Ухвала суду № 35502636, 18.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.

справа № 1170/2а-2297/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Кіровоградська механізована колона" Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення – задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000372330 від 22.02.2012 року.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тегра» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №12/2330/23228253 від 20.01.2012 р., в якому зафіксовано, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Компанія «Тегра» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року, відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю; порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану за вересень 2011 року в сумі 132150,00 грн. (а. с. 12-25).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2012р. №0000372330, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 132150,00 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 105720,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 26430 грн. (а.с. 26).

Судом першої інстанції встановлено, що 29.09.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія «Тегра» був укладений договір поставки №29/08-11/32 (а.с. 43).

На виконання умов договору та відповідно до видаткових накладних № РН-1001389 від 05.09.2011р. (а.с.50), № РН-1001550 від 19.09.2011р. (а.с.54), № РН-1001551 від 19.09.2011р. (а.с.59), № РН-1001764 від 21.09.2011р. (а.с.63), № РН-1001932 від 22.09.2011р. (а.с.67), № РН-10011630 від 27.09.2011р. (а.с.71), № РН-1001720 від 28.09.2011р. (а.с.75) продавець видав покупцю товару, а саме затискачі різних діаметрів на загальну суму 634288,92 грн., в т.ч. ПДВ 105720,00 грн.

ТОВ «Компанія «Тегра» виписано позивачеві податкові накладні: № 1001389 від 05.09.2011р.(а.с.51), № 1001550 від 19.09.2011р. (а.с.55), № 1001551 від 19.09.2011р.(а.с.60), № 1001764 від 21.09.2011р.(а.с.64), № 1001932 від 22.09.2011р.(а.с.68), № 1001630 від 27.09.2011р.(а.с.72), № 1001720 від 28.09.2011р.(а.с.76), на підставі яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідного періоду, ПДВ сплачене у складі вартості придбаного товару.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що згідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи з вищевикладених норм законодавства, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Приймаючи до уваги той факт, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, колегія суддів вважає, що позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені у складі вартості товару придбаного у ТОВ «Компанія «Тегра».

Стосовно твердження відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра», колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції було правильно вказано на те, що згідно до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки передбачається, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, враховуючи вищевикладені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, зробивши висновок у актах про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності (фіктивності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими.

Таким чином, аналізуючи викладені вище обставини справи, колегія суддів робить висновок про те, що дії податкового органу з приводу викладених в акті №12/2330/23228253 від 20.01.2012 р. висновків про відсутність факту реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія «Тегра» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 року, є протиправними.

Отже, з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкову накладну, складену належним чином, колегія суддів погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість.

На підставі аналізу встановлених обставин справи і правовідносин, що їм відповідають, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що дії відповідача не ґрунтуються на законодавстві, а отже є протиправними, у зв’язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко