Ухвала суду № 35501004, 21.11.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/3007/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Харченко Л.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Міщенко С. В. суддів Магда Л. Ф. , Трюхан Г. М. при секретаріБурдуковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року представник за довіреністю ПАТ КБ «Приватбанк» Вікторжевський О.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування свого позову вказував, що 22 серпня 2005 року між сторонами був укладений договір на відкриття карткового рахунку за яким Банк відкрив ОСОБА_6 картковий рахунок та видав кредитну картку з лімітом кредитування 3000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, з послідуючою його пролонгацією.

У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача умов кредитного договору відбулися порушення строку повернення кредиту і відсотків.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2008 року по справі №2-1061/2008 за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором стягнуто кошти в сумі 5 734 грн. 65 коп. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № SAMDN22000003597207 від 22 серпня 2005 року ( по тілу кредиту та нарахованих процентах на час звернення до суду) . Дані кошти нею позивачу сплачені не були.

За умовами вказаного договору строк його дії був визначений сторонами до повного виконання (повернення отриманих коштів) .Враховуючи, що ОСОБА_6 умов договору не виконала , заборгованих коштів не повернула, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_6 заборгованість у розмірі 16534 грн. 47 коп. за кредитним договором № б/н від 22 серпня 2005 року (з яких 14 779 грн. 37 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 01 квітня 2008 року по день звернення до суду; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1025 грн. 70 коп. - штраф (процентна складова - 5% від суми заборгованості) та судові витрати у розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Стягнути з ОСОБА_6 заборгованість по відсотках і штрафи в розмірі - 16305 грн. 07 коп. та судові витрати в розмірі - 229 грн. 40 коп., а всього - 16534 грн. 47 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, обґрунтовуючи яку, зазначала, що судом в не повній мірі з'ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи.

Апелянт вказала, що суд не врахував , що умова договору про його дію до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за кредитом не може розглядатися як установлення строку дії договору у розумінні положень ст.ст. 251, 252 ЦК України, згідно з якими строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія подія, що має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами.

А відповідно до п.3.1.3. Договору після закінчення строку дії картки, вона автоматично продовжується на новий строк з перевипуском і встановленням на новий термін кредитного ліміту при додержанні клієнтом мов договору. Картка автоматично перевипускається Банком за умови виконання клієнтом всіх положень договору, а договір вважається подовженим на наступний строк, якщо клієнт не повідомив про бажання розірвати (припинити) договір до закінчення строку дії картки. У разі порушення Клієнтом умов п.9.1. договору, Банк має право відмовити у продовжені, заміні або видачі нової картки, в разі, якщо клієнт більше одного разу допустив прострочення погашення мінімального зобов'язання. Доказів щодо перевипуску Банком картки і продовження договору на наступний строк позивачем не було надано, тому , апелянт вважає, що договір припинив дію з моменту закінчення строку дії картки. Але даної обставини судом першої інстанції не було враховано , як було безпідставно відмовлено й у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності, який на думку ОСОБА_6, сплинув по даним вимогам 20 вересня 2011 року.

Враховуючи викладене , апелянт просила суд скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2013 року та ухвалити нове, яким відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскаржуване рішення відповідає вказаним вимогам і критеріям.

Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.ст. 1, 3 ЦПК України).

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, і даний факт не оспорювався сторонами, що 22 серпня 2005 року між ними був укладений кредитний договір на умовах приєднання , встановлених стандартною формою договору , за заявою ОСОБА_6, згідно якої вона погодилась з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою /а.с.9-18/.

Згідно умов договору від 22 серпня 2005 року Банк відкрив ОСОБА_6 рахунок і видав засіб платежу - кредитну картку з лімітом кредитування 3000 грн. за умовами договору ОСОБА_6 зобов'язалася сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22 липня 2008 року по справі №2-1061/2008 за позовом ЗАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором - з ОСОБА_6 було стягнуто кошти в сумі 5 734 грн. 65 коп. в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № SAMDN22000003597207 від 22 серпня 2005 року ( по тілу кредиту та по процентах згідно умов договору), яка утворилася внаслідок невиконання умов договору станом на 30 березня 2008 року .

Після ухвалення даного судового рішення відповідач частково вимоги по договору виконувала, здійснюючи погашення заборгованості окремими платежами, що підтверджується даними розрахунку заборгованості (а.с.5-8) , внісши останній платіж, що був зарахований на погашення заборгованості по процентам, 25.11.2010 року.

Після цього виплати по кредитному договору відповідач припинила, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення нарахованих процентів згідно умов зазначеного договору за період, що минув після ухвалення згаданого рішення суду.

Ст.599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються його виконанням, проведеним належним чином.

Укладаючи договір, сторони досягли згоди, що відповідно до п.9.3 Договору картковий рахунок відкритий на необмежений термін.

П.9.5 Договору передбачено, що відповідний картковий рахунок може бути закритий на підставі Заяви Держателя або Банк має право його закрити за відповідних умов, письмово повідомивши Держателя.

Враховуючи , що вказаний договір не був розірваний, картковий рахунок не був закритий , а ОСОБА_6 при цьому не виконала умов договору, то позивач правомірно здійснив нарахування процентів та передбачених умовами Договору штрафних санкцій за період з 30 березня 2008 року , а заперечення апелянта не спростовують ні підстав здійснення нарахувань ні їх розміру.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається з матеріалів справи , що не заперечується сторонами, ОСОБА_6 останню виплату по зобов'язанням за кредитним договором здійснила 25.11.2010 року , чим перервала перебіг позовної давності по вимогам за зобов'язаннями, які виникли внаслідок невиконання зобов'язань , а позовну заяву про стягнення заборгованості за нарахованими процентами та штрафних санкцій , позивач подав 10.06.2013 року , тобто до спливу 3-річного строку з дати останнього платежу. У зв'язку з чим посилання апелянта на ту обставину, що суд безпідставно не застосував наслідків пропуску позивачем строку позовної давності - є необґрунтованим та таким, що суперечить встановленим судом обставинам справи.

Зазначені в апеляційній скарзі докази не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для її задоволення, оскільки носять суб'єктивний характер і ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасована правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Тому за встановлених обставин, підстав для зміни чи скасування рішення суду колегія суддів не вбачає , у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :