Постанова № 35498654, 21.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 листопада 2013 р. Справа № 2а/0270/5929/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

Суддів: Жернакова Михайла Володимировича,

Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.,

представників позивача: Неліпи П.І., Пастернак О.С., Кравець Н.П., Гунька О.М.,

представника відповідача 1: Мельник В.П.,

представників відповідача 2: Білого В.В., Заверухи В.О.,

представника третьої особи: Горщинської П.В.,

прокурора: Сувалова В.О.,

свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (далі - САД у Вінницькій області) до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (далі - ДФІ у Вінницькій області, відповідач-1), Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області (далі - ДФІ в Хмельницькій області, відповідач-2), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «Вінницьке містобудівельне управління № 4» (далі - ПрАТ «Вінницьке МБУ №4»), Вінницький відділ комплексного проектування Державного підприємства Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» (далі - ДП «Укрдіпродор») про визнання дій протиправними та скасування вимоги

в с т а н о в и в :

В грудні 2012 року САД у Вінницькій області звернулась в суд з позовом до ДФІ у Вінницькій області, ДФІ в Хмельницькій області про визнання дій посадових осіб протиправними, визнання протиправними та скасування пунктів 2,3,4,5,6,7,9 та 14 Вимоги ДФІ в Хмельницькій області «Про усунення порушень виявлених ревізією» № 22-05-03-14/4321 від 17 грудня 2012 року.

Зазначали, що ДФІ у Вінницькій області проведено ревізію з питань фінансово-господарської діяльності САТ у Вінницькій області за період з 1.08.2011 року по 1.08.2012 року, по закінченню якої відповідачем-1 складно акт ревізії № 06-15/24 від 02.11.2012 року. 17 грудня 2012 року ДФІ в Хмельницькій області направлено вимогу «Про усунення порушень виявлених ревізією» № 22-05-03-14/4921.

Згідно пункту 2 вказаної вимоги відповідач-2 зобов'язує САТ у Вінницькій області провести претензійно-позовну роботу з водіями щодо повернення зайво виплачених коштів на загальну суму 21,6 тис. грн., провести перерахунок і відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 7,9 тис. грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

-в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах кошти у сумі 2,6 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП.

Згідно пункту 3 вимоги позивача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу з ОСОБА_15 щодо повернення зайво виплачених коштів на загальну суму 7,4 тис. грн., провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів і повернути зайво сплачені кошти в сумі 2,7 тис. гри.(зарахувати в рахунок майбутніх платежів);

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах, кошти у сумі 7,4 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП.

Пункт 4 вимагає відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках з ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4» за не виконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) в сумі 29,6 тис. грн. (в т.ч. ПДВ). Стягнути з ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4» кошти в сумі 29,6 тис. грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 29,6 тис. грн.;

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП.

Пункт 5 вимагає перерахувати в дохід державного бюджету зайво отримані кошти в сумі 0,6 тис. грн.;

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП.

Пункт 6 вимоги зобов'язує відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках з ДП «Укрдіпродор» за не виконані роботи (різницю у вартості виконаних робіт) в сумі 8,2 тис. грн. Стягнути з ДП «Укрдіпродор» кошти в сумі 8,2 тис. грн., в тому числі, шляхом проведення претензійно-позовної роботи з ДП «Укрдіпродор» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 8,2 тис. грн.;

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП.

Згідно пункту 7 вимоги передбачено повернути безоплатно передані у користування ДП «Вінницький облавтодор» автомобілі або оформити на них відповідний договір оренди;

- стягнути з осіб, винних у безоплатній передачі автомобілів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 133-136 КЗпП.

Пункт 9 вимоги зобов'язує відкоригувати в обліку вартість основних засобів шляхом віднесення суми ПДВ з вартості основних засобів на зменшення цільового фінансування.

Окрім того, в пункті 14 вимоги зазначено, що ревізією встановлено недотримання позивачем ч. 3. ст. 179 Господарського кодексу, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, що полягало в отриманні коштів на своє утримання без відповідного документального підтвердження, у зв'язку з чим зобов'язано подальшому дотримуватися вимог вказаних нормативних документів.

Позивач вважає, що відповідачами під час проведення ревізії, в ході складання/вручення акту ревізії не було дотримано вимог «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого Постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 року, що полягало у недотриманні строків направлення другого примірнику акту ревізії (п. 41 Порядку); ревізію розпочато працівниками ДФІ у Вінницькій області, цим же територіальним органом фінансової інспекції складено акт ревізії, в той час як вимогу про усунення порушень направлено ДФІ в Хмельницькій області. Вказані дії відповідачів САТ у Вінницькій області вважає протиправними, про що просить засвідчити в судовому рішенні.

Щодо порушень виявлених в ході ревізії позивач також не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2.6. Колективного договору, укладеного між САТ у Вінницькій області та Профспілковим комітетом Служби на 2011-2012 роки та додатку № 7, начальнику Служби в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі, надається право установлювати водіям автотранспортних засобів доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25% установленої тарифної ставки за відпрацьований час. Таким чином, на думку позивача, надбавка за ненормований робочий день встановлена та виплачується водіям у відповідності до вимог чинного законодавства (п. 2 вимоги).

В штатному розписі Служби не передбачено посади механіка, разом з тим усі роботи з організації обслуговування, передачі, випуску автомобілів та інше, фактично виконує ОСОБА_15. Дане підтверджується документами серед яких: приймання передачі ТЗ, документи з обслуговування ТЗ, довіреності, подорожні листи з підписами ОСОБА_15 про дозвіл виїзду. В зв'язку з чим, було видано Наказ про встановлення ОСОБА_15, надбавки за збільшення обсягу робіт (п. 3 Вимоги).

Згідно Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000) вартість виконаних робіт визначається на підставі копій накладних та обрахунків підрядника у відповідності до п. 3.1.12 та п.3.1.10.9. Згідно ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право в любий час перевіряти хід та якість роботи, не втручаючись в діяльність підрядника. Разом з тим, в акті ревізії не зазначено, який саме нормативний документ порушено Службою при перерахуванні коштів підряднику (п. 4,5 Вимоги).

З довідкою зустрічної перевірки керівник ДП «Укрдіпродор» не погодився, про що свідчать його заперечення щодо завищення вартості по договорах №10-1 1 від 20.06.201 1р. та №15-11 від 22.07.2011р. Акт зустрічної звірки не підписаний (п. 6 Вимоги).

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 31.05.2012 року № 3/10.1-7-1996/09 погодило використання ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні доріг України» двох легкових автомобілів марки Hyundai Tucson реєстраційні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 під час виконання договорів на послуги з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування.

Збереження переданих автомобілів в користування забезпечено умовами договору, визначеними в додатковій угоді та складеними на її основі документами (Акт передачі). Амортизаційні відрахування на автомобілі передбачено п.11.1.4.9 Додаткової угоди. Додаткову угоду згідно дозволу Укравтодору укладено на безоплатній основі з метою оперативного контролю якості виконаних робіт з ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших штучних споруд згідно з встановленими нормативами, для забезпечення безпеки дорожнього руху на даних дорогах (п. 7 Вимоги).

Відповідно до абз. 5 пункту 8 Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 7, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 та абз. 5 п. 146.5 Податкового кодексу України, первісна вартість об'єкта основних засобів складається із суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству). Відповідно до п.п. 14.1.178 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу. Оскільки САТ у Вінницькій області державою податок на додану вартість не відшкодовується, то дані суми непрямих податків при купівлі (створенні) основних засобів позивачем правомірно включено до їх первісної вартості (п. 9 Вимоги).

Згідно положення САТ у Вінницькій області Служба є державною організацією і здійснює функції замовника по всьому комплексу дорожніх робіт. Здійснення функцій замовника не належить до підрядних робіт. Розрахунок суми коштів на на утримання Служби, здійснюється у розмірі 2,5% від підсумку графи 8 глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку.

Враховуючи те, що здійснення функцій замовника не належить до підрядних робіт, кошти на утримання служби замовника не включаються до типових форм первинних облікових документів № КБ-2 та № КБ-3 (п. 14 Вимоги).

З огляду на що, позивач просив визнати дії посадових осіб ДФІ у Вінницькій області, ДФІ в Хмельницькій області протиправними; визнати протиправними та скасувати пункти 2,3,4,5,6,7,9 та 14 вимоги ДФІ в Хмельницькій області «Про усунення порушень виявлених ревізією» № 22-05-03-14/4321 від 17 грудня 2012 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, просили заволинити позов в повному обсязі.

Представники ДФІ у Вінницькій та Хмельницькій областях позов не визнали, письмові заперечення приєднанні до матеріалів справи.

Представник ПАТ «Вінницьке МБУ №4» в судовому засіданні щодо порушення викладеного в пунктах 4, 5 оскаржуваної вимоги, зазначила, що їх підприємством заборгованість в сумі 29,6 тис. грн. сплачена на рахунок позивача. Письмові докази сплати коштів додано для приєднання до справи.

Представник ДП «Укрдіпродор» в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Письмові пояснення щодо позову приєднанні до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, свідків, думку прокурора, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 2.10 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІІІ квартал 2012 року, передбачено проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Державного агентства автомобільних доріг України та підпорядкованих йому підприємств, установ і організацій та суб'єктів господарювання щодо яких агентство здійснює управління корпоративними правами за ІІ-ІV квартали 2010 року, 2011 рік та завершений звітній період 2012 року. Інформацію про запланований захід доведено позивачу листом ДФІ у Вінницькій області № 02-06-20-14/5437 від 20.07.2012 року (т. 1 а.с. 52-55).

16.08.2012 року ДФІ у Вінницькій області складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності САТ у Вінницькій області (т. 1 а.с. 56-60).

Листом першого заступника ДФІ України № 06-18/1251 від 30.08.2012 року, з метою підвищення результативності ревізії, ДФІ у Хмельницькій області доручено забезпечити з 4.09.2012 року проведення ревізії САД у Вінницькій області (т. 2 а.с. 3).

На виконання даного листа, наказами начальника ДФІ у Хмельницькій області №260-к від 3.09.2012 року, № 268-к від 7.09.2012 року, 307-к від 8.10.2012 року, 306-к від 8.10.2012 року фахівців ДФІ у Хмельницькій області відряджено до м. Вінниці для здійснення ревізії САТ у Вінницькій області (т. 2 а.с. 4-6, 11-13).

02.11.2012 року ДФІ у Вінницькій області складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності САД у Вінницькій області № 06-15/24 (т. 2 а.с. 18-87), який 07.11.2012 року підписаний позивачем із запереченнями.

Листом ДФІ у Вінницькій області № 02-06-19-18/8272 від 08.11.2012 року 1 та 3 примірники акту ревізії направлено до ДФІ в Хмельницькій області (т. 2 а.с. 17).

09.11.2012 року ДФІ в Хмельницькій області супровідним № 22-05-03-14/8292 другий примірник акту ревізії направлено на адресу САД у Вінницькій області.

13.11.2012 року позивачем подано до ДФІ у Вінницькій області заперечення до акту ревізії (т. 1 а.с. 173-204)

12.12.2012 року ДФІ в Хмельницькій області пред'явлено САД у Вінницькій області вимогу «Про усунення порушень виявлених ревізією» № 22-05-03-14/4921 (т. 1 а.с. 14-18).

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Позивач оскаржує дії фінансових інспекції у Вінницькій та Хмельницькій областях щодо порушення порядку проведення ревізій, які полягають недотримання строків направлення другого примірника акту ревізії та залучення фахівців двох територіальних фінансових інспекцій.

Відповідно до пункту 1 «Положення про Державну фінансову інспекцію України», затвердженого Указом Президента України № 499/2011 від 23.04.2011 року, Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (п. 7 Положення).

В ході розгляду справи судом встановлено, що проведення ревізії САД у Вінницькій області здійснено згідно Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України, яка й визначала відповідальних фахівців за проведення ревізії. З огляду на що безпідставними є твердження позивача про порушення відповідачами порядку проведення ревізії.

Щодо недотримання строків направлення другого примірника акту ревізії.

Відповідно до пункту 41 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 550 від 20 квітня 2006 року передбачено, що після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об'єкту контролю другий примірник акта ревізії.

З матеріалів справи слідує, що акт ревізії підписаний позивачем із запереченнями 07.11.2012 року. 08.11.2012 року перший та третій примірники акту ревізії відповідачем-1 направлено до ДФІ в Хмельницькій області. 9.11.2012 року відповідачем-2 другий примірник акту ревізії направлено на адресу САД у Вінницькій області. Таким чином, порушення п. 41 Порядку відповідачами не встановлено.

З урахуванням вищенаведених обставин, доводи позивача щодо протиправних дій відповідачів в ході проведення ревізії не знайшли свого підтвердження, з огляду на що позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач оскаржує вимоги ДФІ в Хмельницькій області.

Пункт 2 Вимоги.

В пункті 2 вимоги зазначено: ревізією встановлено, що в порушення ст. 98 Кодексу законів про працю України, п. 2.6 Колективного договору САД у Вінницькій області на 2011-2012 роки, водіям легкових автомобілів незаконно нараховано та виплачено заробітну плату за роботу з ненормованим робочим днем на суму 21,6 тис.грн. та, відповідно, зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 7,9 тис.грн.

Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Відповідно до «Галузевої угоди між Державною службою автомобільних доріг України та профспілкою працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України на 2011-2012 роки» САД у Вінницькій області укладено Колективний договір із Профспілковим комітетом САД у Вінницькій області на 2011-2012 роки.

Додатком 7 Колективного договору затверджено «Перелік доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівникам САД у Вінницькій області». Серед яких передбачено «За роботу з ненормованим робочим днем водіям автотранспортних засобів (легкових автомобілів) доплата до 25% тарифної ставки (окладу) (т. 1 а.с. 141-148).

З огляду на вищезазначене, право на отримання доплати мають лише ті водії автотранспортних засобів, які працюють ненормований робочий день.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 7 від 10 жовтня 1997 року затверджено «Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці».

Згідно пункту 1 цих Рекомендацій ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

В ході розгляду справи судом, в якості свідків, допитані водії САД у Вінницькій області: ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10 Згідно показів свідків, судом з'ясовано, що робочий час водіїв в САД у Вінницькій області встановлено з 8-00 год. до 17-00 год., в тому числі час на обідню перерву. Разом з тим, всі свідки зазначали, що з метою підготовки автомобілів до виїзду (перевірки технічного стану, зовнішнього та внутрішнього вигляду автомобілів) водії з'являються на роботу на пів години раніше. У випадку виїзду за межі міста та певною зайнятістю, графік обідньої перерви може змінюватись. З огляду на специфіку організації роботи служби автомобільних доріг, повернення в гараж можливий і після 17-00 год.

Нарахування та виплата заробітної плати має здійснюватись з чітким дотриманням обліку робочого часу. Облік робочого часу це виявлення і фіксація виходу працівника на роботу, отримання відомостей про фактично відпрацьований час кожним працівником. Облікові документи відображають як час виконання працівником роботи так і час відпочинку.

Разом з тим, в ході розгляду справи судом встановлено, що в шляхових листах та журналах реєстрації виїзду автомобілів режим роботи водіїв Служби зазначений з 8-00 год. до 17-00 год., тобто в межах 40 годинного робочого тижня, що відповідно до частини 1 статті 50 КЗпП України є нормальною тривалістю робочого часу. Окрім того, згідно табелю обліку робочого часу САД у Вінницькій області щоденний час роботи водіїв складає 8,15 год. (7 год.) (т. 3 а.с. 2-51).

Відповідно до пункту 6 Посадової інструкції водіїв САД у Вінницькій області режим роботи водія встановлюється згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, встановленими на підприємстві (т. 4 а.с. 185-188).

Згідно пункту 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників САД у Вінницькій області, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (т. 3 а.с. 82).

З огляду на що, оскільки доказів ненормованого робочого часу водіїв САД у Вінницькій області позивачем надано не було, суд погоджується з висновком фінансової інспекції про безпідставність нарахування та виплати доплати у розмірі 25% тарифної ставки (окладу).

Суд критично оцінює пояснення пояснень водіїв про вихід на роботу до 8-00 год. та повернення після 17 год. з метою здійснення технічного огляду автомобіля до та після виїзду як на ознаку ненормованого робочого дня, оскільки це є їх прямими обов'язками визначеним в Посадовій інструкції (п. 3 Інструкції). Зміщення графіку обідньої перерви також не може бути ознакою ненормованого робочого дня.

Пункт 3 Вимоги.

Ревізією встановлено, що в порушення п. 2.6 Колективного договору САД у Вінницькій області на 2011-2012 роки, ОСОБА_15 незаконно нараховано та виплачено заробітну плату за виконання трудових обов'язків механіка на суму 7,4 тис.грн., та, відповідно, зайво перераховано до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 2,7 тис.грн.

Наказом САД у Вінницькій області № 64-к від 14.07.2011 року ОСОБА_15 переведено на посаду інженера 1 категорії з безпеки дорожнього руху відділу з ремонту і експлуатації утримання доріг та штучних споруд, організації та безпеки дорожнього руху. Цим же наказом ОСОБА_15 доручено виконання трудових обов'язків механіка з доплатою 30% посадового окладу. Наказом № 12-к від 26.01.2012 року доплата в такому ж розмірі встановлена і на 2012 рік.

Згідно «Переліку доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівникам САД у Вінницькій області» передбачена доплата «За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт» (т. 1 а.с. 141-148).

Зі змісту досліджених в ході розгляду справи Посадової інструкції інженера 1 категорії з безпеки дорожнього руху відділу з ремонту і експлуатації утримання доріг та штучних споруд, організації та безпеки дорожнього руху та Посадової інструкції механіка вбачається, що специфіка роботи, коло функціональних обов'язків цих посад є різними. Тобто, ОСОБА_15 перебуваючи на посаді інженера виконував роботу механіка, яка не входила в його службові обов'язки. З огляду на що, на думку суду, виконання роботи механіка не можливо ототожнювати як збільшення обсягу роботи інженера, чи то розширення зони обслуговування.

Суд, також погоджується з позицією відповідача-2, що поєднання ОСОБА_15 роботи інженера та механіка не може вважатись, як суміщення посад. Відповідно до штатного розпису працівників САД у Вінницькій області на 2011-2012 роки, посада механіка в структурі Служби не передбачена.

Крім того, згідно пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 3.04.1993 року «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» передбачено, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час.

Згідно пояснень представників позивача та водіїв, функції механіка ОСОБА_15 виконував під час робочого дня, разом з тим, відповідно табелю робочого часу, його зайнятість на посаді інженера складає повновий робочий день.

Таким чином, позовна вимога, в частині визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги є не обґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Пункт 4 Вимоги.

Ревізією встановлено, що в порушення п. 3.1.10.9, п. 3.1.12 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.08.2000 року, САД у Вінницькій області проведено оплату вартості робіт ПрАТ «Вінницьке МБУ №4» на суму 29,6 тис.грн. (в т.ч. ПДВ).

Заперечення позивача щодо даного пункту порушення зводиться до наступного. Згідно статті 849 Цивільного кодексу України, визначено, що замовник має право в будь-який час перевіряти хід та якість роботи, не втручаючись в діяльність підрядника. Формування вартості робіт здійснювалось підрядником ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4», правильність розрахунку якого не може бути перевірена замовником САД у Вінницькій області.

В задоволенні даного пункту позовної вимоги також слід відмовити, з огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини.

Представник ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4», підтвердила наявність кредиторської заборгованості перед САД у Вінницькій області, яка згідно квитанцій від 11.07.2013 року та 24.07.2013 року погашена в повному обсязі (т. 4 а.с. 198-200).

З огляду на що, на час розгляду справи в суді предмет спору відсутній.

Пункт 5 Вимоги.

Ревізією встановлено, що внаслідок проведеною САД у Вінницькій області оплати завищеної вартості робіт ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4» на загальну суму 24,7 тис.грн. (без ПДВ), позивачем незаконно використано на своє утримання бюджетні кошти в сумі 0,6 тис. грн. (2,4% від суми завищеної вартості робіт).

Згідно письмових пояснень ДФІ в Хмельницькій області САД у Вінницькій області на виконання вимоги даного пункту здійснило відповідне коригування в сумі 0,6 тис.грн., проте доказів до фінансової інспекції не подано.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням повернення ПрАТ «Вінницьке МБУ № 4» позивачу 29,6 тис.грн., пункт 5 вимоги підлягає виконанню САД у Вінницькій області.

Пункт 6 Вимоги.

Ревізією встановлено, що в порушення Додатку 3 ДБН Д.1.1-7-2000, та зважаючи на примітки до Додатку 2 ДБН Д.1.1-7-2000, а також вимог таблиці 2 ВБН Д.2.1-218-048-2002, САД у Вінницькій області проведено оплату завищеної вартості проектно-вишукувальних робіт Вінницькому ДП «Укрдіпродор» на загальну суму 8,2 тис.грн.

Матеріалами акту ревізії встановлено порушення ДП «Укрдіпродор» при формуванні кошторисної вартості: одночасне застосування коефіцієнта 1,5 та 1,21 для обрахунку вартості вишукувально-проектних робіт зазначених в переліку таблиць Додатку 3 ДБН Д. 1.1-7-2000; не дотримано норму таблиці 2 ВБН Д.2.1-218-048- 2002 та норми розрахунку поправочного коефіцієнта на роботи з обстеження моста. Так згідно норм ВБН Д.2.1-218- 048-2002 вимірник витрат часу на здійснення робіт з обстеження та обмірювання мостів визначений із розрахунку довжини моста 100 м., а фактична довжина моста 12 м. Крім того, до розрахунку включений коефіцієнт 1.25, як за обстеження та випробування мостів в зимовий період при температурі нижче -5°С (мінус п'ять градусів за Цельсієм). Проте, в календарному плані до договору від 15.05.2012 № 11-12, з врахуванням додаткової угоди від 10.07.2012 № 1, зазначено, що роботи за першим етапом (кошторис №1 та №2), серед яких і роботи зі здійснення обстеження мосту, здійснюються на протязі липня місяця 2012 року. Факт виконання робіт підтверджений актом здачі-приймання вишукувальних робіт від 25.07.2012 року № 12. Крім того, зважаючи на дані Українського гідрометеорологічного центру Міністерства надзвичайних ситуацій України (офіційний сайт відомства -http://meteo.gov.ua), по Вінницькій області у травні-липні 2012 року температур з від'ємним значенням не зафіксовано. Зважаючи на вищевикладене, застосування коефіцієнта 1,25 для обрахунку вартості робіт з обстеження моста є некоректним; механічні помилки допущені при проведенні математичних обрахунків вартості робіт за кошторисами, що вплинули на кінцеву вартість договору.

Крім того, при обрахунку загальної вартості підрядних робіт, Відділом не було застосовано отримання 2% від вартості розробки проектно-кошторисної документації субпідрядником, що передбачено пунктом 3.6 Загальних вказівок по застосуванню Збірника цін на проектування, а саме, у зв'язку з тим, що субпідрядні роботи відносяться до вишукувальних (за договором - інженерно-геологічні вишукування), а не до робіт з розробки проектно-кошторисної документації, при визначенні вартості таких робіт слід керуватися нормами Збірника цін на вишукування.

Як результат ДП «Укрдіпродор» завищено договірну вартість робіт за договорами підряду, дія яких поширювалась на період з 01.08.2011 по 01.08.2012, на загальну суму 8171,00 грн.

Таким чином, САД у Вінницькій області незаконно перераховано кошти згідно актів здачі-приймання вишукувальних робіт форми КБ-2в, підписаних начальником Служби, в яких завищено підрядною організацією вартість виконаних робіт на загальну суму 8171,00 грн. в порушення Додатку З ДБН Д. 1.1-7-2000, та зважаючи на Примітки до Додатку 2 ДБН Д. 1.1 -7-2000, а також вимог таблиці 2 ВБН Д.2.1 -218-048- 2002.

Обґрунтування цієї позовної вимоги САД у Вінницькій області зводиться до наступного. З довідкою зустрічної перевірки керівник ДП «Укрдіпродор» не погодився, про що свідчать його заперечення щодо завищення вартості по договорах №10-1 1 від 20.06.201 1р. та №15-11 від 22.07.2011р. Акт зустрічної звірки не підписаний.

В ході розгляду справи, третьою особою - ДП «Укрдітродор» подані письмові пояснення щодо встановлених порушень завищення договірної вартості робіт за договорами підряду. Згідно яких підтверджено наявність факту завищення вартості підрядних робіт висвітленого в акті ревізії. Разом з тим, враховуючи також наявність інших порушень в застосуванні коефіцієнтів, які призвели до заниження вартості робіт, підсумкова вартість проектно-вишукувальних робіт є заниженою.

Визначаючись щодо даної вимоги суд виходив з наступного. Факт наявності порушення завищення вартості проектно-вишукувальних робіт зафіксованого в акті ревізії не заперечується ДП «Укрдіпродор» та підтверджується перерахунком вартості договірних цін, згідно локальних кошторисів договорів виконання підрядних робіт (т. 4 а.с. 162-173).

З огляду на що, обґрунтованою є вимога ДФІ в Хмельницькій області відобразити дебіторську заборгованість по розрахунках з ДП «Укрдіпродор» в сумі 8,2 тис.грн., а тому в задоволені позову в цій частині слід відмовити.

Щодо наявності заниження вартості підрядних робіт слід вказати наступне.

Пунктом 4.13 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України (ДБН Д.1.1-7-2000), затверджених Наказом Держбуду України № 285 14 грудня 2000 року визначено, що відповідальність за обґрунтованість вартості проектно-вишукувальних робіт на стадії узгодження договірних цін та проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт покладається на керівників організації замовника і проектної організації.

Згідно пункту 4.11. Правил, при уточненні у відповідності з умовами договору (контракту) вартості проектно-вишукувальних робіт складається до договору (контракту) додаткова угода.

З огляду на вищевикладені положення, САД у Вінницькій області вправі здійснити коригування вартості підрядних робіт, виконаних ДП «Укрдіпродор», шляхом укладення додаткової угоди.

Пункт 7 Вимоги.

Ревізією встановлено, що САД у Вінницькій області, всупереч статті 16 Закону України «Про здійснення державних закупівель», п.5.2 Положення про Службу, необґрунтовано укладено з ДП «Вінницький облавтодор» додаткову угоду № 2 від 01.06.2012 р. до договору від 20.02.2012 р. № 06/02 (на закупівлю товарів, робіт або послуг за державні кошти на виконання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального) ремонту автомобільних доріг загального користування на території Вінницької області), згідно якої передано дочірньому підприємству в строкове безоплатне користування два легкових автомобілів марки Hyundai Tucson реєстраційні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

На думку суду, встановлені обставини та пояснення сторін, дають підстави вважати, що передача автомобілів САД у Вінницькій області відбулась з порушеннями, з огляду на наступне.

Згідно пункту 3.1 Положення про Службу автомобільних доріг у Вінницькій області, Служба має право укладати з підприємствами, незалежно від підпорядкування та форми власності, контракти(договори), як правило, на конкурсних засадах на виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, мостів, інших штучних споруд, вартість яких не повинна перевищувати встановлених лімітів бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 4.2 Положення про Службу, начальник Служби відповідає за збереження державної власності, що знаходиться на балансі Служби.

Пункт 5.2 Положення про Службу визначає, що Служба володіє, користується та розпоряджається майном за погодженням Укравтодору, вчиняючи щодо нього будь-які дії згідно із законодавством. Майно Служби є державною власністю і закріплене за нею на праві оперативного управління».

Державне агентство автомобільних доріг України в своєму листі № 3/10.1-7-1996/09 від 31.05.2012 року не заперечує проти використання ДП «Вінницький облавтодор» двох легкових автомобілів марки Hyundai Tucson реєстраційні номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 під час виконання ДП «Вінницький облавтодор» договорів з експлуатаційного утримання та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування (з викладенням відповідних умов в додаткових угодах).

Разом з тим, в цьому листі дозволу на безоплатну передачу автомобілів в тимчасове користування Державне агентство автомобільних доріг України не зазначає.

Натомість, САД у Вінницькій області укладено з ДП «Вінницький автодор» додаткову угоду № 2 від 01.06.2012 р. до договору від 20.02.2012 року № 06/02, згідно якої передано (акт передачі-приймання від 06.2012 року) дочірньому підприємству в строкове безоплатне користування вказані автомобілі.

На переконання суду, укладення додаткової угоди не є обґрунтованим, оскільки остання не стосується предмету закупівлі, що є порушенням Закону України «Про здійснення державних закупівель» (умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозицій конкурсних торгів або цінової пропозиції).

Згідно пункту 4 наказу Державного агентства автомобільних доріг України № 103 від 05.03.2012 року начальник Служби мав забезпечити ефективне використання отриманих автомобілів Hyundai Tucson.

В ході ревізії встановлено, що САД у Вінницькій області передано дані автомобілі іншій юридичній особі, ДП «Вінницький облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України», яке в подальшому, своїм наказом по облавтодору, передало в тимчасове безоплатне користування для філій «Могилів-Подільська ДЕД» та філії Погребищенський райавтодор».

Крім того суд погоджується з обґрунтованістю доводів представників відповідача, що САД у Вінницькій області фактично не використовуючи вказані автомобілі, передавши їх безоплатно ДП «Вінницький автодор», поряд з тим несе затрати за рахунок бюджетних коштів, у вигляді амортизаційних витрат.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Пункт 9 Вимоги.

Ревізією встановлено, що Службою в порушення п. 7 П(С)БО 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, п.п. 12, п. 3 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 р., завищено в обліку первісну вартість основних засобів, введених в експлуатацію за рахунок бюджетних асигнувань, на суму ПДВ 8465,2 тис. грн., яка не відображена зменшенням цільового фінансування, що призвело до завищення вартості активів.

Щодо даного порушення суд виходив з наступного.

Згідно п. 146.4 Податкового кодексу України придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);

- витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;

- фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою (п. 146.5. Податкового кодексу).

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового Кодексу (пп. 14.1.178. Податкового кодексу).

Податковий кодекс також не містить будь-яких обмежень, щодо складу витрат для визначення первісної вартості основних засобів придбаних (побудованих) за рахунок бюджетних асигнувань.

Пункт 11 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 (далі - Методичні рекомендації №561) передбачає, що основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам і підрядникам за устаткування, інструмент, інвентар та інші необоротні активи, за виконані проектно-вишукувальні і будівельно-монтажні роботи (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (будівництвом) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження і пуск основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Служба автомобільних доріг у Вінницькій області не є платником податку на додану вартість і, відповідно, по прийнятих в експлуатацію об'єктах податок на додану вартість Службі автомобільних доріг у Вінницькій області не відшкодовується.

Згідно п. 12 Методичних рекомендацій №561, первісна вартість придбаних (побудованих) за рахунок бюджетних асигнувань основних засобів визначається без суми непрямих податків, яка відображається зменшенням цільового фінансування і цільових надходжень.

Таким чином, введення САД у Вінницькій області об'єктів основних засобів в експлуатацію з врахуванням непрямого податку (податку на додану вартість) відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та Податковому кодексу, відповідно, висновки акту ревізії щодо завищення в бухгалтерському обліку позивача первісної вартості основних засобів, введених в експлуатацію за рахунок бюджетних асигнувань, на суму ПДВ 8465,2 тис.грн. не підтверджуються.

Висновки фінансової інспекції щодо завищення в бухгалтерському обліку первісної вартості основних засобів на суму ПДВ спростовуються також, висновком експерта (т. 4 а.с. 102-110).

З огляду на що, позовна вимога про визнання протиправним та скасування пункту 9 вимоги є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пункт 14 Вимоги.

Ревізією встановлено, що Службою в недотримання частини 3 статті 179 Господарського кодексу України, частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, без відповідного документального підтвердження проводилось отримання коштів на своє утримання.

Визначаючись стосовно даного питання, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.1.5 Положення про САД у Вінницькій області, Служба є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Згідно з п. 1.6 Положення Служба утримується в межах кошторису видатків, затвердженого Укравтодором, за рахунок: коштів, передбачених у вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг, виходячи з законодавчо встановлених нормативів на утримання служби;

- коштів, передбачених у вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування згідно з розрахунками за Методикою, затвердженою Укравтодором.

За нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", положень Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Згідно із Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", положеннями Інструкції НБУ № 22, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому. Починаючи з дати валютування (дата зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки), кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Виписка з рахунку банку відображає за певний період по цьому рахунку всі операції, здійснення кожної з яких підтверджується окремими документами.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та пунктом 1.4 Інструкції НБУ № 22 визначено, що розрахунковим документом, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ, визначеної в ньому суми коштів, зі свого рахунка на рахунок отримувача, є платіжне доручення. Тільки на підставі платіжних доручень (або іншого аналогічного документу) формуються зведені банківські документи - виписки з рахунку в банку.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, платіжні документи, зокрема платіжні доручення, та виписки з рахунку в банку (із зазначенням в таких документах дати, суми перерахування та призначення платежу), є документальним підтвердженням переказу визначених в цих документах сум з рахунку платника на рахунок отримувача.

Вирішуючи також питання наявності документального підтвердження отримання САД у Вінницькій області коштів на своє утримання, судом призначено судово-економічну експертизу. Згідно Висновку експерта № 544/13-21 від 10.10.2013 року встановлено, що за результатами дослідження рахунку 311 САД у Вінницькій області, кошти з державного бюджету поступають на фінансування дорожньої галузі на казначейські рахунки: №35245005002427 (спеціальний фонд державного бюджету), №35447007002427 (спеціальний фонд місцевого бюджету), №35222006002427 (кредитні кошти залучені Укравтодором під державні гарантії), №35232011000642 (загальний фонд держбюджету в 2011 році).

Згідно виписок банку та платіжних доручень з вище перерахованих казначейських рахунків САД у Вінницькій області оплачуються:

- виконані роботи підрядникам згідно укладених договорів на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в та довідок по формі по формі № КБ-3, форма яких затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 року №554;

- покриття витрат на утримання Служби автомобільних доріг у Вінницькій області.

За результатами дослідження платіжних доручень, виписок банку, актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в з будівництва та ремонту автомобільних доріг, даних бухгалтерського обліку по рахунку 630 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», даних бухгалтерського обліку по субрахунках рахунку 311, розрахунків витрат на утримання Службу автомобільних доріг у Вінницькій області, покриття витрат на утримання служби замовника здійснювалось в розмірі 2,5 % від підсумку графи 8 глав 1-9 зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг, що відповідає вимогам п.2.8.13 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 року № 174, п.2.23 Правил визначення вартості робіт експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування(ВБН.3.2.-218-180-2003), затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 05.08.2003 року № 374, листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.10.2010 року № 7/7-1010 „Про врахування коштів на утримання служби замовника в інвесторській кошторисній документації".

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що отримання коштів на утримання САД у Вінницькій області документально підтверджується, з огляду на що висновок фінансової інспекції висвітлений в пункті 15 Вимоги є помилковим. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування пунктів 9 та 14 вимоги ДФІ у в Хмельницькій області "Про усунення порушень виявлених ревізією" №22-05-03-14/4921 від 17 грудня 2012 року, а тому заявлений адміністративний позов у цій частині позовних вимог належить задовольнити.

Згідно із ч. 2 ст. 71 вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути відповідну частину понесених ним і документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі (судовий збір, оплата проведеної експертизи), а саме 1445,33 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 9 та 14 Вимоги Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області "Про усунення порушень виявлених ревізією" №22-05-03-14/4921 від 17 грудня 2012 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 20090488) судовий збір та витрат, пов'язані з проведенням судово-бухгалтерської експертизи в розмірі 1445,33 грн., шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий /підпис/ Дончик Віталій Володимирович Судді /підпис/ Жернаков Михайло Володимирович /підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: