Ухвала суду № 35506914, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. К/800/34255/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.

Олендера І.Я., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-Дослідний інститут мікроприладів «НТК «Інститут Монокристалів» НАН України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року по справі № 826/130/13а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва

(далі - Управління)

до Державного підприємства «Науково-Дослідний інститут

мікроприладів «НТК «Інститут Монокристалів» НАН України

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2012 року Управління звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Науково-Дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут Монокристалів» НАН України про стягнення заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК «Інститут монокристалів» НАН України» на користь Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва заборгованість в сумі 82791,27 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Державне підприємство «Науково-Дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут Монокристалів» НАН України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що колишні працівники Державного підприємства «Науково-Дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут Монокристалів» НАН України отримують пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відповідачем отримані розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам, що підтверджується доданими до матеріалів справи повідомленнями про вручення. Управлінню зазначені витрати відповідачем не відшкодовано.

Проте, як підтверджується наявними у справі доказами, частина суми, що заявлена до стягнення у даній адміністративній справі, а саме заборгованість відповідача за липень 2012 року в розмірі 15922,17 грн. вже входила до суми заборгованості відповідача, яка заявлялася до стягнення в іншій адміністративній справі № 2а-10891/12/2670 та була задоволена до стягнення з відповідача згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення на користь Управління заборгованості в сумі 82791,27 грн., суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що матеріалами справи підтверджується наявність за відповідачем заборгованості у розмірі 82791,27 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій суд касаційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Працівникам, які напрацювали необхідний науковий стаж, призначені пенсії відповідно до Закону України від 13 грудня 1991 року «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі - Закон № 1977-ХІІ), що відображено у графі « 3» повідомлень про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Прийнятою відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 1977-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - Порядок).

Порядком передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктом 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом, відповідач є небюджетною установою, відповідно до довідки Державного комітету статистики України № 154401 форма фінансування установи - госпрозрахункова. Згідно наданої позивачем довідки про стан заборгованості відповідача, заборгованість ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів НТК «Інститут монокристалів» НАН України» станом на 20 лютого 2013 року складає 82 922,17 грн.

Аналізуючи зміст вказаних правових норм, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно Порядку підставою для відшкодування різниці між сумою наукової пенсії та пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів є надіслання відповідному підприємству повідомлення відповідного зразка з вказівкою сум, які підлягають компенсації.

Однак, при вирішенні даного спору судами не враховано того, що Управлінням в якості доказів для відшкодування різниці фактичних витрат на виплату пенсій, подано до суду, крім таких повідомлень, ще й довідки-таблиці, які не надходили з обчислювального центру та розрахунки за якими включено до загальної суми заборгованості.

Таким чином, враховуючи те, що суми які підлягають відшкодуванню повинні бути підтвердженні належними засобами доказування, якими у даному випадку є повідомлення відповідного зразку, які підтверджують здійснення таких нарахувань, суд касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли поспішного висновку, задовольнивши частково позовні вимоги Управління про стягнення заборгованості у розмірі 82791,27 грн., без врахування вказаних обставин.

Позивачем до позову додано розрахунок, в який включено суму заборгованості за листопад 2012 року, позов Управлінням подано про стягнення суми заборгованості за період липень-жовтень 2012 року. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що періодом відшкодування за який виникла заборгованість в розмірі 82 791,27 грн. є липень-грудень 2012 року.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Науково-Дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут Монокристалів» НАН України задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Олендер І.Я.

Рецебуринський Ю.Й.