Рішення № 35517475, 19.11.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2013 р. Справа № 5019/1661/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Бондара Леоніда Олександровича

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит агро"

про стягнення 155 844 грн. 41 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - фізична особа-підприємець Бондар Леонід Олександрович звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит агро" про стягнення 155 755 грн. 04 коп. заборгованості по актах надання послуг № 14 від 11.08.2011р., № 633 від 31.08.2011р. та 89 грн. 37 коп. 3% річних.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.12.2012р. позов задоволено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2012р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2013р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013р. та рішення господарського суду Рівненської області від 21.12.2012р. скасовано, справу № 5019/1661/12 направлено до господарського суду Рівненської області на новий розгляд. При цьому, Вищим господарським судом України у своїй постанові наголошено на тому, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, в порушення приписів статті 36 ГПК України надав правову оцінку незавіреній копії першого аркушу поданого відповідачем договору як такого, що є укладеним 20.07.2011р.; не звернув увагу на те, що у видаткових накладних, які ним визнані належними доказами поставки товару в розрахунок виконаних позивачем робіт, зазначено підставу поставки "Договір", а не конкретний договір; не надав оцінку накладним № 1 від 03.10.2011р. та №2 від 03.10.2011р. наявним в матеріалах справи.

Згідно Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи. Суддею по справі призначено суддю Горплюка А.М..

Ухвалою суду від 19.06.2013р. справу № 5019/1661/12 прийнято суддею Горплюком А.М. до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на "02" липня 2013р.

27.06.2013р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог.

В судовому засіданні 02.07.2013р. оголошувалася перерва до 16.07.2013р.

16.07.2013р. представник позивача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.07.2013р., в порядку частини 3 статті 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжено до 04.09.2013р. та відкладено розгляд справи на 02.09.2013р..

02.09.2013р. представник позивача подав клопотання, в якому просить призначити почеркознавчу експертизу договору на виконання агротехнічних робіт № 20/07/11 від 20.07.2011 року.

Ухвалами суду від 02.09.2013р. призначено судову технічну експертизу договору на виконання агротехнічних робіт № 20/07/11 від 20.07.2011 року, проведення якою доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

Листом № 4428 від 13.09.2013р. до господарського суду Рівненської області повернулися матеріали справи № 5019/1661/12, в якому Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомляє про залишення без виконання ухвали суду від 02.09.2013р. про призначення судової технічної експертизи договору на виконання агротехнічних робіт № 20/07/11 від 20.07.2011 року, через відсутність у Львівському НДІСЕ технічних можливостей для дослідження і вирішення поставлених питань. Для вирішення поставлених питань просить звернутися у Київський НДІСЕ.

Ухвалами суду від 25.09.2013р. провадження по справі № 5019/1661/12 поновлено. Призначено судову технічну експертизу договору на виконання агротехнічних робіт № 20/07/11 від 20.07.2011 року, проведення якою доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

28.10.2013р. до господарського суду Рівненської області надійшло клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому останній для проведення експертизи просить, відповідно пункту 2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року, та статті 31 ГПК України надати наступні додаткові документи: оригінали порівняльних зразків документів - датовані документи, в яких у період з липня 2011 року по червень 2013 року, рукописно виконано записи такими ж пастами кулькової ручки, як і у записах та підписах досліджуваного договору на виконання агротехнічних робіт № 20/07/11 від 20.07.2011р., у кількості не менше п'яти зразків із різними датами складання за кожен рік досліджуваного періоду для кожного виду пасти.

Ухвалою суду від 04.11.2013р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.11.2013р.. Вказаною ухвалою судом від сторін витребовувалися оригінали порівняльних зразків документів необхідних для проведення експертизи (в разі їх відсутності письмові пояснення щодо цього).

Позивач в судове засідання 19.11.2013р. не з'явився та не виконав вимог ухвали суду від 19.11.2013р.. Проте, до господарського суду Рівненської області повернулося поштове відправлення, якими відповідачу за адресою: Рівненська область, смт. Гоща, вул. А. Карп'юк, буд. 8, було направлено ухвалу від 19.11.2013р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, з позовної заяви та інших матеріалів справи, зокрема з поданої позивачем виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2013р. вбачається, що місце проживання позивача: 35400, Рівненська область, смт. Гоща, вул. А. Карп'юк, буд. 8.

Відповідно до частини 1 статті 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2013р. не з'явився та не виконав вимог ухвали суду від 19.11.2013р.. Проте подав клопотання, в якому, в зв'язку з присутністю представника 19.11.2013р. при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у приміщенні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (м. Житомир), просить відкласти розгляд справи.

Причини, з яких не забезпечена явка в судове засідання представника не можуть розцінюватись як поважні, оскільки тимчасова відсутність представника не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства, а в справі відсутні докази, які б стверджували неможливість участі в справі інших представників відповідача, приміром штатних працівників, керівника або адвоката тощо.

Враховуючи вищевикладене та закінчення граничного строку розгляду справи визначеного статтею 69 ГПК України суд відмовляє в задоволені клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Бондар Леонід Олександрович звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит агро" про стягнення 155 755 грн. 04 коп. заборгованості згідно актів наданих послуг № 14 від 11.08.11р., № 633 від 31.08.11р. та 89 грн. 37 коп. 3% річних.

Однак, судом встановлено, що 20.07.2011р. між фізичною особою-підприємцем Бондарем Леонідом Олександровичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаворит-Агро" (замовник) було укладено договір № 20/07/11 на виконання агротехнічних робіт (оригінал договору а.с. 178), предметом якого є роботи по збиранню пшениці, ячменю, соняшника, кукурудзи, ріпаку, сої, гірчиці, автопослуги, послуги преса та інші роботи. Факт існування вказаного договору не спростовуються сторонами.

Згідно пункту 3.1 договору № 20/07/11 від 20.07.2011р., розрахунок за надані виконавцем послуги здійснюються замовником на протязі 1100 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

11.08.2011р. було складено акт надання послуг №14 (а.с. 10-11), згідно якого виконавець, на підставі договору, провів роботи по обмолоту пшениці на загальну суму 113 025 грн. 00 коп., який підписано представниками сторін та скріплено печаткою відповідача.

У вказаному акті є посилання на договір, але без зазначення його реквізитів, а саме: номеру та дати вчинення договору. Однак, з огляду на те, що предметом договору № 20/07/11 є виконання агротехнічних робіт (робіт по збиранню пшениці, ячменю, соняшника, кукурудзи, ріпаку, сої, гірчиці, автопослуги, послуги преса та інші роботи), а по акту надання послуг №14 від 11.08.2011р. виконавець, на підставі договору, провів роботи по обмолоту пшениці, та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування між сторонами іншого договору щодо виконання агротехнічних робіт в цей період, суд визнає акт надання послуг №14 від 11.08.2011р. належним доказом виконання відповідачем робіт згідно договору № 20/07/11 від 20.07.2011р..

31.08.2011р. було складено акт надання послуг № 633 (а.с. 12), згідно якого виконавець, на підставі договору № 20/07/11 від 20.07.2011р., провів роботи по перевезенню пшениці та зерна на загальну суму 97 730 грн. 04 коп., який підписаний представниками сторін та скріплено печаткою відповідача.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що робити по актах № 14 від 11.08.11р. та № 633 від 31.08.11р. виконувалися позивачем на підставі договору № 20/07/11 від 20.07.2011р..

Таким чином, позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 210 755 грн. 04 коп., що не заперечуєтьсь сторонами.

На виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем було сплачено 55 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1476 від 15.052012р. на суму 20 000 грн. 00 коп., № 203 від 22.12.2011р. на суму 10 000 грн. 00 коп., № 6 від 04.01.2012р. на суму 5 000 грн. 00 коп., № 1598 від 22.05.2012р. на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 120-123), що не заперечується сторонами.

Крім того, відповідач вказує, що в рахунок сплати заборгованості за отримані послуги по договору № 20/07/11 від 20.07.2011р., поставив позивачу, а позивач прийняв пшеницю суху на суму 99 465 грн. 00 коп., кукурудзу суху на суму 55 883 грн. 00 грн. та пшеницю насіннєву на суму 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними: № 162 від 31.07.2011р., № 270 від 22.09.2011р., № 245 від 28.09.2011р., № 254 від 05.11.2011р. та товарно-транспортними накладними (а.с. 48-57).

Однак, суд не бере до уваги дані видаткові та товарно-транспортні накладні як належні докази сплати відповідачем заборгованості по договору № 20/07/11 від 20.07.2011р., оскільки вказані документи стосуються договірних відносин між сторонами щодо купівлі-продажу (поставки) зернових. Хоча у вказаних документах і є посилання на договір, проте без зазначення його реквізитів, а саме: номеру та дати вчинення договору, що, в свою чергу, унеможливлює ідентифікувати даний договір. Крім того, умовами договору № 20/07/11 від 20.07.2011р. визначено вартість робіт в грошовому еквіваленті та порядок розрахунків, яким не передбачено можливості розрахунку за надані послуги в натуральній формі.

В матеріалах справи також містяться накладна № 1 від 03.10.2011р., за якою ФОП Бондар Л.О. передав Товариству "Фаворит агро" Погрузчик КШП-5 вартістю 48 750 грн. 00 коп. (а.с. 56), та накладна № 2 від 03.10.2011р., за якою ФОП Бондар Л.О. передав Товариству "Фаворит агро" Прес підборник рулонний вартістю 111 600 грн. 00 коп. (а.с. 57). Суд не бере дані накладні до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору (стягнення заборгованості на виконанні агротехнічні роботи), а стосуються виключно правочину здійсненого сторонами щодо купівлі-продажу технічних агрегатів.

Таким чином, відповідачем не оплачено вартість виконаних, згідно договору № 20/07/11 від 20.07.2011р. робіт, в сумі 155 755 грн. 04 коп. (210 755 грн. 04 коп. - 55 000 грн. 00 коп.).

23.08.2012р. позивач направив відповідачу лист-вимогу про оплату боргу, яким він вимагав оплатити борг за надані послуги у розмірі 155 755 грн. 04 коп., посилаючись на те, що надані послуги надавались відповідачу не по договору №20/07/11, а відповідно попередніх домовленостей (а.с. 13-15). Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді.

На підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивач за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.09.2012р. по 18.09.2012р. в розмірі 89 грн. 37 коп. (розрахунок а.с. 5).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ФОП Бондар Л.О. підставою позову визначив акти надання послуг № 14 від 11.08.2011р., № 633 від 31.08.2011р..

Однак, як встановлено судом, по вказаних актах позивачем виконувалися роботи на підставі договору № 20/07/11 на виконання агротехнічних робіт від 20.07.2011р. (оригінал договору а.с. 178).

Пунктом 3.1 договору № 20/07/11 від 20.07.2011р. визначено, що розрахунок за надані виконавцем послуги здійснюються замовником на протязі 1100 днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Акти сторонами були підписані 11.08.2011р. та 31.08.2011р., а отже, з урахуванням положень пункту 3.1. договору № 20/07/11 від 20.07.2011р., кінцевим днем оплати виконаних робіт по акту № 14 від 11.08.11р. є 14.08.2014р., а по акту № 633 від 31.08.2011р. - 03.09.2014р., тоді як позивач звернувся до суду з даним позовом 25.10.2012р..

Таким чином, позивач передчасно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки з урахуванням положень статтей 526, 612, 629 ЦК України, статті 193 ГК України та умов договору № 20/07/11 від 20.07.2011р. відповідачем не порушено строк оплати за виконані по договору роботи, а відтак зі сторони відповідача відсутнє порушення законних прав позивача.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги фізичної особи-підприємець Бондара Леоніда Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит агро" про стягнення 155 755 грн. 04 коп. заборгованості та 89 грн. 37 коп. 3% річних безпідставні та не обґрунтуванні, а відтак не підлягають задоволенню.

На позивача відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "26" листопада 2013р..