Рішення № 35500846, 04.11.2013, Франківський районний суд м. Львова

465/2473/13-ц

2/465/1935/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04.11.2013 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

Головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі Шугало В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування збитків,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПАТ «НФСК «Добробут» про відшкодування збитків та просить солідарно стягнути з відповідачів 13910 грн. основну суму боргу, 7000 грн. моральної шкоди, 239 грн. 11 коп. судовий збір та 3000 грн. витрати на оплату за надання юридичних послуг адвоката.

В ході розгляду справи позивач, шляхом подання заяви, зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути вищевказані суми солідарно з ОСОБА_2 та ПАТ «НФСК «Добробут».

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 23 серпня 2012 року о 19 год. 30 хв. з вини відповідача ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача «Рено-Кліо» зазнав технічних ушкоджень. При з'ясуванні обставин ДТП ОСОБА_2 представлено поліс №АА /6863166/ обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий співвідповідачем Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» за шкоду заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1, який на момент вчинення ДТП був чинним.

Позивач вказує, що згідно з висновком «Про оцінку вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу» №С-00384 від 28.08.2012 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_2 складає 13920,85 грн. В рахунку наряду-замовлення №00000104 від 28.09.2012 року ФОП ОСОБА_4 вартість виконаних робіт та матеріалів відновлюваного ремонту автомобіля «Рено-Кліо» складає 13910,85 грн.

Також позивач зазначає, що йому відповідачами була завдана моральна шкода, яка полягала у порушенні попереднього способу життя, нервування через втрату на тривалий час засобу вільного та швидкого пересування, неоплату вартості матеріалів та відновлюваного ремонту автомобіля, що потягнуло пред'явлення до нього позову ФОП ОСОБА_4 і примушує його використати гроші з бюджету сім'ї, що у свою чергу негативно відбивається на моральному спокої його родини та його особистій репутації. Моральну шкоду позивач оцінює в 7000 грн.

Крім цього у зв'язку з необхідністю звернення до суду з позовом про відшкодування збитків та моральної шкоди, позивачем понесено додаткові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3000 грн., згідно з договором про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом ОСОБА_5 та актом виконаних робіт.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог. Крім цього подав суду письмові обґрунтування позову, в яких зазначив, що позивачем та ним, як представником, неодноразово скеровувались звернення, адвокатські запити, претензії по місцю реєстрації та фактичного знаходження головного офісу співвідповідача ПАТ «НФСК «Добробут», проте жодної відповіді ними не було отримано. Також на підставі адвокатського звернення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у січні-лютому 2013 року було проведено перевірку ПАТ «НФСК «Добробут», якою встановлено відсутність страхової компанії за місцем реєстрації. Згідно з даними державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», ПАТ «НФСК «Добробут» перебуває на обліку у Єдиному державному реєстрі, відомостей про ліквідацію або початок процедури банкрутства немає. Крім цього представник позивача надав суду акт прийому - здачі наданих послуг від 04 листопада 2013 року за договором про надання правової допомоги №31/к від 27.12.12р.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечив, подав суду письмові пояснення та повідомив, що його довірителем було виконано всі вимоги договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був укладений між ним та ПАТ «НФСК «Добробут», а відтак обов'язок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в межах ліміту покладається на страховика. Також представник вказав, що з матеріалів справи, а саме зі звіту про оцінку вартості відновлюваного ремонту №С-00384 від 28.08.2012 року, вбачається, що замовником оцінки автомобіля НОМЕР_3, була СК «Добробут». Крім цього представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що позивачем жодним чином не обґрунтовано заявлений розмір моральної шкоди та така суперечить засадам розумності, виваженості та справедливості. Також представник відповідача вказав, що позивачем не долучено до позовної заяви документального підтвердження витрат на правову допомогу. Просив в позові в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Відповідача, Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», неодноразово належним чином повідомляли про час та місце слухання справи, однак представник Товариства для участі в судовому засіданні не прибув.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за відсутності відповідача - 2 ПАТ «НФСК «Добробут».

Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, розглянувши матеріали та дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Разом з тим відповідно до 33.1.4. ст.33 та п. 37.1.4 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально. Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

В ч.ч. 2, 4 п.16 Постанови № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначає, що питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Статтею 10 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Також суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

01.08.2013 року за заявою представника відповідача ОСОБА_2 судом була винесена ухвала про витребування доказів у Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», а саме, матеріали страхової справи про ДТП, яка мала місце 23.08.2012 року за участю позивача та відповідача ОСОБА_2 та заяву про настання страхового випадку. Однак вказану ухвалу відповідач ПАТ «НФСК «Добробут» не виконав.

Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Ч.1 ст.131 ЦПК України передбачено, що сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться,-до початку розгляду справи по суті.

Всупереч вищевказаним нормам процесуального закону, ні відповідач ОСОБА_2, ні його представник не надав суду доказів того, що він у спосіб передбачений законом, повідомляв страхову компанію ПАТ «НФСК «Добробут» про страховий випадок, який мав місце 23.08.2012 року за участю його та позивача. Разом з тим суд не може прийняти як доказ такого належного повідомлення страховика, звіт про оцінку вартості відновлюваного ремонту з урахуванням зносу колісного транспортного засобу складеного ФОП ОСОБА_6 (а.с. 15) , оскільки в даному звіті в графі замовник, зроблений запис «СК Добробут», а відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру назва юридичної особи, в якої була застрахована відповідальність відповідача, зазначена як Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» скорочено ПАТ «НФСК «Добробут» (а.с. 47). Така ж назва вказана і в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/6863166 (а.с. 13).

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В рахунку на оплату №00000104 від 28.09.2012 року (а.с. 18) та наряд-замовленні № Д00000104 від 04.10.2012 року (який згідно примітки має силу акта виконаних робіт) (а.с.17) та на які покликається позивач у своїй позовній заяві, вартість виконаних робіт по ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 12500,40 грн.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню фактична вартість робіт з відновлення автомобіля позивача в розмірі 12500,40 грн.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. ст.23,1167 ЦК України підставами для присудження моральної шкоди є фізичний біль чи страждання, пережиті особою у зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, душевні витрати по причині неправомірної поведінки третіх осіб неї, знищення чи пошкодження майна, приниження честі і гідності.

Як вбачається із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Подібних фактів у позовній заяві позивач та поясненнях суду представник позивача не навів, доказів на їх підтвердження не надав. Відтак, наявність шкоди, протиправних дій та причинного зв'язку між шкодою та такими діями не є доведеною.

За таких обставин вимога про відшкодування моральної шкоди є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. В ч.1 ст.88 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з акту прийому-здачі наданих послуг від 04.11.2013 року за договором про надання правової допомоги №31/к від 27.12.12р. (а.с. 28) погоджена сторонами сума за надання правової допомоги в розмірі 3000 грн. буде передана Замовником Виконавцю після закінчення юридичних процедур щодо відшкодування збитків та надходження грошей від боржника, а отже, на час ухвалення рішення дані витрати стороною фактично не понесено і відповідно стягненню з іншої сторони не підлягають.

Разом з тим з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 213-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12500,40 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В задоволенні решта позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Франківський районний суд м.Львова.

Суддя Дзеньдзюра С.М.