ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" листопада 2013 р. м. Київ К/800/48086/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року
у справі №826/3094/13-а
за позовом Прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Солом'янському районі м.Києва)
до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД (надалі - ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД)
про стягнення податкового боргу, -
встановив:
Прокурор Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення податкового боргу в розмірі 84640,60грн., з яких: 84579,29грн. - орендна плата з юридичних осіб, 61,31грн. - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.05.2013р. позовні вимоги задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.09.2013р. та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.05.2013р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 08.05.2012р. ТОВ ВКФ «Сервісшина» ЛТД задекларовано зобов'язання зі сплати орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012р. у загальному розмірі 326597,27грн.
Контролюючим органом надсилались на адресу відповідача податкові вимоги від 25.11.2008р. та від 20.01.2009р. на виконання вимог пп.6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», згідно якого в разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Матеріали справи не містять доказів вручення вказаних податкових вимог позивачу. Згідно довідки працівника поштового зв'язку, прикріпленої до конверта про відправлення його вміст - податкова вимога від 05.11.2008р. №1/2481 - не був вручений через те, що адресат не проживає за зазначеною адресою, про що працівниками ДПІ складено акт №448/24-30 від 25.11.2008р. З приводу вручення другої податкової вимоги в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження даного факту.
В той же час податковий орган з вимогою про стягнення податкового боргу звернувся у 2013р., тобто позовні вимоги про стягнення податкового боргу, який виник з 01.01.2011р. повинно відбуватись за правилами Податкового кодексу України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог та скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.
Так, відповідно до положень ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 вказаного Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
В матеріалах справи не міститься доказів направлення відповідачу та отримання останнім податкової вимоги, яка містить відомості, передбачені абз.2 п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України про необхідність погашення суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю.
Таким чином, колегія апеляційного дійшла вірного висновку про передчасність позовних вимог про стягнення податкового боргу, оскільки податковим органом не підтверджено дотримання приписів п.95.2 ст.95 ПК України, у зв'язку із чим такі задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак
Судді: ____ О.В. Вербицька
____ О.В. Муравйов
Судове рішення № 35506535, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/3094/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: