Ухвала суду № 35503022, 19.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р.

справа № 0870/11392/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М. NT>

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В., FONT>

P >розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гидростандарт" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області про стягнення суми бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, -

ass="fs100">В С Т А Н О В И В :

P >30 листопада 2012 року Приватне підприємство "Гидростандарт" звернулось до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби (далі – відповідач 1 або МОДПІ) та до Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області (далі – відповідач 2 або Мелітопольське УДКС), в якому просило суд стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 81 722,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Гидростандарт" до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби, Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області про стягнення суми бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ - задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Гидростандарт" суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації за звітний період за червень 2011 року в розмірі 81 722 грн.

Не погодившись з постановою суду, Мелітопольська об'єднана Державна податкова інспекція у Запорізькій області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу МОДПІ від 16.09.2011 №2733 Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області проведена позапланова невиїзна перевірка ПП "Гидростандарт" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2011, яка виникла за рахунок від’ємного значення, що декларувалось в період з 01.04.2011 по 30.04.2011 та з 01.05.2011 по 31.05.2011.

За результатами даної перевірки складений акт №2284/23/33470962 від 20.09.2011 року, в якому були встановлені наступні порушення ПП "Гидростандарт": на порушення пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ПП "Гидростандарт" завищено податковий кредит: - червня 2011 на суму ПДВ 32611 грн., в результаті чого завищено залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2011 на суму 453604 грн. (з урахуванням акту попередньої перевірки №2143/23/33470962 від 25.08.2011); на порушення пункту 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ПП "Гидростандарт" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень на суму 81 722 грн.

На підставі акту перевірки Мелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області винесено податкове повідомлення - рішення від 20.09.2011 №0000422305, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за платежем податок на додану вартість у сумі 81 722 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, не погодившись з податковим повідомленням - рішенням від 20.09.2011 №0000422305 ПП "Гидростандарт" звернулося до суду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року по справі № 2а-0870/8971/11 вказане повідомлення-рішення було скасоване.

Ухвалою від 20.04.2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив МОДПІ у відкритті апеляційного провадження.

Згідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Отже, постанова суду по справі №2а-0870/8971/11 набрала законної сили 20.04.2012 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25.09.2012 року по справі №К/9991/49786/12 повернув касаційну скаргу МОДПІ по справі № 2а-0870/8971/11 (вказана ухвала міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Згідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України передбачається, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У відповідності до п. 200.13, ст. 200 ПК України визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Однак, як встановлено судом, вказаний висновок, в передбачений законодавством строк, МОДПІ до Мелітопольського УДКС наданий не був.

В зв’язку з ненаданням висновку, позивач неодноразово звертався з запитами та скаргами до Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, Державної податкової служби у Запорізькій області та Державної податкової служби України.

Відповідями вищезазначених податкових органів, позивачу фактично було відмовлено у відшкодуванні суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість. Зазначені звернення та відповіді на них долучені до матеріалів справи.

Таким чином, аналізуючи дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають, колегія суддів робить висновок про те, що позивачу безпідставно відмовлено у поверненні узгодженої суми бюджетного відшкодування, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до відомостей зазначених у відповідях вищезазначених податкових органів, позивачу було відмовлено знаступних підстав:

- на дату надання відповіді ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження не одержували - відповідно постанова суду від 29.11.2011 у справі №2а0870/8971/11 не набрала законної сили і не підлягає виконанню (лист-відповідь Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби від 07.05.2012 №3426/10/10-010 та від 20.07.2012 №9860/10/10-010);

- оскільки на даний час триває процедура судового оскарження в адміністративній справі №2а-0870/8971/11, тобто ця процедура є незакінченою, виконання вимог передбачених ч.2 п.200.15 Податкового кодексу України є неможливим, а вирішення питання щодо відшкодування сум податку на додану вартість за травень 2011 року ПП "Гідростандарт" є передчасним (лист-відповідь Державної податкової служби у Запорізькій області від 08.08.2012 №3791/10/15-413 та від 03.10.2012 №4804/10/15-413);

- з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод та інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції. Отже, немає підстав для надіслання висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (лист-відповідь Державної податкової служби України від 15.11.2012 №5341/0/61-12/15-0316).

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання відповідача 1 на не отримання вказаної постанови, оскільки, відповідно до відповіді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 №17-7755/12 на заяву про надання інформації, ухвала від 20.04.2012 року про відмову у відкритті апеляційного провадження була направлена на адресу МОДПІ - 27.04.2012, що підтверджується реєстром простої кореспонденції за №211. Копія вказаної відповіді долучено до матеріалів справи.

Також, судом встановлено, що відповідно до відомостей наданих ПП "Гидростандарт", 25.07.2012 позивачем на адресу Державної податкової служби у Запорізькій області направлялась копія судового рішення апеляційної інстанції, яка була отримана представником ДПС у Запорізькій області - 27.07.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштової кореспонденції.

Окрім того, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає необґрунтованими відповіді податкових органів про відмову у наданні висновку щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, в зв’язку з тим, що рішення суду було оскаржено до Вищого адміністративного суду України і, з метою уникнення конфліктних ситуацій, відповідне відшкодування буде проведено після винесення остаточного рішення, не виключаючи при цьому й перегляд справи Верховним Судом України, з огляду на наступне.

По-перше, з цього приводу вже є рішення суду касаційної інстанції (ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012 №К9991/49786/12 по справі №2а-0870/8971/11) про повернення касаційної скарги МОДПІ). Доказів того, що відповідач 1 подавав інші касаційні скарги суду не надано.

По-друге, відповідно до п.200.15 ПК України передбачено, що органи державної казначейської служби повинні зупиняти процедуру відшкодування сум ПДВ, які є предметом судового спору до часу набрання судовим рішенням законної сили.

Дійсно, останній абзац п.200.15 ПКУ передбачає, що відшкодування спірних сум ПДВ повинно здійснюватись після закінчення судового оскарження, тобто до часу коли судове рішення буде оскаржено і переглянуто останньою судовою інстанцією.

Судом першої інстанції було вірно підмічено, що норма однієї і тієї статті Податкового кодексу надає різне визначення часу з якого спірні суми бюджетного відшкодування повинні перераховуватись на користь підприємства.

Однак, у відповідності до п. 56.21, ст. 56 Податкового кодексу України передбачається, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що здійснення МОДПІ касаційного оскарження рішень суду не звільняє його від обов’язку направлення зазначеного висновку до органу державної казначейської служби. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 25 вересня 2012 року було винесено рішення по касаційній скарзі МОДПІ Вищим адміністративним судом України.

Виходячи з вищевикладених обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач 1 протиправно не виконує свого обов’язку щодо направлення до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку (в даному випадку по податковій декларації за червень 2011 року), що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги те, що відповідачем 1 не було надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції у Запорізькій області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко