Ухвала суду № 35516021, 21.11.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"21" листопада 2013 р. Справа № 817/2637/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.07.2013 р. №0003921502 та №0003901502 та зобов'язання вчинення дії щодо внесення змін до карток особових рахунків.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.0.2013року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 0003901502 від 01.07.2013 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0003921502 від 01.07.2013 року в частині зобов'язання сплатити штраф на суму 19639,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 34 коп.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач та відповідач звернулися до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційними скаргами, в яких просять назване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення. Позивач відповідно просить прийняти нове рішення про задоволення позову повністю, а відповідач про відмову у задоволенні позову.

На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що податкові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями -рішеннями від 28.12.2011року №00022661541 (у розмірі 11571грн.) №00022651541 (у розмірі 750 грн.), не є узгодженими, оскільки позивач не отримував таких рішень. Поряд з названим, позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача вчинення дій щодо внесення змін до карток особових рахунків. Вважає, що суд вправі приймати такі рішення.

Відповідач в свою чергу покликається, що ним правомірно винесено податкове повідомлення-рішення № 0003901502 від 01.07.2013 року та №0003921502 від 01.07.2013 року в частині зобов'язання сплатити штраф на суму 19639,40 грн., оскільки в ході камеральної перевірки встановлено обставини щодо порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло на підставі декларацій позивача поданих за період з серпня 2012-грудень 2012року, січня 2013 року по березень 2013року.

Сторони в судове засідання 21.11.2011року не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач витребовуваних судом апеляційної інстанції доказів не подав. Про причини неявки та неподання доказів суд не повідомив. У зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін судом здійснено розгляд справи без фіксування судового процесу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційних скаргах, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі висновків акту камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання №231 від 11.06.2013 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 01.07. 2013 р. № 0003901502 та № 0003921502, якими встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в розмірі 162561,80 грн., що виник відповідно до поданих позивачем декларацій за період з серпня 2012-грудень 2012року, січня 2013 року по березень 2013року та зобов'язано позивача сплатити штраф у сумі 27217,98 грн (а.с. 7, 8, 9, 79).

Податок на додану вартість за названими деклараціями позивачем сплачено з урахуванням строків, встановлених п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПК України згідно з платіжними дорученнями від 25.09. 2012 р. № 429 на суму 7428,00 грн., від 11.10. 2012 року № 453 на суму 3000,00 грн., від 19.10. 2012 року № 462 на суму 3000,00 грн., від 24.10. 2012 року № 468 на суму 6500,00 грн., від 31.10. 2012 року № 484 на суму 1000,00 грн., від 15.11. 2012 року № 514 на суму 2000,00 грн., від 21.11. 2012 року № 516 на суму 32600,00 грн., від 10.12. 2012 року № 534 на суму 30000,00 грн., від 24.12. 2012 р. № 552 на суму 30719,00 грн., від 14.12. 2012 року № 446 на суму 5000,00 грн., від 30.01. 2013 р. № 575 на суму 132916,00 грн., від 22.02. 2013 р. № 603 на суму 11500,00 грн. та від 15.04. 2013 року № 640 на суму 646,00 грн., від 27.03. 2013 р. № 632 на суму 14254,00 грн. (а.с. 28 - 68).

З облікової картки платника податків та пояснень представників сторін наданих суду першої інстанції вбачається, що кошти, сплачені відповідно до зазначених платіжних доручень, були самостійно зараховані відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, що виник за рахунок ненадходження коштів до державного бюджету за звітні періоди з лютого 2009 року по липень 2009 року з податку на додану вартість та за І-ІІ квартали 2009 року по податку на прибуток. Однак, як слідує з постанови Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 2а-4584/10/1770 від 17.02.2011р., яка вступила в законну силу згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011р. позивачем сплачено за обумовлені звітні періоди кошти до бюджету, однак таке ненадходження коштів до державного бюджету сталося з вини АКБ "Європейський", а не позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно в порушення п. 87.1 ст. 87 ПК України, Пунктом 1.7, п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01. 2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03. 2004 р. за № 377/89/76 змінено призначення платежу та зараховано кошти сплачені за обумовленими платіжними в рахунок податкового боргу, виникнення якого пов'язане з неправомірними діями АКБ "Європейський" щодо не переказу до бюджету коштів, сплачених позивачем.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003901502 від 01.07.2013 року та податкового повідомлення-рішення № 0003921502 від 01.07. 2013 року в частині застосування штрафу на суму 19639,40 грн., а тому адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення.

Стосовно ж решти санкції у розмірі 2284,20 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0003921502 від 01.07. 2013 року, то як слідує з акту перевірки № 231 від 11.06.2013 року названа санкція застосована до позивача за порушення терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00022661541 від 28.12.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму 11571,00 грн. термін сплати якого 27.07. 2012 року, фактично сплачено 11571,00 грн. 21.11. 2012 р., кількість днів прострочення - 118 та податкового повідомлення-рішення № 00022651541 від 28.12.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання на суму 750,00 грн. термін сплати якого 27.07. 2012 року, фактично сплачено 11571,00 грн. 21.11. 2012 р., кількість днів прострочення - 118.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання визначається податковим органом, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків (п.58.3 ст. 58 ПК України).

Так, у апеляційній скарзі позивач в якості підстав для скасування названого повідомлення-рішення №0003921502 від 01.07.2013 року зазначив, що податкові повідомлення-рішеня №00022661541 від 28.12.2011 року та №00022651541 від 28.12.2011 року не є узгодженими оскільки податковий орган їх платнику податків не направляв. На зазначені доводи позивача податковий орган не надав жодних заперечень та не надав доказів їх направлення. Суд апеляційної інстанції витребував листом такі докази, встановив строк для подачі доказів надсилання або вручення податкових повідомлень-рішень. На вказану вимогу суду докази не були надані. Ухвалою суду апеляційної інстанції, проголошеною в судовому засіданні 12.11.2013 року, за участю представника податкового органу було витребувано від податкового органу докази надіслання відповідачу обумовлених податкових повідомлень -рішень та встановлено строк для їх подання до 19.11.2013 року у зв'язку з чим оголошено перерву.

На виконання названої ухвали суду податковим органом не надано жодних доказів, а відтак з огляду на положення обумовлених норм права позивачем не доведено обставин щодо надіслання позивачу податкових повідомлень -рішень № 00022661541 від 28.12.2011 року та № 00022651541 від 28.12. 2011 року.

За таких обставин, строк сплати за наведеними податковими -рішеннями не настали, а відтак у податкового органу буди відсутні підстави винесення податкового повідомлення-рішення № 0003921502 від 01.07. 2013 року, яким застосовані до позивача санкції у розмірі 2284,20 грн. за порушення строків сплати боргу за обумовленими податковими повідомленнями -рішеннями від 28.12.2011року.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0003921502 від 01.07.2013 р. є протиправним.

Отож, у названій частині апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям у названій частині нового про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003921502 від 01.07.2013р.

Поряд з наведеним, колегія суддів погоджується також з висновком суду першої інстанції про те, що до складу повноважень суду не входять питання ведення облікових карток платників податків. Суд виключно досліджує дії суб'єкта владних повноважень та дає їм правову оцінку на предмет їх правомірності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на вказаний конституційний принцип, суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" задовольнити в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003921502 від 01.07.2013 року. Прийняти у названій частині нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003921502 від 01.07.2013 року. У решті постанову залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, (201), 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" серпня 2013 р. скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003921502 від 01.07.2013 року.

Прийняти у названій частині нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003921502 від 01.07.2013 року.

У решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстар Плюс" вул.Д.Галицького, 16,м.Рівне,33027

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023