професіями - підземний електрозварювальник, підземний бурильник, підземний крипільник, був звільнений з підприємства в зв'язку з виходом на пенсію. Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково - дослідного інституту промислової медицини 28.08.2003 року (протокол № 1491) встановлено профзахворювання - вегетативно - сенсорна полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок першого - другого ступеню з вираженим периферичним ангіодистонічним синдромом, дефартрозом суглобів кистей двостороннім плечолопатковим періартрозом другого ступеню, ліктьовий періартроз першого - другого ступеню. За висновком медико - соціально експертної комісії йому первинно 10.11.2003 року встановлено 30% втрати професійної працездатності в зв'язку з отриманим профзахворюванням, в 2004 та 2006 р.р. - підтверджено 30% втрати професійної працездатності, 17.11.2008 року встановлено на безстроковий термін 30% втрати професійної працездатності. Встановлено 3 групу інвалідності. Він зазначив, що в зв'язку з отриманим профзахворюванням, втратою працездатності, встановленням інвалідності переносить фізичні болі та моральні страждання, оскільки - його непокоять хронічні болі та оніміння в руках, виникла деформація зап'ястних суглобів, більше справа, турбують болі в ліктьових суглобах, болі вздовж хребта, більше в ділянці попереку. В зв'язку з проблемами в ліктьових суглобах не має змоги тримати предмети навіть невеликої важкості, бо виникає пухнення рук. По причині приступів болю в кистях рук, не має можливості повноцінно займатися фізичними вправами, вести домашній побут, відчуває дискомфорт серед знайомих у зв'язку зі своєю неповноцінністю. Все вищевказане завдає йому нервові потрясіння, оскільки це загальновідомий факт, втрата здоров'я призвела до відчуття неповноцінності та безпорадності. Перебуваючи тривалий час на лікуванні, зазначає, що втратив домашній затишок і звичні нормальні життєві зв'язки. Все це призвело до вимушених змін і порушень в його життєвих, особистих, побутових і виробничих відносинах. В зв'язку з цим, він звернувся до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - на його користь 229000,00 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 не був присутній, про час та місце розгляду справи сповіщений належно, що підтверджено матеріалами справи. Про причини неявки в суд не сповіщено.

Представник позивача, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні зазначила, щодо можливості розгляду справи за відсутністю її довірителя, оскільки останній, за станом свого здоров'я не має змоги бути присутнім у судовому засіданні та надала їй, як представнику усі повноваження, що передбачені законодавством України. Представник в судовому засіданні вказала, що позов підтримує повністю, при цьому посилалася на обставини, вказані в позовній заяві та просить при винесені рішення врахувати - що позивачу заподіяна шкода здоров'ю у зв'язку з отриманим профзахворюванням, він втратив працездатність в розмірі 30 відсотків на безстроковий термін, являється інвалідом 3 групи, в результаті на теперішній час має систематичні приступи болю в ліктьових суглобах, виникає отікання рук, в зв'язку з деформацією зап'ястних суглобів в плечі, не має змоги повноцінно рухати руками, піднімати навантаження, змушений приймати медикаменти та обезболюючі препарати, звертатися за допомогою лікарів. В результаті, у нього змінився рівень та ритм життєвої діяльності, потребує багато зусиль для організації свого життя.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що для встановлення факту спричинення позивачеві моральної шкоди, необхідне проведення медико-соціальної експертизи і її висновок. До суду позивач такий висновок не представив, у зв'язку з цим Фонд вважає, що позивач не довів факт заподіяння моральної шкоди. Крім того, у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині "відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Законом України № 717 - V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачалося виплата моральної шкоди - виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Відповідно до запису в трудовій книжці, встановлено, що позивач пропрацював в період з 1975 в ВО "Кривбасруда", в наступному в Відкритому акціонерному товаристві "Криворізький залізорудний комбінат" в шахті "Гвардійська" по професії - підземним електросварщиком, підземним бурильником, підземним крипільником, охоронцем, 13.02.2005 року - звільнений з підприємства в зв'язку з виходом на пенсію ( а.с.5-11)

Комісією в складі представників: страхового експерта ФСС, керівництва ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат", 8 - ї міської лікарні проведено розслідування та складено Акт розслідування професійного захворювання № 15 від 30.09.2003 року. В пункті 15 Акту встановлено причину отримання профзахворювання, а саме перевищення на робочому місці позивача шкідливих факторів в декілька разів - рівень вібрації 105дБ при нормі 92дБ, маса вантажу при переміщенні станка вручну 60 кг при нормі 30 кг. В пункті 17 вказано винних посадових осіб, в заподіянні шкоди здоров'ю позивачу, а саме керівництво ш. "Гвардійська" ВАТ "Криворізький залізорудний комбінат"( а.с.11-14).

За висновком медико - соціальної експертної комісії мені первинно 10.11.2003 року ОСОБА_3 встановлено 30% втрати професійної працездатності в зв'язку з отриманим профзахворювання ( а.с.15), при наступних оглядах 04.11.2004, 07.11.2006 року та 17.11.2008 року підтверджено 30% втрати професійної працездатності на безстроковий термін, встановлено 3 групу інвалідності ( а.с.16-18). Позивачеві лікарями встановлено противопоказання: переохолодження, важка праця, вимушена поза.

З наданих виписних епікризів медичних установ, встановлено, що позивач в зв'язку з погіршенням стану здоров'я проходив неодноразово стаціонарно лікування в Науково - дослідному інституті промислової медицини. Рішенням лікувально - експертної комісії Українського науково - дослідного інституту промислової медицини 28.08.2003 року (протокол № 1491) встановлено профзахворювання - вегетативно - сенсорна полінейропатія верхніх та нижніх кінцівок першого - другого ступеню з вираженим периферичним ангіодистонічним синдромом, дефартрозом суглобів кистей двостороннім плечолопатковим періартрозом другого ступеню, ліктьовий періартроз першого - другого ступеню. З медичних документів встановлено, що позивач потребує та йому рекомендовано - нагляд лікарів, прийом медикаментів (антибіотиків), щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії - профілакторії, уникати переохолодження ( а.с.19-24).

На підставі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань, що призвели втрату працездатності передбачено відшкодування Відділенням Фонду моральної шкоди за наявності факту її заподіяння.

Доводи відповідача, що на підставі Закону України № 717-У від 23.02.2007 року внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності, відповідно до яких всі норми даного закону, якими передбачено виплата моральної шкоди виключено, згідно п.22 ч.71 Розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", у Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності" у п. З розділу XI "Прикінцеві положення" після абзацу 3 доповнено новим абзацом "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року" є безпідставними.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду у зв'язку з тим, що на той час, коли позивачу було встановлено стійку втрату професійної працездатності, а це було у 2003 році, згідно зі ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на відділення виконавчої дирекції Фонду…

Той факт, що у відповідності з Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - в "частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку"", на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., він дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина .

Не приймає до уваги суд також і доводи відповідача про те, що на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу, оскільки відповідно до "Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. №212, МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу 10 листопада 2003 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивачу ОСОБА_3 була заподіяна шкода здоров'ю внаслідок отримання професійного захворювання та інвалідності, дійсно позивач втратив працездатність в розмірі 30% на безстроковий термін, переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушений приймати ліки та постійно звертатися та бути під наглядом лікарів. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками профзахворювання, позивачу порушено його звичний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки. На теперішній час має проблеми з суглобами, ліктьовими та зап'ястними, оскільки виникла деформація кистей, непокоять оніміння та отікання рук, болі вздовж хребта та в ділянці попереку. Позивач не бачить перспектив на майбутнє, в зв'язку зі станом його здоров'я, тому переносить моральні страждання та переживання.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачу моральну шкоду.

Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03. 1995 року, з подальшими змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить із суми, яку визначив позивач, тобто - 229000, 00 гривень, також, суд враховує, характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань в зв'язку з професійним захворюванням, тривалість лікування, втрату можливості його трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, а саме втрати 30 % втрати професійної працездатності на безстроково, встановлення 3 групи інвалідності, вищевказане потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд вважає, що компенсацію в заподіяні моральних страждань слід призначити ОСОБА_3 у розмірі 16000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає позивач, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" сторони у справі звільнено від сплати судового збору.

Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 25913606, м.Кривий Ріг-74 пр.Миру, 30-а на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, м.Кривий Ріг-84, вул.Співдружності , 72/30 моральну шкоду у розмірі 16000 ( шістнадцять тисяч)гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту винесення рішення, подачею апеляційної скарги, а особами які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення у той же строк із дня проголошення його вступної та резолютивної частини.

Повне рішення суду виготовлено на протязі п»яти днів із моменту проголошення його вступної та резолютивної частини.

Суддя:

ОСОБА_4