Постанова № 35498409, 18.11.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Справа № 803/2233/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Приходай Я.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Шпура Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу від 01 жовтня 2013 року №210-о, поновлення на посаді головного інспектора сектору оперативно-розшукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- повідомлення про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням чисельності працівників митниці було оголошено позивачу 14.06.2013р., в той час як звільнення відбулось 01.10.2013р., тобто більш ніж через півтора місяця після закінчення двохмісячного терміну попередження про звільнення;

- штатна чисельність працівників управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів, у яке було перейменоване служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці ДМСУ, після проведеної реорганізації залишилася незмінною, у наявності були вакансії як у вересні 2013 року, так і на дату звільнення позивача, у вказаний період відповідач укладав трудові договори з іншими особами;

- звільнення з роботи на підставі ст.40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) допускається лише у випадку неможливості переведення працівника, за його згодою, на іншу роботу, однак відповідачем не було запропоновано будь-якої іншої посади, в тому числі і на умовах строкового трудового договору, хоча такі посади були;

- відповідачем при винесенні наказу про звільнення не було враховано переважне право ОСОБА_1 на залишення на роботі з підстав вищої кваліфікації, наявності на утриманні двох малолітніх дітей та престарілої бабусі, а також не взято до уваги ту обставину, що позивач є членом первинної профспілкової організації, яка не давала згоди на його звільнення;

- єдиною обставиною , яка вплинула на скорочення позивача, є, як вважає останній, попереднє поновлення на посаді після незаконного звільнення за рішеннями судів, що свідчить про упереджене ставлення роботодавця.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях від 11 листопада 2013 року проти задоволення адміністративного позову заперечив та вказав, що на момент поновлення ОСОБА_1 на посаді (12 червня 2013 року) штат Ягодинської митниці Міндоходів було повністю укомплектовано, за винятком посад, призначення на які здійснюється у порядку визначеному Міністерством доходів і зборів України. Позивач був завчасно повідомлений про майбутнє вивільнення. Крім того, за правилами статті 43-1 Кодексу законів про працю України при розірванні трудового договору з службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання згода профспілкового органу не вимагається, а відтак ОСОБА_1 звільнявся без згоди профспілкового органу та був належним чином повідомлений про майбутнє вивільнення за 2 місяці. Посилання на упереджене ставлення роботодавця до позивача як до працівника, який вже поновлювався на роботі за посередництвом рішень судів є необґрунтованим, оскільки це лише власне припущення, що не підтверджене жодними доказами. На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що позивач був правомірно звільнений з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, а відтак просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю. При цьому судом враховано наступне:

Судом, на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 встановлено, що позивач з 03.11.1994р. працював в митних органах України на різних посадах, а з 01.08.2009р. - на посаді головного інспектора сектору оперативно-пошукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил згідно з наказом Ягодинської митниці від 23.07.2009р. № 391-к. Позивачу було присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу».

Відповідно до наказу ДМСУ від 28.10.2010р. № 2042-к «По особовому складу» за несумлінне та неналежне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, заподіяння матеріальних збитків державі, позивача було звільнено з митних органів України. Згідно з наказом Ягодинської митниці від 29.10.2010р. позивач вважався звільненим із зазначеної посади з 29.10.2010р. (згідно із наказом Ягодинської митниці від 18.11.2010р. №824-к датою звільнення вважалось 18.11.2010р.).

Наказом Державної митної служби України від 10 червня 2013 року №990-к «По особовому складу митних органів» на виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р., залишеної без змін ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011р. та Вищого адміністративного суду України від 12.06.2012р., скасовано п.2 наказу Державної митної служби України від 28 жовтня 2010 року №2042-к «По особовому складу» та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору оперативно-розшукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці з 18 листопада 2010 року. Вищезазначене рішення Державної митної служби України було оголошено Ягодинською митницею наказом від 12 червня 2013 року №365-к.

14.06.2013 року ОСОБА_1 було письмово повідомлено про наступне вивільнення із займаної посади у зв'язку із змінами в організації праці, реорганізацією та скороченням чисельності Ягодинської митниці на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Позивач звертався із заявою до Ягодинської митниці Міндоходів про надання інформації про вакантні посади на що отримав відповідь з Ягодинської митниці Міндоходів від 15.10.2013 року № 1/1.1-5/2366 про те, що станом на 01.10.2013 року в Ягодинській митниці Міндоходів було 4 вакантних посади, з них 3 - керівного складу.

Наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 01.10.2013 року № 210-о «Про звільнення ОСОБА_1» звільнено позивача, головного інспектора сектору оперативно-пошукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці із займаної посади 02.10.2013р. в зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Надаючи правову оцінку вищезазначеному наказу Ягодинської митниці Міндоходів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України, працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

При цьому у частині третій цієї статті визначено, що правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

В свою чергу стаття 30 Закону України «Про державну службу» визначає, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 161 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; 7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Оскільки відповідача було звільнено на підставі Кодексу законів про працю України, тому на спірні правовідносини поширюється положення цього кодексу.

Згідно пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як роз'яснено у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (частина третя статті 36 Кодексу законів про працю України). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 (далі - Постанова) територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців остаточно Ягодинська митниця була припинена 19 серпня 2013 року (а.с.166).

При цьому, пунктом 3 Постанови визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються.

Як вбачається з додатка №2 «Перелік територіальних органів ДПС та Держмитслужби, які реорганізуються» Постанови, Ягодинська митниця реорганізована в Ягодинську митницю Міндоходів, тобто відповідача у справі.

Проаналізувавши вищевикладене та враховуючи роз'яснення, які викладені в пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9, суд дійшов висновку, що у розглядуваному випадку відбулася реорганізація установи, в якій працював позивач - Ягодинської митниці в Ягодинську митницю Міндоходів, а відтак звільнення його за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України могло мати місце, якщо це супроводжувалося скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Судом встановлено, що 21.02.2012р. т. в. о. голови ДМСУ затверджено штатний розпис Ягодинської митниці на 2012 рік в кількості 637 штатних одиниць, в тому числі: служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил - 61 штатна одиниця. 05.10.2012р. т. в. о. голови ДМСУ затверджено новий штатний розпис Ягодинської митниці на 2012 рік в кількості 707 штатних одиниць, в тому числі: служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил - 62 штатних одиниці.

17.01.2013р. т. в. о. голови ДМСУ затверджено штатний розпис Ягодинської митниці на 2013 рік у кількості 707 штатних одиниць, в тому числі: служба боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил - 62 штатних одиниці (з них, 18 - оперативний відділ).

Наказом Ягодинської митниці від 14.05.2013р. №1 «Про введення в дію тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису на 2013 рік Ягодинської митниці Міндоходів» введено з 14.05.2013р. в дію тимчасову організаційну структуру Ягодинської митниці Міндоходів та тимчасовий штатний розпис на 2013 рік Ягодинської митниці Міндоходів, відповідно до яких у штаті Ягодинської митниці Міндоходів передбачено 662 штатних одиниці, в тому числі: управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями - 60 штатних одиниць (з них, 27 - оперативно-аналітичний відділ).

З цього слідує, що в Ягодинській митниці Міндоходів було утворено управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями в кількості 60 штатних одиниць, що на 2 штатні одиниці менше, ніж було передбачено штатним розписом служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці ДМСУ.

Крім того, при порівнянні штатного розпису Ягодинської митниці ДМСУ на 2013 рік та тимчасової організаційної структури, тимчасового штатного розпису Ягодинської митниці Міндоходів на 2013 рік слід прийти до висновку, що в управлінні боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Ягодинської митниці Міндоходів утворено оперативно-аналітичний відділ у кількості 27 штатних одиниць, в той час як в службі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці ДМСУ функціонували оперативний відділ в кількості 18 штатних одиниць та аналітичний відділ в кількості 10 штатних одиниць, разом - 28 штатних одиниць. При цьому, в оперативно-аналітичному відділі Ягодинської митниці Міндоходів передбачено 2 штатні посади начальника та заступника начальника відділу, в той час як в структурі служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці ДМСУ була передбачена штатна посада заступника начальника служби - начальника оперативного відділу, а в оперативному відділі цієї ж служби - посада начальника відділу, в аналітичному відділі - 2 штатних посади начальника та заступника начальника відділу.

Отже, слід прийти до висновку, що в результаті реорганізації в Ягодинської митниці Міндоходів в управлінні боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями відбулося об'єднання оперативного та аналітичного відділів, при цьому, в порівнянні із організаційною структурою служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил ДМСУ, де окремо були передбачені оперативний та аналітичний відділи, в оперативно-аналітичному відділі Ягодинської митниці Міндоходів відбулося фактичне скорочення посад керівного складу, яку позивач не обіймав.

За правилами статті 42 Кодексу законів про працю України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Вищезазначене положення законодавства кореспондується з частиною другою статті 49-2 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Системний аналіз наведених норм Кодексу законів про працю України дає підстави суду зробити висновок, що при скороченні чисельності чи штату працівників роботодавець зобов'язаний враховувати кваліфікацію і продуктивність роботи працівника, а також наявність в нього підстав, що надають переважне право на залишення на посаді. У такому випадку, на думку суду, при скорочені чисельності чи штату працівників роботодавець зобов'язаний обґрунтувати причини, з яких кожен конкретний працівник підлягає звільненню. Для цього, наприклад, необхідно створити комісію, яка повно та всебічно оцінить кваліфікацію і продуктивність роботи працівника, дослідить чи є у працівника перевага в залишенні на роботі тощо.

Крім того, судом встановлено, що з 28.09.2013р. в оперативно-аналітичному відділі Ягодинської митниці Міндоходів утворилася вакансія головного інспектора, що підтверджується звітом про структуру управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями за вересень 2013 року та листом Ягодинської митниці Міндоходів від 15.10.2013 року № 1/1.1-5/2366, проте, всупереч вимогам частини другої статті 40, статті 49-2 КЗпП України, відповідач не запропонував позивачу переведення на вказану вище посаду. З цих підстав суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що на момент звільнення позивача з посади 02.10.2013р. на Ягодинській митниці Міндоходів не було вакантних місць.

В подальшому, як встановлено судом, на вказану вакантну посаду було призначено ОСОБА_3, що підтверджується звітом про структуру управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями за жовтень 2013 року. Проте, відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що вказана особа мала переважне перед позивачем право на залишення на роботі.

При вирішенні цієї справи суд також враховує, що позивача ОСОБА_1 було поновлено на посаді головного інспектора сектору оперативно-пошукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці з 18.11.2010р. згідно із постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2010р., яка в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді підлягала до негайного виконання. Проте, всупереч грубому порушенню вимог статті 124 Конституції України, частини другої статті 14, частини першої статті 255, пункту 3 частини першої статті 256 КАС України, позивача було поновлено на посаді лише наказом ДМСУ від 10.06.2013р. № 990-к «По особовому складу митних органів», при цьому, вже після того, як були заповнені вакансії в Ягодинській митниці Міндоходів (шляхом переведення працівників з Ягодинської митниці ДМСУ), що за таких обставин позбавило ОСОБА_1 права на переведення до Ягодинської митниці Міндоходів в результаті реорганізації Ягодинської митниці ДМСУ.

Таким чином, виходячи із наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з посади головного інспектора сектору оперативно-пошукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці згідно із наказом Ягодинської митниці Міндоходів від 01.10.2013р. № 210-о «Про звільнення ОСОБА_1», на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України проведено з порушенням вимог частини другої статті 40, статті 49-2 КЗпП України, оскільки, при наявності вакансії головного інспектора оперативно-аналітичного відділу управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, відповідач не запропонував позивачу роботу на вказаній посаді та не довів дотримання ним вимог статті 42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі.

Разом з тим, суд не бере до уваги твердження позивача про незаконність його звільнення через відсутність попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, оскільки згідно із абзацом восьмим частини першої статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках звільнення службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, в той час як позивачу було присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 1 рангу».

Таким чином, з наведених вище підстав, виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити повністю шляхом: визнання протиправним та скасування наказу Ягодинської митниці Міндоходів від 01.10.2013р. №210-о «Про звільнення ОСОБА_1»; поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору оперативно-пошукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Ягодинської митниці з 02.10.2013р.; стягнення з Ягодинської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

З довідки Ягодинської митниці Міндоходів від 07 листопада 2013 року №4/44-241 вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становить 178грн.81коп. Період вимушеного прогулу у даному випадку становить з 02 жовтня 2013 року по 18 листопада 2013 року та містить 33 робочих дні. Таким чином, заробітна плата за час вимушеного прогулу складає 5 900грн.73коп. (178грн.81коп. х 33 робочих дні).

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Ягодинської митниці Міндоходів заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць (який містить 21 робочих днів) у розмірі 3 755грн.01коп. слід звернути до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 2, 69-72, 158-163, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу законів про працю України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 01 жовтня 2013 року №210-о.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору оперативно-розшукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці Міндоходів з 02 жовтня 2013 року.

Стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів (44350, Волинська обл., Любомльський район, село Римачі, ідентифікаційний код юридичної особи 38592872) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5 900грн.73коп. (п'ять тисяч дев'ятсот гривень сімдесят три копійки).

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору оперативно-розшукової роботи оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці Міндоходів з 02 жовтня 2013 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 3 755грн.01коп.(три тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень одна копійка) підлягає до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 22.11.2013р. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук