ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" жовтня 2013 р. м. Київ К-32866/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року
у справі № 2а-8553/08/5
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цітадель-Юг»
до Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цітадель-Юг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Феодосії Автономної Республіки Крим, правонаступником якої є Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим (далі - відповідач), про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003111502/0 від 19 грудня 2007 року (в редакції уточнення позовних вимог від 13 січня 2010 року).
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії АР Крим № 0003111502/0 від 19 грудня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Цітадель-Юг» судовий збір у розмірі 3,40 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 1500,00 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Феодосійська МДПІ АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року і ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
22 жовтня 2007 року ТОВ «Цітадель-Юг» подало до ДПІ у м. Феодосії АР Крим уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2007 року (т.1 арк. справи 72), у якому збільшив суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рідка переноситься до рядка 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду) на 109876,00 грн. (рядок 8.5 уточнюючого розрахунку).
19 листопада 2007 року ТОВ «Цітадель-Юг» подало до ДПІ у м. Феодосії АР Крим податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 року (т.1 арк. справи 20-21), у рядку 23.4 «значення рядків 8.5 та 8.6 додатка 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного податкового періоду» якої задекларувало суму 109876,00 грн.
ДПІ у м. Феодосії АР Крим провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року ТОВ «Цітадель-Юг», за результатами якої був складений акт № 3792/15-2/33373041 від 11 грудня 2007 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 5.18 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166, які полягали у тому, що ТОВ «Цітадель-Юг» необґрунтовано відобразило у рядку 23.4 суму 109876,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27 декларації), на 98115,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, рядок 23.4 декларації заповнюється тільки у випадку виправлення у попередньому звітному періоду самостійно виявлених платником податку помилок, спрямованих у рахунок збільшення податкового кредиту наступного звітного періоду, тоді як ТОВ «Цітадель-Юг» уточнило показники податкової декларації за звітний (податковий) період - липень 2007 року.
19 грудня 2007 року ДПІ у м. Феодосії АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003111502/0, яким згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначила ТОВ «Цітадель-Юг» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 103020,75 грн., у тому числі: 98115,00 грн. - за основним платежем, 4905,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-економічної експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту» від 10 червня 2009 року № 43, виходив з того, що з огляду на поданий уточнюючий розрахунок за липень 2007 року, ТОВ «Цітадель-Юг» правомірно відобразило у рядку 23.4 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року суму 109876,00 грн., оскільки попереднім податковим періодом для жовтня 2007 року є всі податкові періоди, що йому передують, а не лише період, який передував звітному.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1.6-1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з аналізу наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки.
Тобто Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено висновком судово-економічної експертизи ТОВ «Інститут обліку та аудиту» від 10 червня 2009 року № 43, наданими на дослідження документами первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджується відображена в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року сума 109876,00 грн., заниження суми податку на додану вартість за наслідками поточного звітного періоду не встановлено. Зокрема, в мотивувальній частині висновку експерта вказано, що розбіжності з показниками акта перевірки у сумі 98115,00 грн. в сторону зменшення виникли за рахунок того, що в акті перевірки не враховані дані по розрахунках з бюджетом по первинним документам (податковим накладним).
Згідно абзацу 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Абзацом 1 пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.
При цьому, пунктом 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Відповідно до положень підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За приписами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з рахуванням поданого уточнюючого розрахунку за липень 2007 року, ТОВ «Цітадель-Юг» правомірно відобразило у рядку 23.4 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року суму 109876,00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Феодосійської МДПІ АР Крим залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 січня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 35506047, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-32866/10-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: