Ухвала суду № 35512961, 31.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"31" жовтня 2013 р. Справа № 806/4285/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" липня 2013 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Укртрансінспекції у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови начальника Управління Укртрансінспекції у Житомирській області №000259 від 21.05.2013 року про застосування фінансової санкції у вигляді адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року позов задоволено повністю. Суд першої інстанції, при прийнятті вказаного рішення, виходив з того, що відповідачем, в даному випадку-суб"єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення постанови Управління Укртрансінспекції у Житомирській області №000259 від 21.05.2013 року про застосування фінансової санкції у сумі 1700, 00 грн.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд при прийнятті вказаного рішення допустив недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, у відповідності до ст. 196, 197 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується судом апеляційної інстанції, що згідно ліцензії НОМЕР_2 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 провадиться діяльність із внутрішніх перевезень пасажирів автобусами (а.с.12), а саме: нерегулярні перевезення по маршруту Київ - Полтава - Харків.

Так, державними інспекторами Управління Укртрансінспекції у м. Києві Манжай В.Д. та Заболотним В.І. було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки Мерседес Бенц, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 на площі Вокзальній у м.Києві, про що складено акт №001552 від 10.04.2013 року (а.с.7), в якому відображено, що 10.04.2013року водій здійснював нерегулярні перевезення пасажирів по маршруту Київ -Полтава- Харків з порушенням:

- ст. 40 Закону України "Про автомобільний транспорт". Під час здійснення рейдової перевірки водій відмовився пред'явити для уповноважених посадових осіб документи передбачені законодавством.

- ч.1 абзацу 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Надання послуг без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 вказаного вище Закону, а саме: посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг.

Названий акт перевірки складений лише ревізорами, позивачем не підписаний, пояснення щодо суті порушення у позивача не відібрано, призвіще водія не відображено.

На підставі названих висновків акту перевірки, Управлінням Укртрансінспекції у Житомирській області №000259 від 21.05.2013 року винесено постанову про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.(а.с.9)

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити слідуюче.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Так, згідно ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги та правомірності винесеної відповідачем постанови, що є предметом оскарження у даній справі, відповідач покликається на обставини, щодо водій належного позивачу транспортного засобу відмовив ревізорам у наданні документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а відтак на цій підставі контролюючий орган встановив обставини, що позивач надавав послуги з нерегулярних перевезень пасажирів за відсутності передбачених документів, що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності.

В свою чергу, позивач в позовній заяві посилається на обставини з приводу того, що у названий ревізорами день водієм транспортного засобу був сам позивач, який повідомляє , що не відмовляв ревізорам контролюючого органу у наданні вказаних документів, що всі документи у нього були в наявності. Позивач зазначив, що ревізори відповідача підійшли до нього з проханням надати документи у той час, коли пасажири здійснювали посадку, і він попросив ревізорів зачекати декілька хвилин, поки зайдуть пасажири на, що ревізори відразу пішли і більше не поверталися. Наведені позивачем обставини підтверджуються і поясненнями пасажира ОСОБА_7

За наведеного мають місце обставини, щодо різного трактування позивачем та суб'єктом владних повноважень подій, що відбулися 10.04.2013року з приводу обставин, що стосуються проведеної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що метою спростування порушень зазначених в акті перевірки, позивачем на час розгляду справи відповідачем щодо порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, подано до Укртрансінспекції письмові пояснення з додатками документів, відсутність яких зазначена в акті перевірки. (а.с.21), а зокрема:

- копія ліцензії (а.с.12);

- копія витягну з ЄДР (а.с.13);

- копія посвідчення водія (а.с.14);

- копія ліцензійної картки (а.с.11);

- копія полісу обов'язкового страхування ЦПВ (а.с.15);

- копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.10)

- копія дорожнього листа (а.с.16);

- копія договору із замовником транспортних послуг (а.с.17,18)

- копія прибуткового касового ордеру (а.с.20).

Щодо доводів відповідача про відсутність у ФОП ОСОБА_3 інформаційного листа, то слід вказати, що він разом з іншими належними документами був долучений позивачем на час розгляду справи до письмових пояснень, при цьому будучи належним чином оформленим.

За таких обставин, позивач надав суду докази щодо наявності у нього всіх документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Стосовно ж доводів контролюючого органу, щодо відсутності названих документів та відмови водія у їх наданні, то названі обставини окрім відомостей відображених ревізорами у акті не підтверджені жодними іншими доказами.

Відповідно до ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч приписам обумовленої норми закону, відповідач не надав суду доказів та не довів іншими доказами, які підтверджували б відображені у акті обставини щодо відсутності у водія передбачених законодавством документів та відмови водія у їх наданні, а відтак не довів правомірності прийнятої ним постанови.

Окрім того, як вбачається з названого акту перевірки, ревізорами відображено, що водій перевіряємого транспортного засобу здійснював нерегулярні перевезення пасажирів за відсутності передбачених законодавством документів, проте викладені ревізорами обставини суперечать іншим відомостям відображеним у акті, а зокрема тим, що перевірка проводилась не під час здійснення перевезення пасажирів, а на стоянці автомобілів- площі Вокзальній у м.Києві. Отож, обставин щодо факту перевезення пасажирів ревізорами не могло бути зафіксовано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, внаслідок чого, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" липня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Управління Укртрансінспекції у Житомирській області вул. Театральна,17/20,м.Житомир,10014