Рішення № 35517488, 11.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2013 р.Справа № 921/989/13-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, бул. Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль

до відповідача Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство", вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область

про cтягнення 49 460 грн. збитків за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

За участю представників сторін:

прокурора: Васильківська О.А., посвідчення 015035 від 05.02.2013 р.;

позивача: Мазур Т.В., , довіреність 1-1/23-1 від 05.01.2012 р.;

відповідача: Деременда В.І., доручення № 533 від 14.10.2013р.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача - державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" про cтягнення 49 460 грн. збитків за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2013 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 14.10.2013 р., який відкладався на 28.10.2013 р., а також на 11.11.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок чого державі завдано 9 450 грн. збитків за незаконну вирубку дерев та 40 010 грн. збитків за пошкодження дерев до ступеня припинення росту при проведенні вибіркової санітарної рубки.

При цьому, 28 жовтня 2013 р. прокурором через канцелярію суду було подано клопотання про уточнення позовних вимог, яке суд розцінює як заяву про зміну підстави позову, за змістом якої Тернопільський міжрайонний прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері замість посилань зазначених в первісній позовній заяві про те, що при проведенні натурної перевірки у кварталі 58 виділі 11 в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Савинське", виявлено 11 пнів незаконно зрізаних дерев, просить вважати правильним текст: "при проведенні натурної перевірки у кварталі 10 виділі 1 в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Савинське", виявлено 11 пнів незаконно зрізаних дерев".

Крім того, як вбачається із змісту вказаної вище заяви позивач просить суд внести виправлення і в інший текст позовної заяви, а саме: замість слів: "…в доход спеціального фонду місцевого бюджету Баришської сільської ради" вважати правильним посилання по тексту позовної заяви: "…в доход спеціального фонду місцевого бюджету Зубрецької сільської ради".

Оцінюючи відповідність даної заяви вимогам процесуального законодавства суд враховує, що в силу частини 2 статті 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви виключно до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Пунктом 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Вирішуючи по суті вказану заяву, суд прийшов до висновку, що прокурор змінив обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення заборгованості і є, по суті зміною підстави позову, що дозволяє Господарський процесуальний кодекс України.

З огляду на те, що за станом на момент подання такої заяви розгляд справи по суті не розпочато, подана заява відповідає вимогам ст.ст.54-57 ГПК України, враховуючи положення ч.4 ст.22 ГПК України та п.3.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суд приймає її до розгляду.

Присутні у судовому засіданні 11.11.2013 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та у письмових поясненнях від 08.11.2013 р.

Згідно усних пояснень повноважного представника, а також наданого письмового відзиву, відповідач з позовними вимогами не погоджується, зазначає, що позивачем не доведено самовільну рубку дерев підприємством або його окремими працівниками. Разом з тим, зазначає, що посадових осіб, які не забезпечили охорони лісу, притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення майстру лісу догани та звільнення лісничого з посади. Більше того, вважає себе постраждалою стороною, так як збиток нанесений державі в особі лісокористувача - ДП "Бучацький лісгосп". Вказує, що пошкодження 21 дерева допущено через порушення технології валки та трелювання дерев, крім того, вони не є об'єктом особливої охорони в загально-зоологічному заказнику "Ковалівський", а тому нарахований збиток як за пошкодження дерев до ступеня припинення росту є неадекватно великим в порівнянні з реальною нанесеною шкодою довкіллю. Вважає, що нарахування збитків слід провести згідно діючої постанови КМУ від 23.07.2008 р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяні лісу" як за порушення правил відпуску лісу по значно занижених таксах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право при виявленні порушень закону у межах своєї компетенції звертатися до суду в передбачених законом випадках. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 37 Закону №1264-ХІІ нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, та про припинення екологічно небезпечної діяльності.

Статтями 16, 202, 35 Закону №1264-ХІІ передбачено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органам на місцях.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Відповідно до вимог ст.ст. 16, 19 Конституції України, ст.ст. 15, 20, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 4, 5, 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на виконання доручення Тернопільської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законодавства у природоохоронній сфері від 21.08.2013 р. № 662, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дудою В.І. та Вітряком О.В., в присутності головного лісничого державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" В.О.Островського, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Золотопотіцького та Криницького лісництв державного підприємства "Бучацьке лісове господарство".

За результатами перевірки 05.09.2013 р. складено Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, згідно якого встановлено порушення державним підприємством "Бучацьке лісове господарство" природоохоронного законодавства, а саме: у кварталі 10 виділі 1 Золотопотіцького лісництва, в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Савинське" виявлено 11 пнів незаконно зрізаних дерев, а також те, що при проведенні рубки службовими особами Криницького лісництва пошкоджено 21 дерево до ступеня припинення росту, яке не призначене в рубку, а саме: 11 дерев породи черешні діаметром 10 см. - 2 штуки, 12 см. - 1 штука, 18 см. - 2 штуки, 20 см. - 3 штуки, 22 см. - 2 штуки, 26 см. - 1 штука; 2 дерева породи грабу - діаметром 12 см. - 1 штука, 22 см. - 1 штука; 8 дерев породи сосна - діаметром 38 см. - 3 штуки, 40 см. - 2 штуки, 42 см. - 3 штуки.

Відповідно до ст.ст. 63,64 Лісового Кодексу ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Стаття 89 Лісового кодексу України визначає, що охорону і захист лісів на території України здійснює державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління. До таких підприємств належить і відповідач, який є державним підприємством.

Так, за приписами ст. 17 Лісового Кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Отже, відповідач - ДП "Бучацьке лісове господарство", згідно ст. 17 Кодексу, є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов'язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

Як вбачається із матеріалів справи Рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30.06.1986 року №198 "Про затвердження державних загальнозоологічних заказників місцевого значення" створено загальнозоологічний заказник місцевого значення "Савинське" площею 353 га та загальнозоологічний заказник місцевого значення "Ковалівський" площею 2959 га з метою охорони умов збереження, відтворення та відновлення чисельності мисливських видів фауни.

Державному підприємству "Бучацьке лісове господарство" на території загальнозоологічних заказників місцевого значення видано Охоронні зобов'язання, а саме: 29.03.2005 р. №11-29 на "Ковалівський" та 24.11.2000 р. № 03-40 на "Савицьке".

Згідно до ст.ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також на підставі дозволів.

Відповідно до ст. 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно.

Пунктом 11 "Санітарних правил в лісах України", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995 року визначено, що вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження за поданням лісничого, а на територіях природно - заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) - за погодженням з органами Мінекобезпеки.

В процесі розгляду справи судом з'ясовано, що упродовж квітня - вересня 2013 року Криницьким лісництвом проводилась вибіркова санітарна рубка в кварталі 58 виділі 11 в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Ковалівський".

На проведення рубки Держуправлінням ОНПС в Тернопільській області видано ліміт на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення від 04.04.2013 року №1-4/2013-8/1 та дозвіл - лісорубний квиток від 19.04.2013 року № 391542.

Згідно матеріалів відводу в рубку призначено 76 дерев породи сосна, 21 дерево породи ялина, 1 дерево породи черешня.

Однак, в ході проведення обстеження державними інспекторами встановлено, що при проведенні рубки службовими особами Криницького лісництва ДП "Бучацьке ЛГ" пошкоджено 21 дерево до ступеня припинення росту, яке не призначене в рубку, а саме: 11 дерев породи черешні діаметром 10 см. - 2 штуки, 12 см. - 1 штука, 18 см. - 2 штуки, 20 см. - 3 штуки, 22 см. - 2 штуки, 26 см. - 1 штука; 2 дерева породи грабу - діаметром 12 см. - 1 штука, 22 см. - 1 штука; 8 дерев породи сосна - діаметром 38 см. - 3 штуки, 40 см. - 2 штуки, 42 см. - 3 штуки.

По факту зафіксованого порушення природоохоронного законодавства посадовою особою контролюючого органу було складено протокол про адміністративне правопорушення №001737 від 30.09.2013 р. та 22.10.2013 р. Монастирським районним судом по справі № 603/963/13-п винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої майстра лісу Криницького лісництва державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" Здирка М.П. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 91 КУпАП.

Відповідно до п. 4 "Положення про державну лісову охорону", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 976 від 16.09.2009 року, що кореспондується із ст. 90 Лісового кодексу України, основними завданнями держлісохорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства власниками лісів, всіма лісокористувачами та користувачами мисливських угідь, іншими юридичними і фізичними особами, забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

При цьому, усупереч вимог вищезазначених норм, службовими особами Золотопотіцького лісництва державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" при здійсненні державного контролю за додержанням лісового законодавства, забезпеченні охорони лісів від самовільних рубок не вжито жодних заходів та не прийнято міри по виявленню лісопорушників, внаслідок чого при проведенні натурної перевірки у кварталі 10 виділі 1 в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Савинське", перевіряючими особами виявлено 11 пнів незаконно зрізаних дерев, що підтверджується актом перевірки від 05.09.2013 року.

Разом з тим, у своєму відзиві на позов від 14.10.2013 р., відповідач сам стверджує, що самовільна рубка сталась через незабезпечення охорони лісу посадовими особами лісової охорони.

Відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008 року, акт перевірки -це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання, а відтак, зазначений акт слід розцінювати як належний доказ, в якому зафіксовано факт вчинення правопорушення природоохоронного законодавства.

Окрім цього, доказів оскарження дій по складанню зазначеного акта у встановленому законом порядку матеріали справи не містять, а відтак, на час вирішення спору він є чинним, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані. Таким чином, акт перевірки від 05.09.2013 року є належним доказом у справі.

Беручи до уваги вище зазначене, суд констатує, що службові особи відповідача не забезпечили охорону лісу від незаконних порубок.

Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відповідає за шкоду, заподіяну працівником при виконанні ним службових обов'язків.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки (активна або пасивна); б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вина заподіювача шкоди.

Відповідач не надав доказів, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Порушення лісового законодавства у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України).

Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до проведеного на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року №541 розрахунку, державною екологічною інспекцією у Тернопільській області нараховано збитки за самовільну рубку дерев, допущену ДП"Бучацьке лісове господарство", у розмірі 9450,00 грн., а також 40010,00 грн. - за пошкодження дерев до ступеня припинення росту.

Відносно заперечень відповідача з приводу того, що при нарахуванні збитків в сумі 40010,00 грн. не вірно обрані такси обрахунків, суд зазначає, що правопорушення у вигляді пошкодження дерев до ступеня припинення росту при проведенні вибіркової санітарної рубки зафіксовано на території Золотопотіцького лісництва, в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Савинське" на територію якого державному підприємству "Бучацьке лісове господарство" видано Охоронне зобов'язання, відтак контролюючим органом правомірно здійснено розрахунок на підставі такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд (постанова КМУ від 24.07.2013 року №541).

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми, суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 49460, 00 грн. правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).

Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993030) 9450 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. збитків, завданих державі в результаті порушення законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев у наступних частинах:

- 30%, що становить 2835 (дві тисячі вісімсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50%, що становить 4725 (чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 00 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Зубрецької сільської ради;

- 20%, що становить 1890 (одну тисячу вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33118331700079, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 38038030 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

3. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993030) 40010 (сорок тисяч десять) грн. 00 коп. збитків, завданих державі в результаті порушення законодавства про природний - заповідний фонд внаслідок пошкодження дерев до ступеня припинення росту при проведенні вибіркової санітарної рубки у наступних частинах:

- 30%, що становить 12003 (дванадцять тисяч три) грн. 00 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50%, що становить 20005 (двадцять тисяч п'ять) грн. 00 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Ковалівської сільської ради;

- 20%, що становить 8002 (вісім тисяч дві) грн. 00 коп. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33116331700394, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37382571 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012.

4. Стягнути з Державного підприємства "Бучацьке лісове господарство" (вул. С. Бандери, 12, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 00993030) в дохід Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору (одержувач УДКСУ м. Тернопіль, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 13.11.2013 р. через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька