Ухвала суду № 35502726, 15.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2013 р. справа № 804/9707/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвіста" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002282210 від 10 липня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвіста" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002282210 від 10 липня 2013 року - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002282210 від 10.07.2013 року.

Не погодившись з постановою суду, Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Інвіста" щодо підтвердження господарських взаємовідносинам з ТОВ "Алкіона" за березень 2013 року.

За результатами перевірки складений Акт №2460/22-1/37070576 від 26.06.2013 року, яким встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.7, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від ТОВ "Алкіона" (код за ЄДРПОУ 30601203) на загальну суму ПДВ 1170253,33 грн. у тому числі у березні 2013 року на суму 882753,33 грн., у квітні 2013 року на суму 287500,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 170 253,33 грн., а саме: березень 2013 р. - 882753,33 грн., квітень 2013 р. - 287500,00 грн..

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2013 року №0002282210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 1170253,33 гривень та нараховано за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафи) 585126,66 гривень.

Судом встановлено, що між ТОВ "Інвіста" та ТОВ "Алкіона" було укладено договір №1Р від 25.11.2012 року, згідно якого ТОВ "Алкіона" (продавець) зобов'язується в порядку і в терміни, що встановлені цим договором, поставити та передати товари у власність у власність ТОВ "Інвіста" (покупець), у визначеній кількості та відповідної якості, а покупець приймає товар та оплачує на умовах визначених у даному договорі. Товар постачається продавцем у відповідності до замовлень Покупця.

Також, між ТОВ "Інвіста" та ТОВ "Алкіона" було укладено договір №1 від 03.01.2013 року, згідно якого згідно якого ТОВ "Алкіона" (продавець) зобов'язується в порядку і в терміни, що встановлені цим договором, поставити та передати товари у власність у власність ТОВ "Інвіста" (покупець), у визначеній кількості та відповідної якості, а покупець приймає товар та оплачує на умовах визначених у даному договорі. Товар постачається продавцем у відповідності до замовлень Покупця.

:12pt;">На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем було надано накладні на отримання товару, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, перелік яких міститься в акті перевірки. Розрахунки між підприємствами здійснювались в безготівковій формі.

family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Однак, як зазначалося судом першої інстанції, відповідачем було зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача із ТОВ "Алкіона" на підставі висновку акту перевірки контрагента позивача ДПІ у м. Полтава від 08.05.2013 року №521/22.5/306-1203 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Алкіона" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень 2013 року". В тому числі, зазначено про дефектність наданих позивачем товарно-транспортних накладних, саме вказано лише, що операції з поставки відбувались в м. Дніпропетровськ, без конкретного місця, а в накладних не зазначено посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Тобто, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачається, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що до перевірки позивачем надані первинні документи, які підтверджують факт здійснення реальної господарської операції. За даним договором було придбано товари (послуги), які використовувалися позивачем відповідно до господарської діяльності підприємства, що не спростовано відповідачем, позивач має складські та виробничі приміщення.

У відповідності до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договори укладено без мети настання реальних наслідків, судових рішень щодо визнання угод недійсними до суду не надано, при цьому висновки акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладення позивачем не реальних угод, в тому числі судом не встановлено наявність обвинувального вироку суду щодо позивача та його контрагентів, а отже доводи податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях, що не є підставою для визнання угод недійсними.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням доказів наявних у матеріалах справи та висновків суду викладених вище, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №0002282210 від 10.07.2013 року, а тому позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко