Ухвала суду № 3551380, 03.04.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                          Головуючий в 1 інстанції – Смагар С.В.

                                                                                            Суддя-доповідач – Малашкевич С.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

03 квітня 2009 року                                                                          справа № 2-а-24543/08/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:

головуючого  Малашкевича С.А.суддів

при секретарі

за участю представників сторін:

від позивача

від першого відповідача

від прокуратури Геращенко І.В., Арабей Т.Г.

Кондрашовій Н.М.

Чернишова В.М.

Давидової І.З.

Маковецької Н.В.

Плужніков В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецькана постанову                Донецького окружного адміністративного судувід24 грудня 2008 року  по справі№ 2-а-24543/08за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецький сітчаний завод»до

за участю 1 - Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

2 – Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

прокуратури Донецької областіпровизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2008 року № 0003192340/0 та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 162721 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

        Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький сітчаний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2008 року № 0003192340/0 та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 162721 грн.

       Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі № 2-а-24543/08 позовзадоволено частково, в наслідок чого, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 30 вересня 2008 року № 0003192340/0, яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 37695 грн.; стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький сітчаний завод» заборгованість з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень 2008 року у розмірі 125026 грн. В решті частини вимог відмовлено.

           На постанову суду, податковим органом було подано апеляційну скаргу, в якій він просив її скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши  матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року винесена законно та обґрунтовано з додержанням вимог процесуального та матеріального закону, з огляду на що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.

            Апеляційним судом встановлено наступне.

            ТОВ  «Донецький сітчаний завод» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 34385014. є платником податку на додану вартість, має свідоцтво № 07308461.

            Позивач 19 березня та16 квітня 2008 року подав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2008 року, якими визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 102977 три. та 115000 грн. відповідно (код рядка 25. 25.1). До складу позовних вимог увійшла частина бюджетного відшкодування розмірі 162721 грн., з яких лютий 2008 року - 48652 грн. та березень 2008 року - 114069 грн.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий та березень 2008 року підтверджена актом перевірки від 3 липня 2008 року № 1282/23-3/34385014, за винятком суми у розмірі 931 грн. за березень 2008 року, яка зменшена податковим повідомленням-рішенням відповідача, погоджена позивачем та не заявлена до стягнення у даній справі, а також суми у розмірі 37695 грн., яка зменшена спірним у даній справі податковим повідомленням-рішенням від 30 вересня 2008 року № 0003192340/0, прийнятого на підставі акту перевірки від 16 вересня 2008 року № 1868/23-3/34885014. Сума у розмірі 54325 грн. за лютий 2008 року фактично відшкодована позивачу.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення – рішення та безпідставність невідшкодування заявленого позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 125026 грн.

             Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

            Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

            Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст.10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  цих  податків, платежів.

               Підставою  ненадання висновку податковим органом для бюджетного відшкодування ПДВ позивачу, та прийняття оспорюваного податкового повідомлення -рішення, було включення позивачем до складу податкового кредиту, відповідних періодів сум ПДВ за податковими накладними, по яких не можливо провести зустрічні перевірки постачальників товарів по ланцюгу до виробника та зробити висновок, щодо сплати податку на додану вартість в бюджет, відповідно до п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зазначені висновки перевіряючих не можуть бути підставами для зменшення позивачу суми податкового кредиту та, відповідно, нарахування йому податкових зобов»язань та відмови в проведенні заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ.

             Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг…). Через те, що ПДВ є непрямим податком, він сплачується покупцями разом з договірною вартістю товарів (робіт, послуг) на користь платника податку – продавця (постачальника). Такий продавець (постачальник) відповідно до п. 1.3 цього ж Закону є особою, яка зобов’язана утримувати та вносити до бюджету податок, що сплачується покупцем. Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем своїм постачальникам сум ПДВ, яка була включена ним до складу податкового кредиту, згідно з отримуваними від таких постачальників податкових накладних.

             Суд першої інстанції вірно виходив с того, що Закон України «Про ПДВ» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податку від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, а також від проведення  зустрічних перевірок податковим органом по  всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

             Якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку  до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо він виконав усі передбачені Законом умови, щодо отримання такого відшкодування.

   Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Законе України " Про податок на додану вартість " бюджетне відшкодування- це сума, шо підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

  За приписами п. п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

  Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

            Таким чином, колегія суддів вважає висновки місцевого суду з  цього питання, такими , що ґрунтуються на нормах матеріального права.                                                                                                       

             Враховуючи наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно часткового задоволення позовних вимог..

            За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

  Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі № 2-а-24543/08 – залишити без задоволення.

           Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2008 року у справі № 2-а-24543/08 – залишити без змін.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні. Постанова  складена та підписана в повному обсязі – 08.04.2009 р.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий                                                                          С. А. Малашкевич

Судді                                                                                      І. В. Геращенко

                                                                                                Т. Г. Арабей