Ухвала суду № 3551191, 16.03.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2009 рокусправа №22-а-5463/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: Суддя в І-й інст. Стадник М.С.

Господарський суд Тернопільської області,

справа №7а/210-4296/5022№22-а-5463/08/9104.rtfСуддя-доповідач Старунський Д.М.

Справа №22-а-5463/08/9104

Рядок статзвіту №2.11.13

головуючого судді: Старунського Д.М.

суддів: Каралюса В.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

за участю осіб:

від позивача Гуцаєва П.М., Сукманюк В.Г. - представники

від відповідача Сиванич Н.М. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Тернопільської області від 17 грудня 2007 року у справі №7а/210-4296/5022

за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Капро-Тернопіль» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект»

до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Капро-Тернопіль» ТзОВ «Комплект» 10 жовтня 2007 року звернулося до господарського суду Тернопільської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Тернопільської ОДПІ №0133992303/031366 від 28 квітня 2007 року, яким за порушення п.12 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №72 від 19.02.2001 року до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 31373,75 грн.

В позовній заяві покликається на те, що борг в сумі 32,47 гривень по ПДВ та 4,49 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища в період виплати заробітної плати виник в результаті помилки бухгалтера при проведенні перерахунків. Разом з тим Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, яким скасовано попереднє, не містить обмежень підприємства щодо виплати заробітної плати при наявності податкового боргу, так як згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" від 21.10.2004 року виплата заробітної плати проводиться в першочерговому порядку і не ставиться в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 17 грудня 2007 року позов задоволено.

Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0133992303/031366 прийняте Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією 28.04.2007р., яким ДП «Капро-Тернопіль» ТзОВ «Комплект» нараховано 31373,75 гривень штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, з моменту його прийняття.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Тернопільська ОДПІ оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову господарського суду Тернопільської області від 17 грудня 2007 року скасувати та в задоволенні позову ДП «Капро-Тернопіль» ТзОВ «Комплект» відмовити.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що висновки суду не грунтуються на вимогах законодавства та не відповідають обставинам справи, а тому постанова підлягає скасуванню з огляду на неправильне застосування норм матеріального права.

Норми Положення №72 від 19.02.2001 року застосовуються органами контролю відповідно до їх компетенції не тільки для перевірки підприємств в поточні періоди, а також і за минулі періоди, коли діяли норми чинних на той час нормативно-правових актів.

Пп.12 п.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Правлінням Нацбанку № 72 від 19.02.2001 року в редакції, чинній на час вчинення правопорушення (в період з 01.12.2004р. по 08.12.2004р ), передбачалось, що підприємство, яке має податковий борг, здійснює виплату заробітної плати виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банку, а не з готівкових коштів. Тому застосовані санкції, передбачені абз. 4 п. 1. Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року є правомірними.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені в апеляційній скарзі вимоги підтримав та просить їх задоволити, з підстав в ній зазначеній.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги не визнали та просять відмовити в її задоволенні з підстав, викладених в запереченні, а постанову господарського суду Тернопільської області від 17 грудня 2007 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для застосування санкцій згідно акту виїзної планової документальної перевірки від 20.04.2007 року №3751/23-02/30836910, проведеної на предмет дотримання підприємством в період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стало порушення пп.12 п.2. Положення №72 від 19.02.2001 року, а саме в період з 01.12.2004р. по 08.12.2004р. готівкова виручка в сумі 31373,75 грн. витрачена на виплату заробітної плати при наявності в цей період (20.11. - 08.12.2004р.) податкового боргу по збору за забруднення навколишнього природного середовища та ПДВ, за що застосовані санкції передбачені абз. 4 п. 1. Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року.

На підставі абз. 4 п. 1. Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року Тернопільська ОДПІ прийняла 28.04.2007р. рішення №0133992303/031366, згідно якого ДП «Капро-Тернопіль» ТзОВ «Комплект» нараховано 31373,75 гривень штрафних санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити виходячи з наступного.

Відповідно до п.1. ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.

Позивачем не заперечується,зафіксований в акті перевірки борг в сумі 32,47 гривень по ПДВ та 4,49 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Разом з тим, приймаючи рішення податкова інспекція не врахувала, що заходи передбачені пп.12. п.2 Положення №72 від 19.02.2001 року застосовувалися з метою забезпечення системи прав і гарантій громадян України, які потребують соціального захисту , передбачені ст.46 Конституції України, який включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються також шляхом сплати страхових внесків (зборів) суб'єктами господарювання (роботодавцями) при одержані в установах банків коштів на оплату праці, а при проведені оплати з готівкової виручки, платники зобов'язані не пізніше наступного дня після виплати подати до установи банку платіжне доручення про перерахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного страхування. Податковий борг позивача складав 36,96 грн., несплата якого не могла порушити гарантії громадян, так як дана сума є неспіврозмірною з поняттям "соціального захисту громадян" і акт перевірки не містить даних щодо не перерахування позивачем сум внесків з виплаченої заробітної плати на користь фондів;

ст.15 Закону України "Про оплату праці", ст.97 Кодексу законів про працю України, з метою захисту права працівника підприємства, установи, організації на одержання заробітної плати, гарантованого ст.43 Конституції України, з 09.11.2004р. забезпечено першочергову виплату заробітної плати, всі інші платежі підприємство здійснює після виконання даного зобов'язання. Тобто, даним законом скасовано обмеження щодо виплати підприємством заробітної плати після сплати обов'язкових платежів.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи доведено, що позивач виплативши заробітну плату не порушив порядок її виплати передбачений законом;

відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» від 21.10.2004р., закони та інші нормативно - правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону;

пп.12 п.2 Положення №72 від 19.02.2001 року, в частині обмежень порядку виплати заробітної плати з готівки при наявності податкового боргу, суперечив нормам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», а тому з 09.11.2004р. дана норма не діяла, а тому суд першої інстанції вірно відхилив доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення, як такі, що не відповідають закону.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарга не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 17 грудня 2007 року у справі №7а/210-4296/5022 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Капро-Тернопіль» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект» до Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя:Д.М. СТАРУНСЬКИЙ

Судді:В.М. КАРАЛЮС

Р.М. ШАВЕЛЬ