Ухвала суду № 35501322, 09.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.

справа № 2а/0470/3599/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ONT class="fs87">В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський трубний завод" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 03 листопада 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 157/08-02/2-05393122 від 08.11.11 року, в якому зазначено наступні порушення: п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за червень 2011 року на загальну суму 59 910,26 грн. (дане порушення призвело до порушення п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2011 р. на суму 59 910,26 грн.); абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 р. на 1 063 631,00 грн..

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до положень пп. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.7 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тобто вона являється документом, який, відповідно до податкового законодавства, фіксує наявність певних юридичних фактів і надає платнику податку повноваження на вчинення певних дій (включення витрат на сплату податку на додану вартість до податкового кредиту з правом наступного відшкодування).

Також, судом першої інстанції було правильно вказано на те, що згідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок, що навіть при наявності у покупця належно оформлених документів, які відповідно до ПК України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Зокрема, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування: добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Також, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. При цьому в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність платника податку щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів.

Відповідно до поданих декларації від 22.08.11 №9007148273 сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 1 063 631,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періодах: травень 2011 року на суму 196 048,00 грн., червень 2011 року на суму 867 583,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, у акті перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 157/08-02/2-05393122 від 08.11.11 р. зазначається, що публічним акціонерним товариством «Дніпропетровський трубний завод» було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від постачальників, що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування товарів, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку.

Виходячи з цього, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що право на відшкодування податку на додану вартість виникає при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету під час руху відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників - від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Також, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що наявність податкових накладних, виписаних постачальниками на поставку продукції (товару) у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання покупцями права на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

На підставі аналізу встановлених обставин справи, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що податковим повідомленням - рішенням від 18.11.11 р. №0000958812 ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» правомірно донараховано податкове зобов'язання на загальну суму 1 595 446,5 грн., з яких 1 063 631,00 грн. - за основним платежем та 531 815,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст. 205, ст.206, ч.2 ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко