Ухвала суду № 35500555, 18.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 р.Справа № 820/7656/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О.

представника позивача Михайленка О.О.

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. по справі № 820/7656/13-а

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Головного Управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до суду із адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 20/26/21.3-18 від 19.07.2013р. про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(далі - Закон України №481/95-ВР).

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне рішення про застосування фінансових санкцій, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення слугував протокол про адміністративне правопорушення ХА № 038312 від 15.04.2013 року, однак у зв'язку із відсутності події та складу адміністративного правопорушення, провадження по адміністративній справі за вказаним протоколом було закрито. Крім того, позивач посилається на те, що у спірному рішенні відповідача зазначено, що на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ХА № 038312 від 15.04.2013 року встановлено продаж слабоалкогольних напоїв особі, якій не виповнилось 18 років, проте як в резолютивній частині спірного рішення до позивача застосовано штрафні санкції за продаж тютюнових виробів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року проведено заміну первинного відповідача - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області на належного - Головне управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 20/26/21.3-18 від 19.07.2013 р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст.ст. 15-3, 17 Закону України №481/95-ВР.

Вказує, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій є законним та обґрунтованим, оскільки факт продажу позивачем тютюнових виробів неповнолітній особі підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями неповнолітньої особи, а відсутність постанови про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності не може бути підставою для звільнення від відповідальності позивача. Крім того, вказав, що у спірному рішенні відповідачем було допущено технічну описку щодо встановленого правопорушення, а саме: замість "..продаж тютюнових виробів особі, якій не виповнилось 18 років…" зазначено "…продаж слабоалкогольних напоїв особі, якій не виповнилось 18 років…".

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_3 зареєстрована в установленому законом порядку в якості фізичної особи-підприємця - юридична адреса: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, код: НОМЕР_1, має ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

19.07.2013 року відповідачем прийнято рішення № 20/26/21.3-18 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн. за продаж тютюнових виробів особі, якій не виповнилось 18 років.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що оскільки відповідачем під час розгляду справи не було доведено факту продажу співробітниками позивача тютюнових виробів неповнолітній особі, то спірне рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є незаконним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюється Законом України №481/95-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п.5 "Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" затвердженого Постановою Кабінетів Міністрів України від 02.06.2003 року №790 з наступними змінами та доповненнями (далі -Постанова №790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як було встановлено під час судового розгляду та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, підставами для прийняття спірного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій, слугувало надходження до відповідача матеріалів правоохоронного органу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, які були складені співробітниками відділу кримінальної міліції у справах дітей Куп'янського МВ ГУМВС України в Харківській області, а саме: протоколу ХА № 038312 від 15.04.2013 р., протоколу особистого огляду та вилучення від 15.04.2013 р., копій письмових пояснень неповнолітньої особи - ОСОБА_4, свідка - ОСОБА_5 та понятих: ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що посадовою особою Куп'янського МВ ГУМВС України в Харківській області 15.04.2013 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 038312 щодо громадянки ОСОБА_8 за ч.2 ст.156 КУпАП за здійснення продажу тютюнових виробів неповнолітній особі.

У вказаному протоколі було зазначено, що 15.04.2013 року продавець ОСОБА_8 в магазині, що розташований за адресою: АДРЕСА_3., здійснила реалізацію однієї пачки цигарок з фільтром "Chesterfield BLUE" громадянину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особі, яка не досягла 18-річного віку.

Колегія суддів зазначає, що вказаний протокол не містить підпису особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та доказів роз'яснення їй прав та обов'язків, передбачених чинним законодавством. Пояснень щодо зазначеної обставини матеріали правоохоронного органу не містять. Крім того, в матеріалах відсутні пояснення продавця ОСОБА_8 чи доказ відмови від їх надання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Антологічна норма щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років також закріплена п. 10 та п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. №218.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 15-3 згаданого Закону, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ, продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Колегія суддів зауважує, що положення ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР носять імперативний характер та підлягають обов'язковому виконанню усіма суб'єктами господарювання.

Положеннями ст.17 Закону України №481/95-BP передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800,00 гривень.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України №481/95-BP, встановлений Постановою №790.

Отже, за реалізацію слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, передбачена відповідальність як посадових осіб та громадян, які безпосередньо здійснили цю реалізацію, так і суб'єкта господарювання, який займається діяльністю з продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що вирішальною підставою для підтвердження факту порушення особою вимог ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР, є встановлення факту продажу пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме особі, яка не досягла 18 років.

Розв'язуючи спір колегія суддів зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 71 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, колегія суддів відмічає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

Так, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приймаючи спірне рішення відповідач не дослідив в повному обсязі обставини на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зокрема, наявність в особи, що не досягла 18 років, чеку на придбання тютюнових виробів.

Крім того, як було встановлено під час судового розгляду, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куп'янської міської ради № 22 від 07.05.2013 року адміністративну справу за протоколом ХА № 038312 від 15.04.2013 року щодо громадянки ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 156 КУпАП було закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Доказів оскарження вказаної постанови матеріали справи не містять.

Отже, вказаним рішенням адміністративної комісії спростовується наявність в діях продавця ОСОБА_8 складу адміністративного правопорушення, вчинення нею адміністративно-господарського правопорушення у вигляді продажу неповнолітній особі тютюнових виробів.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем факту продажу працівником позивача тютюнових виробів неповнолітній особі, та як наслідок, правомірності прийняття спірного рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що наявними в матеріалах справи доказаним та встановленими під час розгляду справи обставинами підтверджена помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем вимог діючого законодавства, які слугували підставою для прийняття спірного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що оспорюване рішення було прийнято не на підставі законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року по справі №820/7656/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного Управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2013р. по справі № 820/7656/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного Управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя підпис Бенедик А.П.Суддіпідпис підпис Калитка О.М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.