Постанова № 35505641, 25.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 910/6460/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Грек Б.М., Кривда Д.С. (доповідач),за участю представників:позивачаТагінцев А.В., представник, відповідачаКрашеніннікова М.І., представник,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Просто-страхування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 рокуу справі№ 910/6460/13 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"доПриватного акціонерного товариства "Просто-страхування"простягнення суми,

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 21.11.2013 року №05-05/1685 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Капацин Н.В. - головуючий, судді Грек Б.М., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року у справі № 910/6460/13 господарського суду міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" страхового відшкодування в розмірі 24709,54грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року (судді: Коршун Н.М. - головуючий, Алданова С.О., Баранець О.М.), позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" 24709,54грн. шкоди в порядку регресу та 1720грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

При вирішенні спору по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 13.01.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та Пономаренко Борисом Григоровичем було укладено договір страхування наземного транспорту №3081685, за умовами якого були застраховані майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству, пов'язані із володінням, користуванням, розпорядженням автомобіля "Шевроле Авео", державний реєстраційний номер (далі - д.р.н.) СВ 8451 АІ.

22.09.2011 на вул.Горького в м.Чернігові сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля "Хюндай Акцент", д.р.н. СВ 6409 АМ, під керуванням Черкас Олексія Володимировича, та застрахованого автомобіля, що належить Киянець Валерію Миколайовичу.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.12.2011р. по справі №3/2506/6975/11 встановлено, що ДТП сталося з вини водія транспортного засобу "Хюндай Акцент", д.р.н. СВ 6409 АМ, під керуванням Черкас Олексія Володимировича, якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн.

Згідно Висновку №456 автотоварознавчого дослідження, розмір матеріального збитку в результаті пошкодження автомобіля "Шевроле Авео", д.р.н. СВ 8451 АІ, складає 31699,63грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" страховим актом №2011/U/MOD03067/UIA10886 від 08.11.2011 року визнало нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 24709,54 грн., на підставі чого виплатило Киянець Валерію Миколайовичу страхове відшкодування у розмірі 24709,54грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2358 від 10.11.2011 року.

Також суди встановили, що цивільно-правова відповідальність водія Черкас Олексія Володимировича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Просто-страхування" (страховий поліс № АА2525766).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що після виплати страхового відшкодування за фактичні витрати страхувальнику до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" перейшло право вимоги до відповідальної особи, якою є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування".

Оскільки відповідач зобов'язання по виплаті страхового відшкодування не виплатив, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вирішив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 24709,54грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому доводи відповідача про те, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 22.09.2011р. за участю Черкас О.В., не є страховим випадком, оскільки під час керування автомобілем "Хюндай Акцент", д.р.н. СВ 6409 AM, у водія Черкас О.В. було відсутнє посвідчення водія, а відтак не настало цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, суди відхилили. Так, за висновком судів, позбавлення права керування не встановлює відсутність у відповідача правових підстав для визнання випадку страховим та проведення виплати страхового відшкодування; Черкас О.В. на правовій підставі, як власник транспортного засобу, використовував свій автомобіль.

Однак, такі висновки судів не можна визнати законними та обґрунтованими у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Як було зазначено вище, цивільно-правова відповідальність Черкаса О.В., який керував автомобілем "Хюндай Акцент", д.р.н. СВ 6409 AM, під час скоєння ДТП, застрахована ПрАТ "Просто-страхування" згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА2525766.

Так, відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент ДТП) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА2525766 був укладений на умовах договору І типу.

Відповідно до п.15.1 ст.15 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент укладення договору обов'язкового страхування), за договором І типу особою, відповідальність якої застрахована, є будь-яка особа, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Аналогічно в ст.1 цього ж Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент ДТП і вирішення спору в судах) визначено поняття осіб, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

Суди попередніх інстанцій встановили, що водій Черкас О.В. на початку літа 2011 року був позбавлений права керування автомобілем на 1 рік та не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, про що зазначено в постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 05.12.2011р. по справі №3/2506/6975/11.

Відповідно до п.2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суди попередніх інстанцій, досліджуючи питання законності підстав керування Черкасом О.В. автомобілем "Хюндай Акцент", д.р.н. СВ 6409 AM, під час ДТП 22.09.2011, вищевикладене не врахували та належним чином не дослідили обставини законності експлуатації транспортного засобу, та, відповідно, наявності чи відсутності законних підстав для визнання зазначеної події страховим випадком.

У відповідності до п.32.1 ст.32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Як було зазначено вище, особою, відповідальність якої застрахована відповідачем згідно полісу, є будь-яка особа, яка експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах.

При цьому колегія зауважує, що в даному випадку експлуатація автомобіля без керування ним об'єктивно неможлива, тому що ДТП сталася внаслідок руху та зіткнення двох автомобілів - джерел підвищеної небезпеки (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Отже, керування транспортним засобом є невід'ємним складовим елементом процесу експлуатації транспортного засобу, що суди залишили поза правовою увагою, безпідставно вдавшись лише до оцінки підстав "використання" транспортного засобу.

Таким чином, суди не з'ясували дійсні права і обов'язки сторін стосовно предмету та підстави виникнення спору, не перевірили всі обставини, що мають значення для справи, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі №910/6460/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Н. Капацин

Судді Б. Грек

Д. Кривда